• Актуально на часі – дистанційна освіта!*

    • 12.10.2020
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 32
    • Роздрукувати

    Дистанційна освіта – це не нове явище в умовах нашої країни, світових реалій. Але, саме пандемія вивела дистанційну освіту на дещо інший рівень.


    Модератор: чи готова була дистанційна освіта до цих викликів, на вашу думку?


    Учасниця 7: На мою думку, повністю ми не були готові. Я, як людина працюю в цьому секторі, можу сказати з боку і вищої освіти і середньої, ми швидко зібрались, сконцентрувались, нас ніхто не навчав. В школі, буквально декілька днів, поки ми організувалися, була вироблена певна стратегія, що ми робимо. Була створена загальна група у мережі Facebook, загальношкільна група Viber і розбита по класам. Кожну дитину приєднали і кожного вчителя, де він викладає також. Це було зроблено на центральному рівні. Кожної п’ятниці виставлявся розклад, вчителі викладали матеріал згідно розкладу. В мене, наприклад, математичний клас, і кожного дня – математика у дітей. Тут було складно, що дитина, отримавши зранку завдання, до вечора його надіслати вже виконаним. А наступного ранку вже нове завдання, тобто не можна було запускати та слідкувати. Крім того, що просто були завдання викладені, у мене, наприклад, багато часу йшло на підготовку. Мені потрібно було розробити такий конспект, по якому дитина 10-го класу могла, опанувати цей матеріал, з детальними інструкціями. Мені необхідно було відшукувати відео-ролики, які вже були в інтернеті, адже на створення самій в мене просто не вистачало часу, адже урок кожного дня, і рекомендувати їх дітям. І далі, розподілити час, щоб приділити консультація в zoom. Тобто така робота виявилася для мене виснажливою, виходило так, що я постійно, зранку до ночі, працювала, готувалася, перевіряла. На вчителя навантаження було великим і колосальним.


    Модератор: Проте, критика більш всього, була саме вчительського сегменту.


    Учасниця 7: Тому що, не всі школи робили так, як наша. Багато шкіл пустили це на самоплив.


    Модератор: Тобто, знову ж таки, питання стратегії і тактики. І, скажімо так, такі школи делегували ці проблеми на батьківський рівень.


    Учасниця 7: Щодо проблем, які були у дітей? По-перше, якщо я даю завдання, якщо це оф лайн, то я викликала дитину до дошки і я бачу, що вона зрозуміла, що ні, і я тут же реагую на це. Тут же, дитина сама має впоратись і я це побачу тоді, коли вона мені відправить увечері. По-друге, не всі діти готові працювати самостійно. І це проблема серйозна. Тому що, хтось із дітей буде старатися, робити, а хтось просто пливе за течією, переписавши готове виконане завдання. Оф лайн таке теж існує, але це легко побачити і припинити. Тут не так легко припинити, адже завдання виконано, і дитина каже мені, що я сама робила і т.д.

    Учасниця 8: Що стосується університету, то у нас є своя платформа. Ми там викладали тестові завдання. Студенти, звісно, більш дорослі, і з ними в цьому плані простіше. Але, постраждала, наприклад, педагогічна практика. Тому що наші студенти в той момент пішли в школу на практику, де вони, набравшись теорії, мали змогу це реалізувати, подивитися, що і як. А практика припинилася через карантин, перейшла в дистанційну форму. Також, складно було і сесію дистанційно приймати, захисти магістерських і державні іспити. Але, я думаю, ми впоралися. Це був величезний екстремальний досвід, але ми стали більш гнучкі, ми навчилися реагувати на різні ситуації по-різному.


    Модератор: Якщо зробити короткий підсумок. Дуже скоро розпочинається наступний навчальний рік. Як ви його оцінюєте, наскільки ви готові? 100% ви відчуваєте вашу готовність?


    Учасниця 7: Так, ми вже готові. Особисто я, як фахівець готова. Я знаю, що у мене тоді не виходило, не вдалося і я вже не буду робити ті помилки. Я по-іншому, можливо, побудую стратегію, і все буде вірно.

    Учасник 1: Якщо я в попередній частині нашого столу сказав, що все вирішує стратегія, то тут, в дистанційній освіті – все вирішує безпека. Тому що ми стикнулися з тим, як казала попередня учасниця, що було багато імпровізацій з порушенням безпеки, по-перше. З чим саме ми стикнулись, безпосередньо. Для дітей, наприклад, проводились в безкоштовному zoom тренування. І, в один момент, на екрані висвічується знімки порнографічного характеру. Ми в сім’ї з цим стикнулись, і дружина швидко почала затуляти екран, щоб маленький син цього не побачив. По-друге, це тероризм. Як знову ж таки казала попередня учасниця, що багато інформації шукали в інтернеті, а в інтернеті є багато чого різного, і не завжди доброго. Одна з державних установ знайшла на російських ресурсах навчальний матеріал і надіслали це дітям. А виявилося, що матеріал зроблений на окупованих територіях. Тобто, це вже порушення. Громадські активісти знайшли і надали поради, щоб уникнути подібного. Я думаю, що нам ще потрібно залучити багатопрограмного забезпечення, опанувати на наукову мову, навчити викладачів користуватися і тоді ми будемо мати адекватну відповідь на ці загрози. І це має бути державною справою, а не локальними громадськими ініціативами.

    Учасник 3: В нашій громаді ситуація також неоднозначна, всі по-різному зреагували. На жаль, але так виявилося на початку, що керівні органи не готові впроваджувати онлайн-інструменти. Я взагалі на сьогоднішній день маю насторожене відношення до відділу освіти, схиляюсь до думки, що ми повинні впроваджувати і децентралізаційні підходи в закладах освіти, тобто передати всі повноваження та бюджет на місцеві школи. А відділи освіти щоб були невеличкими методичними кабінетами. І як показала практика в процесі пандемії, що в тих школах, де налагоджена комунікація  між дітьми, вчителями і батьками, якраз швидко і зреагували на ті виклики, від наявності тих самих гаджетів і доступності їх для дітей до роботи в інтернеті з ресурсами. Я знаю випадки в Україні, коли дирекція школи організувала навчання для вчителів (особливо старшого віку) від учнів, коли вони навчали свої вчителів використовувати онлайн-інструменти. Можна сказати, що онлайн-навчання підняло вчителів до використання нових методик. І це є плюс. А взагалі, як на мене, дистанційна освіта має право існувати поряд звичайним навчанням, «живим» спілкуванням.


    Модератор: Хочу запросити наступного учасника до дискусії з питанням про те, наскільки дистанційна освіта в нинішніх умовах є цікавою для дорослих учнів?


    Учасниця 9: Якщо говорити про студентів закладів вищої освіти, то вони і викладачі були готові, тому що елементи змішаного навчання у нас присутні вже багато років. Приблизно 7 років назад, були створені певні платформи, в яких викладені практично всі курси навчальні для студентів. Також, студенти опановують курс дистанційного навчання і до цієї форми роботи ми були готові. Тобто, курси є, можна зайти, завантажити, почитати і скинути викладачу завдання. Але це були елементи змішаного навчання. Не можна все зовсім викладати дистанційно. Тому що якісного фахівця не буде, якщо навчатися тільки дистанційно. Сьогодні звучала ремарка, що педагогічна практика втрачена, також і технологічну і виробничу практики неможливо пройти дистанційно. Так , ми могли пережити місяць дистанційного навчання, але повністю переходити на підготовку майбутніх фахівців таким чином вважаю, що це буде негативно. Якщо говорити про організацію навчання в університеті, то, в принципі, практично відразу ми отримали певні інструкції і ми знали, що робити. Створені групи в месенджерах були не для навчання, а саме для комунікації. Для того, щоб були якісь живі спілкування, то це були відео-конференції, які проводились в zoom. І тут теж, стикнулися з питаннями безпеки. Тому що zoom на початкових стадіях був не готовий до такого навантаження. Це постійні перезавантаження кожні 45 хвилин, тому що в нас у всіх безкоштовні версії. Тому, моїм побажанням чи рекомендаціями є те, щоб були єдині платформи. Для викладача є дуже важким, коли не бачиш зворотного зв’язку, тобто чи зрозуміла інформація чи ні, яке сприйняття.

    Учасниця 8: Дана ситуація, що склалася з пандемією, вона проявила вразливість незахищених верств населення. І це не можна ігнорувати. Не всі діти, нажаль, мали змогу швидко включатися в процес онлайн-навчання, в когось немає швидкого інтернету, хтось взагалі виїхав до села, де його взагалі немає. Коли немає смартфону. Зараз вже проводяться підготовки, що може бути змішане навчання. Необхідно спрямувати певну субвенцію на закупку тих же планшетів, і представники нашого міністерства освіти говорили про те, що така робота ведеться. Наскільки вона ефективною буде, ми невдовзі побачимо.

    *Уривок експертної дискусії з Матеріалів круглого столу “Перехід до цифрового мислення: локальний вимір”, що видані в рамках проекту “Перехід до цифрового мислення”

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Жовтень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Листопад
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Грудень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Лютий
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
Березень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Квітень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Найближчі події

Вiдео

ВПО за розвиток громад

Діджиталізація в Кіровоградській області: випуск #1

Через що треба пройти, аби стати професійним тренером

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA053235830000026000052928706

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога