• Модернізація клубних закладів: сучасний стан та перспективи *

    • 29.04.2013
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 1
    • Роздрукувати

     

    Україна сьогодні все ще перебуває на стадії реформування системи управління культури, намагаючись запровадити нові підходи до регулювання галузі. Важливими для сфери культури змінами, що відбулись з часів незалежності України, стали здійснені реформи системи управління, а саме децентралізація управління, що мала сприяти демократизації управління в галузі культури та підвищенню ефективності діяльності як органів управління, так і закладів культури.

     

    В Україні передача повноважень у сфері культури від державних органів на місцеві відбувалась, нажаль, без забезпечення останнім певної самостійності, в т.ч. фінансової. Місцеві органи управління культури, з одного боку, отримали повноваження і компетенції щодо самостійного адміністрування сфери культури, а з іншого, повністю залишись залежними від фінансової і податкової політики держави, яка не завжди враховує культурні особливості кожного регіону. Найбільшою і найважливішою зміною у галузі культури, стала передача більшості закладів культури державної форми власності, розташованих у регіонах, у комунальну власність, на утримання місцевих бюджетів (понад 80%). Однак система формування місцевих бюджетів не зазнала змін і породила негативні наслідки: значне зменшення місцевих видатків на культуру при повній відсутності інших джерел фінансування.

     

    Постійне зменшення державних коштів, в т.ч. видатків на культуру на місцях, в умовах розвитку приватного сектору, спонукають нас до більш активного залучення позабюджетних коштів на культуру, заохочення до спонсорства та інших проявів приватної допомоги, а також модернізації самих закладів культури, в т.ч. запровадженні інноваційних форм їх роботи.

    Сьогодні мережа клубних закладів є найбільшою в системі культури в Україні. Крім того, усі ці заклади перебувають у комунальній власності та є основними осередками, що пропонують культурні послуги на селі, в районних центрах та невеликих містах України, тобто в тих місцевостях де відсутня альтернатива отримання культурних послуг з інших джерел. За даними опитування населення України, проведеного Центром соціальних досліджень «Софія» у 2011 році на замовлення Національного інституту стратегічних досліджень, саме сільське населення України найбільш гостро відчуває брак культурних послуг та продуктів. Сьогодні населення великих міст та сіл опинилися у різних умовах по задоволенню культурних потреб, що зумовлено диференціацією відповідної інфраструктури. Так, мешканці міст мають можливість частіше відвідувати культурні заходи ніж мешканці сіл. Крім наявної істотної диференціації (розриву) доступу до культурних благ окремих соціальних груп населення України негативним фактором також є погіршення інфраструктури культурних закладів на селі, а також транспортного сполучення між селом і районом, селом і містом або районом і обласним центром [2. с. 22, 56]. Проблемою для мешканців сіл, районів та малих міст також стало придбати нову книжку чи відвідати кіно через занепад мереж книгарень і кінотеатрів.

    Водночас, поряд із проблемою доступу до культурних послуг існує інша проблема, а саме якості самих культурних послуг і продукту та їх конкурентоздатності. Це зумовлено в першу чергу низьким рівнем мотивації працівників культури, існуванням у їх свідомості старих уявлень про культуру а також відсутністю необхідних знань і навичок із сучасних технологій і практик. Особливо гостро проблема якості культурних послуг стає у сільській місцевості та малих містах, де з кожним роком погіршується технічний стан закладів культури, в першу чергу клубних установ, а самі послуги, з точки зору населення, є одноманітними [2, 18].

    Реалізований Інститутом соціокультурного менеджменту (м. Кіровоград) за підтримки Міністерства культури України протягом 2010-2011 років проект «Спільний шлях у майбутнє» підтвердив потребу територіальних громад, особливо зі сільської місцевості та на районному рівні, запровадження корінних перетворень щодо функціонування клубних закладів. Зростаюча потреба громадян в якісних соціально-культурних послугах зумовлює необхідність пошуку інноваційних моделей і форм функціонування закладів культури, зорієнтованих в першу чергу на громаду.

    За результатами проведеного в рамках проекту «Спільний шлях у майбутнє» комплексного дослідження «Діяльність будинків культури по задоволенню потреб територіальних громад» було виявлено ряд проблем, що існують сьогодні у територіальних громадах п’яти областей України, де проводилось опитування (Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська та Чернігівська області). Окрім загально визнаних проблем суспільства, зокрема низький рівень життя та здоров’я громадян, респондентами було зазначено також низький рівень свідомості та самоорганізації громадян у вирішенні проблем територіальних громад, проблеми з наданням культурних послуг населенню, неефективність місцевих органів влади та місцевого самоврядування, занепад духовності, культури та моралі в суспільстві [1, 39]. В той же час дослідження Центру «Софія» виявило низьку представленість у дозвіллі населення творчо-розвиваючих практик, а також нестачу повноцінного дозвілля (останнє вказало більше половини респондентів). Крім того, як показало дослідження, українське суспільство виявляється досить поміркованим щодо суспільної позиції та визнає пріоритетом свого життя інтереси власної родини [2, 18].

    Дослідження «Оцінка нинішнього стану діяльності закладів культури клубного типу області» (2011 рік), проведене Кіровоградським обласними центрами народної творчості, підтвердило той факт, що клубні заклади в багатьох сільських населених пунктах залишаються єдиними осередками, що задовольняють культурно- дозвільні потреби сільських трударів і є традиційними центрами розвитку народної творчості. У цьому дослідженні також визначено наявність застарілих форм діяльності клубних установ, що переважно зводиться до надання дозвільних послуг, та відсутність співпраці клубних установ з громадськістю, відсутність ініціативи і взаємодії з установами інших галузей. Поряд з цим, більше 80% опитаних в рамках дослідження керівників клубних установ оцінили діяльність закладу як задовільну, а серед головних потреб визначили збільшення фінансування, підвищення заробітної плати, навчання фахівці тощо [3].

    Слід зазначити, що майже усі проведені за останні роки дослідження фіксують неефективність діяльності закладів культури, зокрема клубних установ, і в першу чергу по задоволенню культурних потреб громадян, а також низький рівень культурних послуг та низьку якість культурних продуктів. Підсумовуючи слід визначити такі проблеми, які існують у соціокультурному середовищі села та малих міст:

    – проблема у наявності на місцях інфраструктури, що забезпечує доступ до культурних благ (наприклад відсутність музеїв, театрів, кінотеатрів, книгарень, концертних та виставкових залів, подекуди бібліотек або клубів тощо), а також існуючий незадовільний стан наявних закладів культури, в першу чергу клубних закладів;

    – низький рівень якості культурних послуг та культурних продуктів, в т.ч. відсутність різноманіття культурних і творчо- розвиваючих практик для населення;

    – недоступність високоякісного (дорого) культурного продукту для населення сіл та малих міст, які в більшості випадків належать до найменш заможної соціальної категорії;

    – мала ступінь інноваційної складової у діяльності клубних закладів, наявність шаблонних практик, зокрема організації культурно-масових та дозвільних заходів, що не відповідають потребам громади;

    – неефективна або малоефективна діяльність клубних закладів по задоволенню соціокультурних потреб громади, а також відсутність ініціативи щодо запровадження змін у діяльності клубних закладів серед його працівників;

    – відсутність співробітництва клубних закладів із громадою, в т.ч. із наявними громадськими організаціями;

    – відсутність заходів із вивчення попиту населення щодо культурних послуг;

    – невідповідність сучасним потребам кваліфікації працівників клубних закладів та системи їх підготовки і перепідготовки, поряд із відсутністю інформації про сучасні культурні практики та досвід інших закладів;

    – відсутність якісного маркетингу культурного продукту та менеджменту у діяльності клубних закладів;

    – низька якість культурної освіти молодого покоління (ця проблем досить гостро стоїть серед населення сіл і малих міст);

    – низький рівень філантропії (благодійництва) в суспільстві та відсутність відповідних стимулюючих заходів з боку держави для розвитку приватної допомоги на культуру.

    Серед загальних проблем, що наявні у суспільстві, і особливо гостро постають перед населенням сіл та малих міст, необхідно зазначити наступні:

    – низький рівень життя громадян, особливо на селі, де наявні високий рівень безробіття та відсутність альтернативи у питаннях працевлаштування;

    – проблеми, пов’язані зі здоров’ям громадян (розповсюдження інфекційних та онкологічних захворювань, алкоголізм, наркоманія тощо);

    – низький рівень свідомості та самоорганізації громадян у вирішенні проблем територіальних громад;

    – неефективність місцевих органів влади та місцевого самоврядування;

    – занепад духовності, культури та моралі в суспільстві;

    – відсутність інтересу до закладів культури та культурних продуктів (як свідчать результати опитувань, переважна більшість громадян України обирає пасивне дозвілля, зокрема перегляд телебачення, читання або домашнє дозвілля).

    Крім того, необхідно відмітити, що проблема із фінансуванням клубних закладів згадувалась лише самими працівниками установи. Заклади культури, інтегруючись у виробниче, соціальне і культурне життя села чи невеликого міста, стають важливим фактором розвитку культурного середовища, духовною складовою його соціального життя. Тому існує потреба модернізувати ці заклади, оновити їх функції, орієнтуючись на потреби сьогоднішнього суспільства. У 2012 році Українським центром культурних досліджень розпочато дослідження з питань модернізації клубних закладів. Метою даного дослідження є вивчення нових форм діяльності клубних закладів та питань їх запровадження. Результатом цього дослідження має стати ґрунтовний аналіз не лише існуючих в Україні проблем, а й розробка пропозицій щодо покращення ситуації та посилення модернізації.

     

    Використані джерела:

    1. Діяльність будинків культури по задоволенню потреб територіальних громад: звіт за результатами досліджень. – Кіровоград: ІСКМ, 2011. – 64 с.

    2. Єрмолаєв А. Культурні практики і культурна політика. Актуальні питання соціокультурної модернізації: Аналітична доповідь / Єрмолаєв А., Левцун О., Мельничук О., Щербина В. – Київ : Центр соціальних досліджень «Софія», 2012. – 163 с.

    3. Подлєсна Л. В. Оцінка нинішнього стану діяльності закладів культури клубного типу області : матеріали досліджень / Подлєсна Л. В. – Кіровоград : Кіровоградський обласний центр народної творчості, 2011. – 8 с.

     

     

    * – “НДО – Інформ” №1(48), 2013

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Грудень
2018
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Лютий
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
Березень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Квітень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Травень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Червень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Найближчі події

Вiдео

Локальний контекст - Кіровоградська область (випуск №4)

"Школа громадської участі-4": ШОУ-4, перша група

Пригоди соціальних аніматорів - друга група

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

АТ “УКРСИББАНК”, МФО 351005, р/р 26005501684800 КООГ “ІСКМ”,

Код ЄДРПОУ 26114563

Призначення переказу: Безповоротна фінансова допомога