• Адаптація громадянського суспільства до викликів COVID-19

    • 15.09.2020
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 56
    • Роздрукувати

    Наша постійна рубрика – точка зору експерта. Пандемія COVID-19 призвела до нових викликів у всіх сферах нашого життя, громадські активісти були вимушені перейти на інший рівень своє діяльності. Наше видання вирішили поспілкуватися з експертами, тренерами з питань розвитку громад, неформальної освіти щодо ситуації, яка склалася. Леонід Жовтило, виконавчий директор громадської організації «Фонд розвитку ініціативи громади», м. Мала Виска, Кіровоградської області.

    Редакція: п. Леоніде, на Вашу думку, чи був готовий громадський сектор до викликів, пов’язаних із запровадженням карантину задля запобігання розповсюдження COVID-19. З якими труднощами зіткнулися у своїй роботі Ви, як громадський активіст?

    Леонід Жовтило: Найперша трудність була в тому, що громадський сектор і активне громадське середовище звикли працювати в живу, проводити навчальні семінари, зустрічі офлайн. Коли був запроваджений всеукраїнський карантин і все зупинилося, заборонено проводити масові зустрічі, це стало великим викликом і питанням “А що далі?”.

    Зазвичай, ми багато контактували з колегами, партнерами в телефонному режимі, інколи, у Viber, але в основі нашої діяльності були “живі” консультації, зустрічі, всякого роду активності. Карантин визначив інші підходи, інші можливості, інші інструменти для контактування, ми почали використовувати онлайн-формати. З карантинними обмеженнями прийшло розуміння, що тепер онлайн-можливості однозначно входять в наше життя, і щоб не втратити контактів та залишатися в «системі», їх потрібно використовувати як для проведення семінарів, консультацій, тренінгів, так і для розвитку онлайн-можливостей у спілкуванні з місцевою владою та партнерами. В той же час, в онлайн-заходах є і певні особливості.

    Тренінги проводити складніше, але для інших заходів це дуже класно і можна користуватися цими інструментами, тому що вони дозволяють залучати більшу кількість людей, які бажають взяти участь у цих заходах, не змінюючи свого географічного розташування. На мою думку, онлайн-робота є плюсом для консультантів та експертів, тому що можна захопити більшу аудиторію. Але є і виклики, доводиться більш детально готувати презентаційні матеріали, експертні та консультаційні висновки. Тому, в даній ситуації на громадських експертів та консультантів лягає більша відповідальність та об’єм роботи, а для учасників – це інструменти та матеріали, які вони можуть взяти у руки та використовувати у своїй роботі безпосередньо після заходів. Є плюси і мінуси даних форматів роботи. Звісно, онлайн не замінить живе спілкування, але в 21 столітті це необхідний інструмент, тому, наприклад, я у свою сільську оселю, яку використовуємо як дачу, одразу провів Інтернет.

    Редакція: У принципі, на моє наступне питання Ви вже дещо відповіли. Наскільки я зрозуміла, змінилася схема роботи, Ви більше часу витрачаєте на підготовку до своїх заходів, готуєте візуальний контент, презентації тощо. На скільки видозмінилася Ваша звичайна схема роботи, яка методика роботи в умовах онлайн-взаємодії та які інструменти Ви й надалі будете використовувати?

    Леонід Жовтило: Те, що більше часу доводиться витрачати на підготовку до онлайн-заходів, це однозначно. Карантин змінив форму, а не змістовну частину діяльності. Повна зайнятість, роботи вистачає, сам навчаюсь та намагаюсь передавати здобуті знання іншим, що потребує досить серйозної підготовчої роботи.

    Звісно, не вистачає «живого» спілкування, але зі зняттям карантинних обмежень, напрацьовані методики онлайн-взаємодії буду однозначно використовувати у своїй роботі. Як приклад, турбо – режим в законодавчих ініціативах постійно вносить зміни в життя як громадського сектору, так і місцевої влади, і, відповідно, вимагає від нас швидких кроків, реагування і донесення інформації до споживача, органів місцевого самоврядування, громадськості. Тому, онлайн-робота у даному випадку – це інструмент швидкої орієнтації на споживача, передачі інформації, коментування тих чи інших законодавчих нововведень.

    Наразі дані питання є особливо важливими, у період змін в системі адміністративно-територіального устрою, змін у принципах та можливостях управління громадами, підвищення ролі громадськості, а для громадського сектору це робота над розвитком активності громадян, тому онлайн-інструменти дозволяють доносити цю інформацію до громади і робити це оперативно.

    Редакція: Якими діджитал-інструментами Ви користуєтеся?

    Леонід Жовтило: Я використовую систему Microsoft Teams, яка є найбільш захищеною. Також, користуюсь Business Skype. Створюємо конференції у Viber.

    Редакція: Ви зачепили тему змін законодавства. Демократія в громадському секторі і Covid-19 – у якому напрямку вони розвиваються? Скажіть будь ласка, як Ви бачите демократичні процеси в умовах пандемії?

    Леонід Жовтило: Як на мене, “влада завжди є влада”, і будемо вважати, що прагнення влади є щирими у забезпеченні безпеки здоров’я громадян через обмеження заходів, спілкування, активності громадян тощо. Але знову ж таки, з іншого боку громадський сектор інколи “наступає на їх мозоль” та не спрощує життя влади, а змушує більше працювати. Тому, в умовах пандемії відповідальність на громадському секторі й на владі дуже велика. Я повністю усвідомлюю, що інструменти громадської участі мають використовуватися владою, й знову ж таки громадянами в будь – яких умовах. Сьогодні є дуже багато норм законодавства, які змушують владу висвітлювати результати своєї діяльності, звітувати, виходити, так би мовити, в онлайн-простір. Наприклад, публікувати інформацію про закупівлі чи продажі, оренду майна на сайті. Громадські активісти повинні знати і вміти віднайти та користуватися цією інформацією, яку на сайтах місцевих рад інколи дуже важко знайти. Отже, дуже важливо розумітися на цьому, бути готовими до того, що все ж таки онлайн режим, Digital-режим роботи й надалі будуть присутніми у нашому житті і діяльності, що вони є сучасними і ними потрібно вміти вільно користуватися.

    Редакція: Ваша цільова аудиторія – це громадські активісти сільської місцевості?

    Леонід Жовтило: Не тільки громадський сектор. Ми працюємо і з представниками органів місцевого самоврядування, сільськими жителями, громадянами, депутатським корпусом, представниками громадських організацій.

    Редакція: Ви провели собі в селі інтернет, Ви є Digital розвинутою людиною. А наскільки, наприклад, у цілому села готові до Digital? Які труднощі виникали, наскільки села взагалі готові до роботи онлайн, наскільки вони були максимально включеними у роботу або чи були вони включеними? Чи виникали у цьому труднощі?

    Леонід Жовтило: Я хочу сказати, що, наприклад, на Кіровоградщині можна сказати, що 90% місцевих органів управління, сільських, міських, селищних рад та, навіть, жителів, були готові працювати онлайн, були готові підключатися до програм, і це не викликало особливих проблем. Люди розуміють, як працювати в інтернеті та не бояться його. Єдине, що бажає залишатись кращим – це якість та швидкість інтернету. Швидкість інтернету не завжди дозволяє у більшості сільських місцевостей якісно користуватися онлайн-інструментами. Об’єднані територіальні громади мають свої сайти, через які подається інформація. Але коли ми зараз працюємо над базою не об’єднаних територіальних громад, які в перспективному плані будуть об’єднуватися, то сайти низької якості, в багатьох громадах їх немає і там панує «архаїзм». Можливості, і це добре, у селах для підключення до Інтернету є, різні провайдери мають точки підключення і працюють в селі на самих віддалених вулицях. В людей є інтернет і вони працюють й спілкуються у Facebook та ін.

    Редакція: Швидкість і якість інтернету – це те, що ми потребуємо для таких онлайн-зустрічей. Можливо, у Вас є поради, як зробити онлайн-зустрічі більш ефективними?

    Леонід Жовтило: Ефективність як онлайн-зустрічей, так і офлайн залежить від підготовки. Так само, наприклад, як ми готуємося до тренінгів. Надсилаємо учасникам запрошення, під’їжджаємо заздалегідь за два дні, здійснюємо знайомство із територією чи приміщенням, де буде проводитися тренінг, зустрічаємо учасників тощо. Така сама процедура і культура спілкування має бути присутня й в онлайн-заходах. Наприклад, ви готуєте відео та перевіряєте чи запускається. У нас була практика, коли ми здійснювали за день до заходу попереднє підключення учасників, створювали пробне включення, перевіряли чи запускається відео, оголошували про заплановану зустріч наступного дня. При серйозному підході це дає серйозний результат. Готуватися потрібно заздалегідь. Якщо є партнер у проведенні заходу, то обов’язково підключатися заздалегідь та обговорювати, як будуть проходити презентації, хто на якому слайді буде виступати, говорити, хто буде контролювати якість зв’язку тощо. У такому форматі дуже добре, коли експерти чи тренери на онлайн-зустрічі працюють в парі, тобто, коли тренери на підхваті й володіють інформацією повноцінно. Зв’язок є зв’язок, може статися, що одного тренера може “вибити” з ефіру, адже, для інтернету не важливо, чи ти знаходишся у м. Київ чи м. Мала Виска чи с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області. Тому, важливо, щоб партнер міг повноцінно продовжити доповідь, спілкування з учасниками, поки основний тренер підключиться. Тренери повинні орієнтуватися, на якому етапі що відбувається, це дуже важливо. Й це дуже класно, коли працюєш у парі, або ще краще у трьох.

    Редакція: І останнє питання, підсумкове, діджиталізація на Кіровоградщині – наскільки ми розвинена область та на скільки в нас люди готові до Digital, на Вашу думку?

    Леонід Жовтило: По-перше, технічно. По-різному в районах області провайдери надають технічні можливості, але сьогодні вони є. По-друге, чи розуміють люди, як скористатися цими можливостями. У нас є офіційні сайти органів влади, але ми не вміємо з них зчитати інформацію. Сайти органів влади або перевантажені інформацією або вона розміщена досить заплутано і віднайти інформацію, яка має бути у відкритому доступі досить складно або вона взагалі відсутня. Тобто, немає культури висвітлення інформації і нам потрібно навчатися цьому. Зараз дуже багато можливостей для відкритих даних, є велика кількість онлайн-ресурсів, те, про що ми з вами говорили ще три роки тому (ред. – діджитал інструменти). Тепер вони є в доступі й набагато спрощують роботу місцевих рад, наприклад, видачу довідок у сільській раді.

    Колись громадян хвилювали ці питання, тепер є всі реєстри місцевих рад, де просто потрібно ввести інформацію і люди зможуть нею скористатися. Попри це, деякі ради продовжують збирати людей й видавати незрозумілі довідки, які вимагають самі відділи органів місцевого самоврядування, що знаходяться в цьому ж приміщенні, інколи “через стінку”. Є такі випадки, на жаль. Тому, цієї культури діджиталізації, електронної роботи, електронного сервісного обслуговування громадян потрібно ще навчатися. Завдяки онлайн-інструментам, я мав можливість познайомитися із досвідом роботи органів місцевого самоврядування в Естонії, то я був вражений їхнім рівнем діджиталізації, як там працює громадськість, органи влади, можливості через зручні, доступні реєстри отримувати інформацію… Це дійсно новий рівень!

    *Матеріал взятий з Бюлетню_НДО-Інформ_2020_1(58). ст. 9-12

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Жовтень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Листопад
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Грудень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Лютий
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
Березень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Квітень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Найближчі події

Вiдео

Професійне вигорання громадських активістів

ВПО за розвиток громад

Дискримінація жінок - чи існує вона в реальності?

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA053235830000026000052928706

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога