• Волонтерство для всіх

    • 16.11.2011
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 4
    • Роздрукувати

    Слово «волонтер» із французької перекладається як доброволець. Волонтерами спочатку називали людей, які за власним бажанням поступали на військову службу. У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну,

    неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер. Що ж розуміють під цим поняттям пересічні громадяни та самі волонтери? Зробивши опитування у соціальних мережах та серед пересічних громадян, маємо наступні відповіді: «Волонтер – людина, яка хоче комусь допомогти та виявляє таке бажання». «Волонтер – людина в якої є вільний час, який вона вирішила витратити не марно». «Волонтер – це доброволець, який згоден за рахунок свого вільного часу, своїх ресурсів змінювати життя людей або навколишнє середовище».

    Як ми бачимо, думки різняться, адже волонтерський рух в Україні лише набирає обертів. Саме тому ми вирішили поцікавитися досвідом сусідньої Польщі, в якій волонтерський рух вже дуже поширений. Нам пощастило поспілкуватися із Павлом Йорданом та Мальгожатою Міштелою із Центру Волонтеріату.

    – Розкажіть, будь-ласка, про Центр Волонтеріату, коли його було започатковано та за чиєї ініціативи?

    – Людина, яка відкрила центр Волонтеріату – Павел Йордан, сьогодні він член правління. Це було у 1993 році у Варшаві. Це був перший волонтерський центр у Польщі.

    – Що послугувало причиною відкриття центру?

    – Важливим було те, що ми хотіли запровадити волонтерство у новий спосіб, тому що як ви знаєте, у минулій системі ми мали поганий досвід із так званою соціальною дією*, яка була обовязковою і не було, навіть, спецального слова для поняття волонтерства. У Польщі ми мали слово «ochotnik» (укр. доброволець). І у 1993 ми хотіли презентувати слово «волонтеріат» із новим значенням, відокремлюючи значення цієї форми від старого визначення соціальної дії. Звісно, ми дуже вагалися, тому що це були важкі часи на ринку праці, коли люди були зневірені в економічній ситуації. У нас перебувала одна людина зі Сполучених Штатів, яка приїхала до нас і сказала: “Що ви думаєте про ідею центру волонтерів?” – і ми почали розмовляти та протягом року спільно будували концепцію такого центру волонтерів. Спочатку це була програма, пізніше асоціація.

    – В Україні рух волонтерів не такий сильний, він ще розвивається. Які були ваші перші кроки?

    – Насправді, ми знаємо такі організації в Україні як «Добра Воля» із Києва. У Польщі цей напрямок також розвивається, продовжується і, наприклад, ми можемо спостерігати на основі дослідження, що із 2001 року кількість волонтерів збільшилася, а із 2007 почала зменшуватися. Ми не знаємо чому точно це сталося. Можливо, через економічний фактор, економічну кризу, але не дуже зрозуміло чому це так. І також не зовсім зрозуміло, що ми розуміємо під волонтерством, тому що деякі люди використовують волонтерство у різний спосіб: якщо ти активний громадянин у своєму дворі, то іноді тебе називають активним громадянином, іноді волонтером. Якщо ви берете участь у шкільній раді, іноді вас називають активним громадянином, а іноді волонтером. Це залежить від того, що ми можемо використовувати в якості індикатора волонтерства: якщо це кількість підписаних угод, то це значно менша кількість. Якщо ж казати ширше, що це кожна соціальна дія, яку здійснює людина в рамках своєї сім’ї, тоді в цей процес залучено значно більше людей.

    – Який ваш найбільший проект на вашу думку?

    – Я вважаю, що важливим є те, що ми не намагаємось працювати на проекти. Дійсно, проекти є, але насправді ми намагаємося побудувати постійні діяльності на довготривалий період. Один із таких прикладів було започатковано у 2001 році – це волонтерство на відстані. Але ми також працюємо із центрами соціальних працівників, із НДО, зі школами, а також зі спеціальними центрами, які з’єднують волонтерів та організації, які їх потребують. Ми також намагаємося допомогти організувати волонтерську мережу у місцевих громадах на всій території Польщі.

     

    – Яким чином ви співпрацюєте з медіа? Як це відбувалося початку вашої діяльності та зараз? В Україні медіа сьогодні не дуже охоче співпрацюють з НДО.

    – Звісно, якщо організація одноразово подає матеріал до ЗМІ і вони її не знають, то можуть і не зацікавитись. Це має бути будівництво постійних стосунків зі ЗМІ, постійне запрошення на заходи, тоді і буде ефект від такої співпраці. Але волонтеріат – це цікава тема для медіа, тому що це людина, вони хочуть мати людські історії. Я думаю, що на початку у Польщі відбувалося щось дивне щодо співпраці із медіа. Сьогодні, можливо, це теж не звична тема, але усі, я думаю впізнають хто такі волонтери, особливо, під час Національних акцій. Наприклад, коли протягом одного дня збираються кошти і весь день по телебаченню постійно кажуть про волонтерство, волонтерів, що одна сотня, тисяча волонтерів вийшли на вулицю. І тому люди сьогодні звикли до слова “волонтерство” і воно стає вже менш дивним ніж раніше.

    Сподіваємося, що незабаром все більше й більше громадян України будуть долучатися до волонтерської діяльності. Адже це може дати набагато більше ніж просто допомога іншим. Про це набагато більше розповість відгук про волонтерські починання Анастасії, волонтера молодіжної ініціативи “Серце в долоньках»

    “Сьогодні змінилися мої погляди на деякі речі. Сьогодні я розчулилася майже до сліз. Ще вчора я стверджувала, що не люблю дітей. А сьогодні я опинилася в дитячому відділенні психіатричної лікарні. Я бачила діточок, світ яких обмежений п’ятьма кімнатами, трьома виховательками та обходами лікарів. І не можна сказати, що ставлення до них там надзвичайно гарне. Вони не вимагають приставок, новітніх комп’ютерів та дорогих розваг. Вони запитали чи принесли ми їм повітряні кульки. Одні дуже жваві, інші занадто замкнуті. В їх очах щось запалюється, коли ти їм відкриваєшся. А це ж не так важко – приділити їм декілька годин, пограти з ними, помалювати, поскладати тюльпанчики, поговорити. Вийшло сонце, стало тепліше”.

    * Соціальна дія – форма або спосіб розв’язання соціальних проблем і суперечностей, в основу яких покладено зіткнення інтересів і потребосновних соціальних сил певного суспільства. У широкому розумінні до соціальної дії. Належить будь-яка акція, вчинена соціальним суб’єктом для забезпечення своїх інтересів і потреб у певній соціо- культурній ситуації. [http://histua.com/slovnik/d/diyasocialna]

    ** За даними, розміщеними на порталі про третій сектор (http://rus. ngo.pl/x/302347) на основі матеріалів Громадського об’єднання Клон/Явір

     

    “НДО-Інформ” №5(44), 2011

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Грудень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Лютий
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
Березень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Квітень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Травень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Червень
2020
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Найближчі події

Вiдео

ШОУ: 4-й крок для розвитку культури та громад

Соціальна анімація на Херсонщині

Професійне вигорання громадських активістів

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA853510050000026005501684800. Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога