• Передвиборча кампанія як форма участі в політичному житті суспільства *

    • 10.09.2010
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 76
    • Роздрукувати

    В період передвиборчої кампанії активізується політичне життя суспільства. Уточнюється політичний курс, вносяться зміни в програми, здійснюється процес підготовки до формування органів виконавчої та законодавчої влади.

    Особливості політичного життя під час виборів пов’язані з попередніми етапами. Якщо громадськість не отримала в широкому об’ємі відомості про  труднощі, перешкоду, небезпеку, а також і про успіхи, перспективи й реальні строки проведення змін, то вона не в змозі орієнтуватися в теперішньому, коли на неї навалюється різноманітна інформація про програми, політичних діячів, проекти і перспективи окремих партій.

    Громадські організації відіграють важливу роль в суспільно-політичному житті. Вони є своєрідною з’єднувальною ланкою між функціонуванням державних органів і відповідними діями населення. НДО привертають увагу широких ас населення до гострих проблем, пропонують способи їх рішення, вимагають від владних структур їх вирішення. Неполітичні організації є альтернативою неполітичним процесам, вони виступають за вирішення соціальних , гуманітарних, екологічних проблем, розгортають рух за здоровий спосіб життя. Виконуючи ці функції, вони сприяють розвитку громадської активності та ініціативи широких мас. Для просування своїх інтересів третьому сектору необхідні такі представники в законодавчих і виконавчих органах, які здатні розуміти соціальні проблеми, що вирішуються НДО, а також надати підтримку в їх вирішенні. Ось чому для становлення плідних контактів з майбутніми структурами виконавчої та законодавчої влади лідери НДО повинні вміти аналізувати тенденції політичного життя і діяльності потенційних депутатів.

    Політика і політичне життя

    Розглянемо  насамперед  сутність політики й політичного життя.

    Поняття “політика” багатоаспектне. Вперше цей термін зустрічається в роботах древньогрецьких філософів. Так, Демокріт розглядав політику як найважливіше мистецтво, завдання якого – забезпечити спільні інтереси громадян поліса. Він рекомендував докладно вивчати політичне мистецтво і допускати до керівництва лише тих, хто знає справу, має відповідні знання, якості. Платон також характеризує політику як царське мистецтво, для якого визначальною ознакою є наявність справжнього знання і уміння правити людьми. Аристотель розширює зміст терміну. Політика, вказує він, є родовою ознакою людства. Визначаючи сутність людини, він називає її “політичною твариною”.

    Таким чином, мислителі Стародавньої Греції внесли суттєвий внесок у розвиток політичних поглядів і заклали фундамент формування відправних ідей і концепцій у сфері теорії і практики політичного життя.

    Кожний історичний період розвитку суспільства вносить свої корективи в трактування поняття “політика”. Традиційний погляд асоціює політику з державою і акцентує необхідність її аналізу на інституційному, державному рівні. В подальшому політику розглядають переважно як владу, а також як заздалегідь передбачуване і спеціально організоване  прагнення до її завоювання та збереження. Разом з тим підкреслюється, що політика має і багато інших суттєвих характеристик:

    зв’язок з життєдіяльністю суспільства;

    визначення форм, завдань і змісту діяльності держави;

    відображення в ній взаємодії соціальних груп, класів, націй як між собою, так і з владою;

    наявність спеціальної діяльності по узгодженню інтересів різних верств населення та ін.

    Незважаючи на різні підходи до трактування поняття “політика”, сьогодні найбільш розповсюдженими і загально допустимими можна вважати наступні:

    1. Політика – це сфера взаємовідносин різних соціальних груп та індивідів з приводу використання публічної влади задля своїх суспільно значущих інтересів і потреб.

    2. Політика (грец. politika – державні і суспільні справи) – організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована, в першу чергу, на досягнення, утримання і реалізацію влади індивідом і соціальними групами задля ствердження власних запитів і потреб.

    Як бачимо, в трактуванні поняття “політика” відображені наступні моменти:

    Інтерпретація політики через державу.

    Асоціювання політики з діяльністю людей задля своїх суспільно значущих інтересів і потреб.

    Уявлення політики у вигляді влади.

    Якщо застосувати ці три позиції до визначення організацій третього сектору, то можемо відмітити наступне:

    По-перше, громадська організація є недержавною, тобто не входить до її структур, проте, це не означає ізольованість НДО від держави і відсутність взаємовідносин з нею. Призначення організацій третього сектору полягає в тому, що вони стримують сучасні демократичні держави від надмірної централізації і відіграють вирішальну роль у створенні державою умов для оптимального функціонування життєдіяльності суспільства.

    Саме тому громадські організації по відношенню до держави виконують як опозиційну, так і творчу функції.

    Опозиційна функція спрямована на розлад державних програм, що негативно впливають на демократичні перетворення. Виконуючи цю функцію, НДО може об’єднувати зусилля з політичною опозицією або профспілками, використовувати засоби масової інформації для формування громадської думки та інш. Щодо творчої функції, то громадські організації можуть виконувати контракті роботи для розвитку урядових соціальних програм, пропонувати державі шляхи розв’язання тих або інших проблем.

    Отже, якщо інтерпретувати політику через державу, то можна помітити, що громадські організації активно впливають на формування політики.

    По-друге, асоціювання політики з діяльністю людей задля задоволення своїх

    суспільно значущих інтересів і потреб зближує призначення політичних і громадських організацій, тобто і ті й інші, будучи добровільним громадським формуванням, створюються на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Невипадково Закон України “Про об’єднання громадян” підкреслює, що об’єднанням громадян вважається політична партія або громадська організація.

    По-третє, уявлення політики у вигляді влади потребує, перед усім, визначення цього поняття. Згідно з усталеним в політиці поглядом:

    Політична влада – це політичні відносини, породжені відмінністю соціально-структурних інтересів, які випливають з відносин власності на засоби виробництва, що зумовлює соціальні переваги та авторитет власника і таким чином призводить до створення суб’єкта і об’єкта влади, тобто, до відносин панування і підлеглості.

    При цьому, об’єкт влади має в демократичній організації суспільства два аспекти. По-перше, об’єкт влади є його першоджерелом, тому що він делегує цю владу певним владним формуванням. Другий аспект полягає в тому, що після делегування влади об’єкт бере на себе обов’язок підкорятися делегованій ним владі, яка таким чином перетворюється в суб’єкт влади. Суб’єкт влади — це безпосередній носій влади, який організовує поведінку об’єкта владними засобами до інтересів цього об’єкта.

    Уявлення політики у вигляді влади є відмінною ознакою політичної партії і громадської організації. Якщо політичні партії мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування /’ представництво в їх складі”, то громадська організація існує “для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів (“Закон України “Про об’єднання громадян”). Таким чином, НДО не прагне безпосередньо формувати органи влади як на національному, так і на регіональному та місцевому рівнях і мати представництво в їх складі. І в цьому плані громадські організації є неполітичними. Іншими словами: НДО не є суб’єктами і носіями політичної влади і не прагнуть до неї.

    Проте, в період передвиборчої кампанії, членам громадських організацій дуже важливо визначити своє місце в політичному житті суспільства.

    Поняття “політичне життя” так як і термін “політика” багатоаспектне, воно “визначає галузі всього політичного, дозволяє охопити всю політичну сферу, всі її елементи, причому, дає можливість відобразити їх динамізм і активність”. Особливості, характер і структура політичного житія, визначаються рівнем цивілізованості того чи іншого суспільства, його демократизму, співвідношенням корінних інтересів різних соціальних груп, вмінням і прагненням політичного керівництва об’єднати народ для досягнення спільної мети”.

    Громадські організації, особливо в період передвиборної кампанії, повинні активно виражати свої інтереси, потреби і впливати на суб’єктів політики.

    Види виборчих систем

    Передвиборча кампанія може використовуватися як реальна можливість для того, щоб привернути увагу громадськості, офіційних кіл, а також кандидатів в депутати до будь-якої актуальної соціальної проблеми.

    Виробляючи стратегію НДО в період передвиборчої кампанії, необхідно ознайомитися з існуючими виборчими системами різних країн і України зокрема.

    Вибори – це конкретна форма участі в політичному житті. Завдяки цьому акту формуються як центральні органи влади (президент, парламент), так і органи місцевого самоврядування різних рівнів. Під час передвиборчої кампанії висвітлюються основні проблеми життя суспільства, і громадська організація повинна активно використовувати свій час для реалізації своєї місії.

    Вибори як процедура обрання або висунення певних осіб способом голосування є основним механізмом створення органів та механізмів влади. Існують наступні виборчі системи: Мажоритарна виборча система – це такий порядок визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів, партія), який отримав більшість голосів по виборчому округу (50% + 1 голос).

    Практика підтверджує, що мажоритарна система ефективна в тих країнах, де партійна система вже склалася. Проте, мажоритарний принцип виборів має і суттєві вади, оскільки він може дати спотворене співвідношення сил у суспільстві під час виборів. Як показує практика, в особливо несприятливі умови мажоритарна система ставить дрібні пар ті ї, яким дуже важко провести своїх кандидатів у виборні органи.

    Пропорційна виборча система – це такий порядок визначення результатів голосування, за яким розподіл мандатів за партіями, які виставили своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів, тобто у процентному співвідношенні.

    Для проведення виборів за пропорційною системою створюються великі округи. Кожна партія виставляє на виборах            списки             кандидатів.

    Встановлюється мінімум голосів, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Розподіл мандатів всередині списку партії здійснюється згідно з порядком, в якому кандидати розташовані в списку.

    Змішана виборча система – це такий порядок     визначення     результатів голосування, в якому поєднані елементи мажоритарної і пропорційної системи.

    За оцінками деяких фахівців ця виборча система дозволяє об’єднувати позитивні сторони мажоритарної і пропорційної систем, а також долати їх вади. В парламент одну половину депутатів обирають за пропорційною системою, а іншу-за мажоритарною. Спосіб голосування полягає в тому, що виборець отримує два бюлетені. За допомогою одного обирає особу, за допомогою іншого – партію.

    Вибори – це зіткнення політичних сил, боротьба окремих особистостей, політичних платформ і курсів, часом діаметрально протилежних. Політична еліта в період передвиборчої кампанії максимально мобілізує свої зусилля для здобуття влади.

    Третій сектор, як найбільш активна частина соціуму, завжди зацікавлений у розвитку і закріпленні демократичних процесів суспільства. Ось чому, представляючи неполітичні організації, третій сектор в той же час не може стояти осторонь, коли вирішується майбутнє суспільства.

    Передвиборча кампанія для НДО – це реальна можливість зруйнувати в масовій свідомості стереотипи ставлення до громадських організацій не як до формальних структур, що нічого не змінюють в житті суспільства.

    З іншого боку, саме в цей період часу третій сектор повинен заявляти суспільству про свою активність і самостійність, громадську компетентність і вміння не тільки перейматися проблемами і потребами пересічних громадян, але і проявляти ініціативу в пошуку нестандартних рішень соціальних проблем.

    Неполітичні громадські організації мають   довести,    що   їх   участь   в громадському житті є значним вкладом у становленні громадянського суспільства і розвитку демократії. Реагуючи на актуальні проблеми соціальних груп та окремих членів суспільства, НДО є механізмом, завдяки якому громадяни можуть діяти гуртом, добиватися підтримки, визначеної політики, спонукаючи владні структури до проявів соціальної відповідальності.

    Підвищити імідж організацій третього сектора можуть самі претенденти на місця в структури влади.

    Аналіз попередніх передвиборчих кампаній показав, що обіцянки кандидатів у народні депутати мало чим між собою відрізняються, носять декларативний характер.

    В таких умовах виборцю важко визначитись кому віддати перевагу. Індивідуальне рішення про підтримку того чи іншого кандидата приймається не на основі власного переконання, а під впливом ситуативних факторів.

    В результаті перемогу інколи отримують не ті претенденти, які дійсно прагнуть внести відчутні позитивні зміни в життя свого територіального округу.

    Майбутні вибори можуть принести успіх тим кандидатам, які в своїх передвиборчих програмах і публічних агітаційних заходах (зустрічах з суб’єктами, інформаційних плакатах і матеріалах передвиборчої агітації, виступах у засобах масової інформації, включаючи використання електронних засобів і т. д) відкрито заявлять про свою прихильність до соціальних потреб через визнання третього сектора. Претенденти на посади в органах влади мають усвідомити, що неполітичні організації вирішують ті матеріальні, суспільні, психологічні і духовні проблеми, які з певних причин в даний момент не в змозі вирішити ні держава, ані бізнес. Ідентифікуючи актуальні проблеми суспільства, НДО знаходять новаторські методики і створюють інноваційні шляхи вирішення важливих суспільних проблем. Задача у претендентів і у третього сектору однакова: розширити інформаційну, організаційну базу прийняття майбутніх рішень і привернути увагу до тих проблем, які могли б залишитись поза полем зору державного апарату.

    Аналіз передвиборчих партійних програм

    Політична партія виступає перед виборцями як організація, що бажає реалізувати інтереси тих чи інших соціальних груп. У формалізованому вигляді ці прагнення знаходять відображення у передвиборчій партійній програмі.

    Програма – це документ, у якому сформульовані концепція і засоби, за допомогою яких партія, що претендує на обрання в органи влади, представлятиме інтереси виборців.

    У випадку обрання партії, передвиборча програма є мірилом оцінки її діяльності протягом строку виконання повноважень в органах влади. Критерієм оцінки тут виступає ступінь спів падіння передвиборчих обіцянок з практичними справами.

    Визначаючи свою стратегію в передвиборчій кампанії, члени неполітичних громадських організацій повинні розбиратися в змісті передвиборчих обіцянок та вміти їх оцінювати. Для вирішення цієї задачі важливо усвідомити наступні питання:

    Які функції виконують партійні і передвиборчі програми?

    Які методи оцінки цих програм можна використовувати?

    Зараз кандидати обираються за пропорційною системою, тому їх програми ідентифікуються з програмою партії, яку вони представляють.

    Сучасні партії вже не мають всеосяжних програм, але розрізняють основну програму, програму дій, виборчу та урядову програму.

    Виборча програма завжди узгоджується з концепцією основної партійної програми та на противагу останній, представляє оперативну базу, яка дозволяє їй пристосовуватися і постійно орієнтуватися на поведінку і волю виборців.

    Перш ніж аналізувати передвиборчі програми, необхідно розглянути їх функції.

    Функції програм диференціюються в залежності від спрямованості впливів на середовище. В цьому аспекті виділяють функції відносно своїх членів (внутрішні) і зовнішнього соціуму (зовнішні).

    До внутрішніх функцій відносять: інтеграційну;

    •     ідентифікаційну; стимулюючу;

    владну, чи функцію панування; легітимну.

    Інтегративна функція програми включає в себе загальнообов’язкову директиву для всіх членів партії. В цьому наказі знаходять відображення напрямки партійної діяльності. Кожна з політичних доктрин не тільки містить певні цінності щодо оптимізації різних сфер суспільного житія, а й намагається пропагувати свої цілі та ідеали щодо виконання поставлених нею завдань.

    В основі тих чи інших доктрин лежать різні світоглядні позиції, які пропонують різні шляхи вдосконалення сучасного суспільства. При оцінці доктрин програми необхідно орієнтуватися на її відповідність загальнолюдським цінностям, демократії і гуманізму.

    Ідентифікаційна функція спонукає кандидата до ототожнення себе з партією та її цілями. Як правило, ця функція у передвиборчих програмах представлена слабо.

    Більш інтенсивно в передвиборчих програмах представлені стимулюючі і владні функції.

    Зовнішні функції програм спрямовані на те, щоб вплинути на суспільство. В цьому аспекті виділяють наступні функції:

    рекламна; відмежування від інших;

    агітаційна.

    Всі ці функції виражені в передвиборчій програмі, як правило, в значній мірі. Рекламна і агітаційна функції спрямовані на те, щоб спонукати виборців до прийняття сприятливого для партії рішення. Функція відмежування від інших партій тісно пов’язана з агітаційною, оскільки її призначення – підкреслювати переваги порівняно з іншими партіями.

    Аналізуючи передвиборчі програми, доцільно звернути увагу на ступінь вираженості як зовнішніх, так і внутрішніх функцій.

    “Під час виборчої кампанії від кандидатів ми чуємо багато обіцянок, намірів, побажань. Як розібратися в цьому потоці гасел та програм? Як не помилитися? Кожен мусить зробити свій вибір самостійно, розуміючи, що ціна помилки – майбутнє. Однак дуже важливо, щоб оцінки та висновки були реалістичними та усвідомленими.

    Якщо Вам не зрозуміло яким чином буде досягнуто те чи інше програмне положення кандидата, подумайте перед тим              як реалізовуватиметься задекларована мета.

    йдеться про підвищення заробітної плати чи пенсії – повинні бути зрозумілі джерела підвищення;

    ви чуєте обіцянки про скорочення безробіття і піднесення економіки – мають бути визначені механізми, які дадуть змогу запрацювати промисловим підприємствам та аграрному сектору;

    гарантують повернення вивезених за кордон капіталів – мусите твердо переконатися в реальності шляхів повернення;

    кажуть про зниження податків – треба водночас отримати відповідь на запитання: “З чого поповнюватиметься бюджет для виплат вчителям, лікарям, науковцям, військовим, пенсій пенсіонерам, допомоги малозабезпеченим?”;

    обіцяють швидко повернути знецінені вклади – маєте дізнатися про джерела одержання коштів для цього”.

    НДО і вибори

    Основна загроза для НДО в період передвиборчої кампанії-зменшення свого впливу на формування громадської думки, послаблення зв’язків з громадськістю, бізнесом, державними структурами. Причина цього в тому, що основні ресурси (люди, кошти, час) перерозподіляються в сферу політики, тобто, концентруються в численних передвиборчих штабах.

    Друга загроза полягає у тому, що кандидати, зустрічаючись з виборцями, потенційними спонсорами кампанії і вмовляючи їх підтримати, втрачають можливість заявити про свою підтримку творчих ініціатив, що надходять від громадських груп (НДО) по вирішенню проблем населення.

    Які фактори можуть послабити наявну загрозу? Тільки ті, які знаходяться в рамках самих організацій третього сектора. Це – знання, досвід, технології, якими володіє персонал; безповоротна допомога волонтерів; інформаційні технології, наявна матеріально-технічна база; фінансова підтримка бізнесу, закордонних фондів та ін.

    Враховуючи ту обставину, що окремо взята НДО не володіє в повному об’ємі необхідними ресурсами для нейтралізації об’єктивно існуючих загроз передвиборчої кампанії, необхідне тимчасове об’єднання організацій , які знаходяться на території виборчого округу. Кожна організація може зробити свій вагомий вклад в захист корпоративних інтересів всього сектора, вносячи в об’єднання:

    офісні та інші приміщення;

    грошові засоби;

    персонал, який володіє технологіями спілкування та переконання;

    волонтерів;

    власні засоби масової інформації

    зв’язки з бізнесом, державними структурами;

    свій авторитет і репутацію серед окремих груп    населення територіального округа та ін. Завдання організацій третього сектора

    в період передвиборчої кампанії полягає в тому, щоб налагодити гармонійні відносини з найближчим соціальним оточенням через укріплення взаємопорозуміння з ним. Важливо використовувати вибори для того, щоб зберегти свій авторитет і заручитися підтримкою суспільства з метою підготовки думки майбутніх обранців народу про необхідність просування інтересів третього сектора в органах виконавчої та законодавчої влади.

     

    * – НДО-Інформ №1 (35), 2006

     

     

     

     

     

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Травень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Червень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Липень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Серпень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Вересень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Жовтень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Листопад
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Найближчі події

Вiдео

Oops, something went wrong.

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA523052990000026008015106552

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога