• Механізми громадської участі – чому вони не працюють

    • 03.02.2021
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 25
    • Роздрукувати

    Механізми громадської участі діють, коли громадяни максимально вмотивовані і зацікавлені у вирішенні конкретної проблеми. Добре, коли механізми є, але насправді ефективність їх мало залежить від органів влади, оскільки вони не зацікавлені в їх просуванні. Звичайно, в громадах, де механізми працюють, там є успіхи. Це двосторонній рух – потрібно, щоб було бажання в органу влади і зацікавленість з боку громадськості.

    Громадські ради

    Громадські ради є найменш ефективним механізмом громадської участі. Головна проблема громадських рад, на мій погляд, полягає в тому, що вони, у більшості випадках, формуються із схвалених органом влади людей, тобто ті люди, які не можуть критикувати або впливати на політику. Будь-який органі не зацікавлений створювати своїми руками проблемну організацію. Наприклад, в м. Дніпрі громадська рада скликана для того, щоб бути «одобрянцем» для ініціатив влади.

    Громадська рада може показувати результат у випадку, коли вона повністю діє в фарватері органу влади. Якщо органу влади потрібно щось проштовхнути, то там у неї буде успіх. Це як спільник, який може схвалювати або підігрувати. Але там, де потрібно захистити людей і конфліктувати з органом влади – ці пропозиції складаються у «сундучок» і направляються, куди потрібно. Як тільки ми йдемо в конфліктну ситуацію, де не поділяються бажання і думка органу влади, на тому все припиняється. Дана ситуація виникає завжди, коли питання стосується інтересів людей, тому що люди хочуть щось вирішити і тому виникає конфлікт. Існує така ситуація, коли в багатьох містах створювалися альтернативні громадські ради. Тобто обирали одну громадську раду, якщо люди помітили, що до її складу увійшли «прикормлені» кишенькові організації, – одразу створюється альтернативна незалежна громадська рада.

    Де громадські ради працюють – там, де налагоджена співпраця, де можуть бути професіонали із громадського сектору і органи влади готові до них прислухатися. Це може бути не тільки громадська рада, а й експертна група, проведення круглих столів, в яких місцева влада зацікавлена. Якраз в умовах децентралізації це працює в ОТГ, які менше розбалувані і мають невелику кількість активістів. І в першу чергу, орган влади дійсно зацікавлений створити щось корисне, оскільки всі вони живуть на цій території.

    Хороший приклад, коли орган влади запитує. На жаль, є випадки, коли представники громадськості не завжди можуть надавати адекватно свої пропозиції. Коли відбуваються вибори в громадську раду, приходять люди, які займаються регуляторною чи молодіжною політикою. Потрапивши до громадської ради вони продовжують опікуватися своїми питаннями, дуже складно перелаштуватися і сказати «тепер я буду займатися виключно третім сектором». Вони мають віддзеркалювати іншу мету і працювати над суспільними питаннями, створювати інструменти, якими будуть користуватися всі.

    Органи місцевого самоврядування мають перевагу в тому, що вони зацікавлені, але зараз дуже мало фахових людей, які можуть надавати консультації, пропозиції, що варті уваги і можуть впливати на зміни.

    Громадський бюджет

    Це унікальний механізм, який працює у всьому світі. Громадський бюджет це спрощене подання бюджетної інформації. Сприяє тому, щоб у людей сформувалися базові знання і поняття – «як формується місцевий бюджет, як я на нього можу вплинути, як його можна підвищити, які землі не приносять на територію кошти, скільки коштують послуги комунальних підприємств тощо». Маючи загальне розуміння, люди починають цікавитися, оскільки талмуди у вигляді бюджету ніхто не читає.

    Бюджет участі

    Попередньо стверджувалося, що це гарний інструмент, який дозволяє подолати корупцію. Але насправді це не так, це лише більш демократичний перерозподіл коштів, який взагалі не впливає на корупцію. Закупівля все одно здійснюється органом влади і він як був за корупційними механізмами, так і проводиться. Єдине це тепер прикривається фразами типу «це ж люди проголосували, вони хотіли ці лавочки…». Все рівно все закуповує орган влади за своїми схемами і на подолання корупції це не впливає. Певним чином це підштовхує громадян до участі і прояву активності, але лише на етапі голосування.

    Громадські слухання

    Коли слухання проводяться у вигляді презентації з боку представників влади – результату не буде. Це має відбуватися інакше. Необхідно завчасно розмістити інформацію, обговорювати її, показати її ключові аспекти, а потім вже переходити до обговорення, а не просто до презентації. На жаль, у більшості ОТГ так і відбувається у форматі презентації від керівництва громади.

    Обговорення, які відбуваються в електронному вигляді є найбільш проблемними. Всі консультації проводяться за форматом – розмістили якийсь проєкт, час вийшов, люди не надали свої пропозиції і на цьому все. Чому? – людей треба готувати і підтримувати дискусію через місцеві ЗМІ. Людей треба занурити в цю проблему. Влада має пояснювати громадянам, що вона від них хоче і які є альтернативи.

    Електронні петиції

    Багато людей втратили віру в електронні петиції, оскільки дуже часто вони відхиляються. Перед людиною стоїть вибір – чи подавати петицію, чи на пряму звернутися і спробувати вирішити певне питання через депутата й не чекати три місяці, поки набереться необхідна кількість підписів. Люди, які знають як працює система органів місцевого самоврядування використовують те, що знають, не звертаючись до петицій. Для загалу це цікаво, але мало ефективно.

    Для вирішення важливих питань на місцевому рівні громадяни мають бути підготовленими, оперувати достатнім обсягом інформації для прийняття зваженого рішення. Має бути розвинена інформаційна складова в громаді. Люди мають бути контролерами дій влади, якості прийнятих рішень, діяльності депутатів.

     

    Олексій Літвінов,

    Експерт з питань громадської експертизи та моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування

    Матеріал взятий із видання: 

    Інструменти громадської участі: досвід експертів, 2020

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Березень
2021
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Квітень
2021
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Травень
2021
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Червень
2021
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Липень
2021
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Серпень
2021
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Вересень
2021
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Найближчі події

Вiдео

Досвід один на мільйон!

ШОУ Ідей: ламаємо стереотипи про...

ВПО за розвиток громад

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA523052990000026008015106552

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога