Самодопомога – добровільне об’єднання людей для того, щоб разом вирішувати власні або ті, які стосуються близьких людей, економічні, особисті питання, проблеми, пов’язані зі здоров’ям, і т.п. Може реалізуватися у формі некомерційної організації.
Синергетика – це теорія самоорганізації в системах різноманітної природи. Вона має справу з явищами та процесами, в результаті яких в системі – в цілому – можуть з’явитися властивості, якими не володіє жодна з частин.Оскількі йдеться про виявлення та використання загальних закономірностей в різних галузях, тому такий підхід передбачає міждисциплінарність. Останнє означає співробітництво в розробці синергетики представників різніх наукових дисциплін. Тому термін синергетика використовується як в природничих науках, так і в гуманітарній сфері.
Соціальна мережа (англ. social network) – соціальна структура, що складається з групи вузлів, якими є соціальні об’єкти (люди або організації), та зв’язків між ними (соціальних взаємовідносин).
Соціокультурне середовище – 1) складна структура соціальних, матеріальних і духовних умов, в яких реалізується діяльність людини; 2) сукупність соціальних, культурних, а також спеціально організованих в установі культури умов, активна взаємодія яких приводить до вирішення найбільш актуальних проблем місцевого соціуму; 3) система ключовихфакторів, що визначають розвиток людини. Це: природне середовище, суспільно-політичний лад, засоби масової інформації, школа, заклади культури, люди, які впливають на культурні й освітні процеси, а також випадкові події.
Соціальний капітал – 1) ресурси соціальних відносин, їх мережі, які полегшують дії індивідів завдяки формуванню взаємної довіри, визначенню взаємних зобов’язань та очікувань, формулюванню і встановленню соціальних норм, утворенню асоціацій; 2) загальноприйняті норми і цінності, які практикуються певною групою людей і, які дозволяють їм співпрацювати; це певний потенціал суспільства або його частини, що виникає як результат наявності довіри між його членами; 3) інститути, відносини і норми, які формують, якісно і кількісно, соціальні взаємодії в суспільстві.
Соціально-культурний інститут об’єднує людей для спільної діяльності по задоволенню соціально-культурних потреб людини або вирішення конкретних соціально-культурних завдань: (сім’я, державні і комунальні структури, виробничі об’єднання і підприємства, недержавні громадські організації, установи освіти, засоби масової інформації спеціальні заклади соціально-культурного профілю: театри, музеї, бібліотеки і т.ін.).
Спілкування – специфічна форма взаємодії людини із іншими людьми як членами суспільства. У спілкуванні реалізуються соціальні стосунки людей.
Спонсор – особа, яка виділяє кошти, розраховуючи на якусь вигоду для себе: рекламу, славу, визнання тощо.
Спонсорство – субсидування організованого заходу або іншої певної діяльності грошима або іншим способом.Спонсоруються, наприклад, конференції, гастролі художнього колективу, тренування спортсменів і т. д. Субсидуючий, тобто спонсор отримує суспільне визнання у відповідній формі.
Спроможність – визначається як сукупність організаційних та технічних можливостей, взаємовідносин та цінностей, що дозволяють країнам, організаціям, групам осіб та окремим громадянам на будь-якому суспільно-політичному рівні виконувати функції та досягати визначених цілей розвитку протягом певного часу. Спроможність – це про інституційні, організаційні та поведінкові результати (наслідки).
Стратегія – це послідовність дій, що направлені на досягнення певної мети, яка враховує наявність ресурсів на ринку і зовнішніх факторів. Це найчастіше вибір найбільш раціонального шляху дій.
Стратегія фандрейзингу – це основні тенденції пошуку фінансових ресурсів для реалізаціх місії організації. Своє реальне вираження стратегія знаходить у втіленні оптимального вибору, який роблять НДО для залучення грошових коштів.
Стратегічне планування – це формалізований процес довгострокового планування. Він включає в себе: визначення цілей організації, відпрацювання програм їх реалізації і вибір методів втілення цих програм в життя.
Стратегічний менеджмент (Стратегічне управління) – це процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг. Він є безперервним процесом, а не одноразовим зусиллям по розробці стабільного стратегічного плану.