У 2023 році команда Інституту соціокультурного менеджменту (ІСКМ) була залучена до реалізації проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) та Західноукраїнського ресурсного центру (ЗУРЦ) «Людський вимір: ефективне управління за допомогою даних та залучення громад», який має на меті сприяти зміцненню стійкості громад в середовищі численних потрясінь шляхом розбудови спроможності до збору та використання даних на місцевому рівні.
В рамках проєкту фахівці ІСКМ провели в Миколаївській області в 11 громадах ряд тренінгів та консультативних зустрічей з наступних тем: «Збір даних для впливу», «Від даних до висновків: аналіз даних для прийняття рішень у формуванні політики», «Використання перевірених даних для прийняття виважених поінформованих рішень», «Покращення навичок написання грантів та бюджетування».
Узагальнюючи досвід цієї діяльності ми підготували матеріал про роль досліджень в розвитку громад *
Участь громадян у визначенні шляхів розвитку громади може здійснюватися різними засобами. Один із них полягає у вивченні громадської думки та проведенні досліджень. Різні підходи до досліджень дають можливість отримати результати, які відповідають конкретним цілям. Таким чином, кожен з них має свої переваги та недоліки.
Дані досліджень можуть бути корисними для розробників політики та осіб, які приймають рішення:
- Встановити проблеми та запити громадян, для того аби виявити галузі, де необхідні політики та програми.
- Створення політики та програм, що ґрунтуються на фактичні дані та відповідають реальним запитам населення.
- Моніторити процес у досягненні цілей політики.
- Аналізувати дані щодо результатів для оцінки ефективності політик та програм та визначення, чи досягнуті поставлені цілі.
- Збільшити прозорість та підзвітність через оприлюднення даних та стимулювання громадського нагляду.
У дослідженнях використовуються два основні типи даних: якісні та кількісні. Вони різняться за своїми особливостями, методами збору та аналізу.
Кількісне дослідження – це метод дослідження, який включає збір та аналіз числових даних, часто з використанням статистичних методів. Назву “кількісні методи” отримали через спрямованість на здобуття числової інформації про велику кількість об’єктів дослідження.
Вони дослідження забезпечують об’єктивні та надійні дані, які можна узагальнити для широких груп населення і часто є ефективними за часом. Проте вони можуть бути обмежені в глибокому розумінні досліджуваного явища.
Методики кількісних досліджень ґрунтуються на точних статистичних моделях і використовують великі вибірки, що дозволяє отримати числові значення досліджуваних показників.
Для проведення кількісних досліджень використовуються стандартизовані методи збору соціологічної інформації, такі як анкетування, стандартизовані (формалізовані) інтерв’ю, і контент-аналіз, а також соціологічний вимір, вибірковий метод і методи статистичного аналізу даних. Кількісні методи менше звертають увагу на індивідуальний або суб’єктивний досвід.
Якісні дослідження – це процес неформалізованого збирання даних в якому використовуються польові методи та аналіз в нестандартизованій формі. Якісні методи соціологічних досліджень застосовуються для вивчення мотиваційних аспектів поведінки учасників, їх особистих очікувань, уявлень, цінностей та інших аспектів.
Вони дозволяють глибше розглянути певну проблему, взявши за приклад невелику групу людей. Також аналізують, як саме люди сприймають своє положення та проблеми та які аспекти є для них найбільш важливими.
Якісні методи збору інформації можна розділити на декілька груп:
- прямі (незасекречені), вони включають фокус-групові дискусії та проведення глибинних інтерв’ю;
- непрямі (засекречені), вони поділяються на легендовані (фокус-групи, глибинні інтерв’ю) і проективні методи (асоціативні, завершення ситуації, конструювання ситуації, експресивні).
Основна різниця між якісними і кількісними методами полягає в тому, що перший тип збирає дані від порівняно невеликої групи учасників і не використовує статистичний аналіз, у той час як другий метод охоплює велику групу людей і базується на статистичних методах для подальшого аналізу даних.
*У статті використанні матеріали надані Міжнародною організацією з міграції та Західноукраїнським ресурсним центром.
