Хочу окремо подякувати Леву Абрамову і Інституту соціокультурного менеджменту і всім партнерам, які долучилися до організації цього проекту за дуже успішне, якісне виконання даного, я б сказала стратегічного напрямку, який підтримала наша програма рік тому. Зрозуміло, що події, на кшталт сьогоднішньої, передує дуже багато інтелектуальної, аналітичної і організаційної роботи, результати якої ми будемо бачити впродовж наступних трьох днів конференції. Думаю, що не має необхідності довго розповідати про Міжнародний фонд «Відродження», так як він вже 20 років працює в Україні та всім добре знайомий,. Я думаю, що всім добре знайома вже Антикризова гуманітарна програма, тому що її ініціативи за останні 3 роки набули великого розголосу в громадському секторі, мені приємно бачити в цій аудиторії наших грантерів, які реалізують проекти в різноманітних сферах, починаючи від підтримки закладів культури, громадських організацій, які працюють з дітьми, молоддю, дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, музеїв, бібліотек, екологічних ініціатив, інвалідів, біженців, бездомних, літніх осіб. Це далеко неповний перелік всіх цільових аудиторій, яким ми прагнемо допомогти за останні 3 роки. Загальний бюджет, який ми витратили на всі ці ініціативи на сьогоднішній день складає 6 млн. доларів. Дуже багато задають питань щодо того, як буде працювати наша програма далі. Я можу точно сказати, що ми будемо працювати ще один рік, до кінця цього року і ми все ще чекаємо підтвердження на 26 великих проектів, які були подані в Нью-Йорк на розгляд, тому будемо сподіватись, що хоча ця наша мікрогрантова діяльність закінчилася, але у нас будуть великі проекти, які триватимуть в деяких випадках 2 роки.
Мені б хотілось також сказати про те, чому ми підтримали цей проект і що ми, як грантодавча донорська організація очікували отримати на виході. Мені здається, що в багатьох міжнародних інституціях, донорських організаціях всі страждають на хворобу романтизму, фантазування, омріяння того, яке світле майбутнє та суспільство буде побудовано так на раз, за рік, лише почнемо якусь ініціативу, – і одразу змінимо світ. Тому коли починався проект з трансформування закладів культури, нам багатьом являлися заквітчані дівчата і парубки, які гуляють українськими селам, і їм не вистачає лише одного – гарного клубу, де вони можуть зустрітися і почати активно займатися розвитком місцевої громади і місцевого життя. Я думаю, що всі, хто працює на місцях, погодитися зі мною, якщо я скажу, що дуже швидко ми з розуміли, що проблем з реалізацією мікро-проетів на місцях буде набагато більше, що організації стикалися з величезною кількістю складнощів, хтось з меншими, хтось з більшими, але вони були і маємо про це відверто говорити. Деякі організації просто відмовлялися від подальшої реалізації проекту, тому що розуміли, що в тих клубах, які вони прагнули модернізувати і трансформувати просто не було опалення, не тому що його не передбачалося бюджетом, а тому що просто будівля, де вони хотіли активізувати щось, не передбачала системи опалення, як такої. І тому будь-яка діяльність, яка передбачалася проектом, була просто неможлива, тому що співаки, аматорські колективи просто мерзли в цьому закладі і не могли працювати. У нас були випадки, коли громадські організації розраховували на підтримку місцевої влади, на те, що з місцевих бюджетів буде виділено хоч бодай якесь фінансування на підтримку цих важливих громадських ініціатив. Але цих фінансів не дочекалися, і тому громадські організації змушені вишукувати можливості доопрацювання своїх бюджетів і пошуку додаткових джерел фінансування. Прикро про це говорити, але говорити про це потрібно. І тому, як представник благодійного фонду, який більше всього опікується власне питанням життєздатності тих ініціатив, які були підтримані після того, як завершиться мале фінансування, яке ми змогли надати нашим громадським організаціям, я хотіла б сьогодні звернути вашу увагу на кілька речей. Абсолютно правильно Лев Абрамов зазначив, що метою сьогоднішнього зібрання є поширення найкращих практик, обмін досвідом, як нам вдалося щось трансформувати, що ми для цього зробили з тим, щоб інші громадські організації, які будуть наснажені нашим досвідом могли б реалізувати це в своїх громадах. Друга причина нашої зустрічі – поговорити про те, що криза є шансом, абсолютно вірно, але шансом не для всіх. Не кожен спроможний побачити в цій кризі шанс. Спроможні побачити в ній шанс лише люди підприємливі, люди здатні на інновацію, здатні на мислення поза межами тої ментальної «коробочки», в якій вони знаходяться і можуть вийти поза неї і бачити якісь можливості для себе. Ви знаєте, ми буквально декілька тижнів тому завершили дуже великий тренінг, він мав назву «Сприяння соціальному підприємництву» в Україні. Ми, насправді, сподівались, що заявок від вас буде більше, і що всі організації – переможці цього конкурсу, а їх 60, подадуть на цей тренінг і зможуть отримати додаткові джерела фінансування для продовження своїх проектів, тому наполегливо прошу вас пам’ятати про те, що цей підприємницький аспект є для вас дуже важливий. Ваші проекти будуть життєздатними лише тоді, якщо ви навчитесь не лише залучати кошти шляхом фандрейзингових акцій і т.д. До речі такі фандрейзингові акції на селі, а це переважно дотаційні регіони, можливо, не будуть досягати того успіху, який будуть мати в великих містах-мільйонниках, тому скоріше ніж говорити про фандрейзинг, краще говорити про інноваційні послуги, нові продукти, які ви можете запропонувати громаді на базі тих осередків, де ви працюєте.
Мені б також хотілося зробити два оголошення від програми. По-перше, попросити вас не забувати про звітування за проектом, для нас це є надзвичайно важливим питанням, тому що незважаючи на завершення програми наші проекти будуть вивчатися аудиторами Інституту відкритого суспільства з Нью-Йорку та Будапешту. Тому всі організації, які не подають свої звіти вчасно, підпадають під моніторингові візити, можливо наших Будапештських колег. Мені б не хотілося, щоб ви мали зайвий клопіт і мали організовувати роботу цих аудиторів в своїх сільських громадах.
Друге питання – це ваша медійна активність, ваша робота з засобами масової інформації, тому що ми одержуємо регулярно звіти про роботу Фундації імені князів – благодійників Острозьких, за що їм величезна подяка, ми маємо регулярні звіти про роботу Інституту соціокультурного менеджменту, але нажаль ініціатив на місцях, інформування про те, як іде робота там, ми одержуємо не так багато, як хотілося б. Тому просимо організації, які мають звітувати про закінчення свого проекту в лютому-березні, щоб на кінець проекту була якась публічна подія, інформація про яку з’явилася або у вашій місцевій газеті або на місцевому Інтернет – сайті. Щиро бажаю успішної роботи.
Катерина Смаглій,
Директор проектів Антикризової гуманітарної програми
Міжнародного фонду «Відродження»,
м. Київ
* – “Матеріали другої Національної конференції “Реформування закладів культури” (7-9 лютого 2012 року, м. Ірпінь, Київська область)