• Кіровоградська журналістика і громадські ініціативи на одному КІТі*

    • 18.12.2015
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 0
    • Роздрукувати

    Андрій Богданович, Олена Кваша, Дарина Романська – журналісти Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії, співініціатори Кіровоградського Інтернет телебачення. Досвід роботи в громадському секторі – 1 рік (у якості волонтерів інших громадських рухів, ініціатори громадських проектів). Випускники „ Школи громадської участі – 1″.

    Телебачення в Україні так і залишається нелетальною зброєю для громадських організацій у війні проти системи та її представників: чиновників і корупціонерів. А могло б стати летальною і вже давно вирішити долю «війни» за верховенство громадського контролю й закону над діями влади. Громадські організації часто або недооцінюють силу телебачення, або неправильно використовують цей ресурс.

    Як і в радянські часи, представники ГО з’являються на екранах, аби прозвітувати про виконану роботу або, гірше того, – подякувати місцевій і центральній владі чи політичній силі за допомогу в організацій того чи іншого заходу різних ступенів важливості. Такі «спікери» можуть навіть розповісти про «діяльність» своєї організації. Зазвичай – у цифрах. Це призводить до того, що глядач, заради якого громадський активіст насправді й прийшов на ТБ, просто перемикає на канал, де розважають «голоси», «таланти» й «екстрасенси», розчарувавшись в громадських організаціях, як таких. Звісно, що й самі телевізійники не в захваті від зустрічей з активістами, котрі просто невигідні й нецікаві телеканалам. У той же час, справжня співпраця активістів й журналистів може дати реальні результати.  В рамках навчання в „Школі громадської участі – 1″ ми вивчали досвід роботи провідних громадських активістів України та Польщі, зокрема, нас вразив досвід польських колег, які за допомогою своїх офіційних запитів   допомагають   телебаченню   пробивати   редути   формальних відмовок влади, а журналісти із задоволенням розглядають активістів як своїх союзників й діляться з ними інсайдерською інформацією в боротьбі за інтереси суспільства. Під час навчальних сесій та тренінгів, власне, й народилася ідея створити додатковий майданчик для спільної й швидкої роботи телевізійників  і  громадських лідерів.  Ми довго обговорювали  цю  ідею  з колегами,  мали багато  сумнівів,  але  по закінченню навчання, вже в Кіровограді розпочали реалізацію задуму. Шляхом консолідації наших зусиль,  а також такої  платформи,  як Кіровоградський  прес-клуб  (громадська організація)  нам  вдалося в досить   стислі  строки  організувати  нашу  першу  студію:   першими нашими гостями, як в студії, так і в режимі Скайп-конфренції стали саме представники громадських організацій України та Європи. Ми не тільки висвітлювали місцеві теми, запрошували спікерів, а й намагалися продемонструвати   глядачам   яскраві   й   цікаві   практики   локальних ініціатив самих громад, які людям вдалося реалізувати й без участі чиновників, поліпшити життя своїх територій. Цікаві, творчі, недорогі, а іноді й зовсім безкоштовні ідеї, які мають надихати. Ми намагалися показати, що спільні дії завжди ефективніші, ніж боротьба одинаків. Пам’ятаю   приклад,   який   навів   в    ефірі   Кайо    Зборіл   (експерт Європейської Мережі Організації Громад) – хороша формула взаємодії громадських    активістів,    жителів    мікрорайону    і    журналістів.    В Словаччині активісти зуміли перетворити свою акцію в непоганий інформаційний привід для новин регіонального та центрального рівня і завдяки цьому вирішити проблем}’ цілого мікрорайону, а в подальшому – і міста. Справа полягала в наступному: у дворі багатоповерхівок такого собі «спального району» розташувався нічний клуб. Гучна музика, постійний шум після 23:00 дратував численних домогосподарок й молодих мам із сусідніх будинків. Вмовляння активних громадян ніяк не впливали ні на керівництво міста, ні на власників закладу. Ситуація зайшла в глухий кут. Тоді активісти зважилися на радикальний крок: мітинг, пікет перед муніципалітетом з вимогою вирішити проблему. Але звичайний мітинг може пройти непоміченим, якщо його підготувати традиційно: зібравшись у зграйку, скандувати з плакатами стандартні «ганьба» і «геть». Для тележурналістів мітинг, звичайно, інформаційний привід, але далі регіональних новин це не піде і до бажаного ефекту – тиску на владу – теж не призведе. І тут громадські активісти придумали формат, який зацікавив телевізійників. Вони створили картинку, від якої не змогли відмовитися навіть центральні канали. У визначений час перед муніципалітетом з’явились десятки молодих мам з візочками й дітьми, які зайняли всю площу перед будівлею й просто прогулювались. Доповнював картинку плакат з написами в стилі: «Нам ніде гуляти з дітьми, тому ми будемо гуляти тут». Чиновникам і політикам довелось проходити буквально крізь ряди жінок з візками, що створило додаткові цікаві кадри для телемедійників. Того ж дня сюжет про пікет молодих мам був не тільки в регіональних, але й в центральньїх вечірніх новинах. Лідерів громадських   активістів   запросили   на  ранкове   і   вечірнє  ток-шоу.

     

    Журналісти звернулись з великою кількістю запитань до власників нічного клубу й до чиновників. Громадська думка, завдяки такому масовому тиску з боку ЗМІ, була на боці жителів мікрорайону, в яких кожен глядач ( а більшість із них, згідно з дослідженнями, -домогосподарки) бачив самого себе. Через пару днів питання було вирішено на користь протестувальників: нічний клуб закрили. У даному випадку виграли не тільки жителі конкретного мікрорайону – політикам довелось прийняти рішення, завдяки якому діяльність подібних закладів у житлових мікрорайонах всього міста обмежувалась певним часом. Дану ситуацію можна охарактеризувати як побутову, але, завдяки втручанню активістів, вона отримала й політичне забарвлення, оскільки реакція чиновників у подальшому вплинула на голосування і влада в місті перейшла до іншої політичної сили. Тому представникам громадських організацій важливо пам’ятати: кожна креативна акція -це новина, якщо не для центральних, то для регіональних телеканалів точно. І чим вона яскравіша – тим більше шансів потрапити в телевізор. А значить – посилити тиск на людей, від яких залежить той чи інший варіант вирішення проблеми. У нашій країні зараз безліч можливостей для просування інформаційних приводів в електронних ЗМІ. Безумовною первагою нашого формату є його незалежність від корпоративної чи державної цензури, інтегрованість у соцмережі, таким чином – воно може стати додатковим інформаційним приводом для центральних ЗМІ. Можливості інтернет ТБ широко продемонстрував Майдан 2013-2014-го років. Озброєні лише телефонами й планшетами, журналісти   вели   прямі   трансляції   подій   в   інтернеті,   досягаючи мільйонів   переглядів.   Позитивний   приклад   є   й   у   Кіровограді. Громадські активісти помітили, що в заповідній лісовій зоні міста ведеться будівництво приватних будинків. У соцмережах почалось активне обговорення проблеми. В інтернеті з’явилось відео будівництва. Через декілька днів активістів запросили до студії Кіровоградського інтернет-ТБ, де вони виступали як очевидці подій протягом декількох ефірів одразу. Це спричинило резонанс серед містян, а влада була змушена створити комісію з розслідування не тільки одного випадку вирубки лісу й будівництва, а й всього процесу роздачі земель заповідника. Співпраця журналістів і громадських активістів призвела до того, що на даний момент вирубку в заповідник)’ зупинено, а комісія готується опублікувати результати своєї роботи й передати матеріали в обласну прокуратуру. Саме такий ефект впливу на громадську думку й дає перспективу активістам використовувати телебачення як летальну зброю проти «совкової» системи нинішньої бюрократії й корупції й бути з тележурналістами союзниками у війні за верховенство закону й справедливості в нашій країні. Наша команда запускала соціальні проекти по збору коштів на потреби військових, переселенців, соціокультурні акції місцевого характеру також відбувалися за нашої участі, зокрема Великодній благодійний аукціон, „Ніч музеїв” – вперше транслювалися он-лайн. Нашому проекту (Кіровоградському Інтернет телебаченню) виповнився тільки рік. За цей період наша команда отримала багато друзів, партнерів, серед яких, левову частку складають саме громадські активісти. От і вийшло, що наш проект тримається на тісній співпраці журналістів та громадських активістів.

    *Школа громадської участі для розвитку громади

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Грудень
2018
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Лютий
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
Березень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Квітень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Травень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Червень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Найближчі події

Вiдео

"Школа громадської участі-4": ШОУ-4, перша група

Активісти і децентралізація 2 група

Локальний контекст - Запорізька область (випуск №1)

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

АТ “УКРСИББАНК”, МФО 351005, р/р 26005501684800 КООГ “ІСКМ”,

Код ЄДРПОУ 26114563

Призначення переказу: Безповоротна фінансова допомога