• Крок назустріч до самого себе *

    • 09.09.2010
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 0
    • Роздрукувати

     

    Серед учасників засідання Миколаївського прес-клубу Українського освітнього центру реформ, проведеного нещодавно з ініціативи представників Миколаївського фонду ЛАСКА Сприяння економічним і соціальним реформам” був і Миколаївський центр всеукраїнської волонтерської організації «Турбота про літніх».

    Як засвідчили експонати виставки, на його рахунку безліч корисних і цікавих справ: догляд за тяжкими хворими, робота школи волонтерів, концерти художньої самодіяльності в лікарнях, організація виставок робіт декоративно-ужиткового мистецтва умільців-аматорів, збір художньої літератури та періодичної преси для тих, хто не може відвідувати бібліотеку, організація благодійної допомоги… Усього не перелічити.

    Але цього разу ми, зустрівшись з активом, попросили детальніше поділитися тим, що дає робота в центрі самим волонтерам.

    – Наша благодійна організація як осередок всеукраїнської, – розповідає її лідер Наталя Володка, – виникла однією з перших у країні, працює вже 4 роки, постійно примножує лави своїх активістів і тих, хто звертається до нас по допомогу. А це свідчить про необхідність подібних організацій як невід’ємної складової громадянського суспільства. Адже вони дають можливість вирішити таку серйозну проблему, як подолання самотності, а також самореалізації людини, у тому числі і в похилому віці. Відірваність від активної виробничої діяльності, суспільно корисних справ для декого перетворюється на стресову ситуацію, може впливати негативно на психологічний стан людини, і, як результат, на її здоров я. Томе наша організація допомагає уникнути цього, залучаючи літніх людей до активної громадської діяльності.

    Валерій Федорович Фальов, за фахом слюсар-інструментальник, на пенсію пішов із журналістської роботи, а нині на громадських засадах очолює консультпункт із захисту прав людей похилого віку, який організований при центрі із вересня 2004 року. За ці 4 місяці роботи, – зазначив Валерій Федорович, – до консулат пункту звернулися більше 30 громадян із різноманітними проблемами – від побутових до юридичних. Звичайно, ми не спеціалісти з останніх питань, однак завдяки надбаному життєвому досвіду й обізнаності компетентно можемо порадити, куди саме треба звертатися, а це значно скорочує шлях до вирішення проблем. І як приємно бачити, як у нещодавно пригніченої людини, що потрапила у безвихідь, з’являється вогник надії в очах, як вона ніби розправляє крила після твоєї допомоги. Це дає мені відчуття потрібності й задоволення життям.

    Алла Корніївна Матвєєва пригадує, що під час активної трудової діяльності обов’язки лікаря повністю її поглинали, не залишаючи вільного часу на задоволення культурних потреб. І лише вихід на пенсію дозволив насолодитися читанням художньої літератури.

    – Однак, додала Алла Корніївна, – на самоті це не приносить мені повного задоволення. Хочеться з кимось поділитися. Хочеться допомогти тому, кому важко у житті. Це і привабило мене в роботі волонтерів. Ми тут отримуємо можливість самореалізації, а врешті, й самозбереження, бо робота в центрі з людьми підтримує перш за все самих нас – мобілізує, згуртовує, спонукає до пошуку, а отже, наповнює наше життя сенсом. Ми відчуваємо, що потрібні суспільству і йдемо в ногу з ним. Особливо в цьому переконала участь у засіданні постійної депутатської комісії міської ради з питань місцевого самоврядування, гласності, зв’язків зі ЗМІ й об’єднаннями громадян, яку очолює В.Б. Євдокимов. Дійсно, громадськість – компетентна, зацікавлена, активна – велика сила.

    Алла Костянтинівна Ковальська, що 42 роки викладала математику в школі, а нині знайшла себе у волонтерському русі, розповіла:

    Своєю діяльністю ми намагаємося подолати стереотипне уявлення в суспільстві про людину похилого віку як про особу бездіяльну. Наше життя може й повинне бути таким же змістовним, як і в працездатному віці. До цього лиш треба прагнути. І ті, хто приходять до нас, дійсно знаходять можливість для активного життя. Велика заслуга в цьому нашого голови правління Н. А. Володки, яка всіх запалює своєю енергією, ентузіазмом, ініціативністю. Саме вона розгледіла в нас те, чого ми свого часу не могли реалізувати в житті, а найголовніше – допомогла відчути щастя бути потрібним людям, незважаючи на свій вік.

    Елеонора Юріївна Луковенко, до пенсії інженер – механік, технолог, цікавилася різноманітними оздоровчими системами. Тепер на заняттях школи здоров’я у центрі волонтерів пропагує здоровий спосіб життя, ділиться знахідками, власним досвідом і, як вона підкреслила, з радістю спостерігає, як під час спілкування з однодумцями люди розкриваються, стають розкутішими, само реалізуються.

    Ніна Григорівна Сігова переконана, що своє місце в житті люди похилого віку повинні самі активно шукати, а не нарікати, буцімто їх виключили із суспільного життя.

    Часом хвора пластам лежу, – камеє вона, – але збираю себе докупи, піднімаюся і йду до своїх подруг у центр. Тут оживаю завдяки спілкуванню, їх участі в моїх проблемах.

    Як відзначила Ольга Ігорівна Кремлівська, колишній викладач вищого училища культури, вона знаходить щастя в тому, що в центрі волонтерів мас змогу продовжувати свою діяльність – з тією лише різницею, що тепер працює не з молоддю, а зі своїми ровесниками. – Як радісно бачити, – говорить вона, – що людина після проведення наших вечорів-портретів щаслива! У свій час ми не доспівали, недолюбили, тож саме зараз для цього настав час у колі однодумців.

    У нашому центрі ми всі відчуваємо себе молодими душею, – доповнює нашу розмову Людмила Миколаївна Феоктистова, колишній учитель історії.

    Вечори поезії, бесіди з краєзнавства збагачують нас, дають можливість самовираження, розкриття тих талантів, що були в нас приспані

    В минулому інженер, а нині душа волонтерського колективу, прекрасна виконавиця романсів, поетеса Надія Олексіївна Винокурова на завершення просто прочитала свій вірш. І цим усе сказано: її душа окрилена, радісна, натхнена.

    Знайомство з цими чудовими людьми ще раз переконало мене в тому, що ми самі ковалі свого щастя (як не банально це звучить!). Замість того, щоб сидіти на лавці біля під’їзду чи біля домашнього телевізора треба лише зробити крок назустріч одне одному, згуртуватися – і життя заграє усіма барвами свого різноманітна, подарує щастя відчуття своєї потрібності в цьому житті.

     

    * – НДО-Інформ №1 (30), 2005

     

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Вересень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Жовтень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Листопад
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Грудень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Лютий
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
Березень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Найближчі події

Вiдео

Як проходить діджиталізація громадських активістів - #2 група

Reload: Кращі практики

Радіомайдан 07.08.2019 у гостях Лев Абрамов

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

АТ “УКРСИББАНК”, МФО 351005, р/р 26005501684800 КООГ “ІСКМ”,

Код ЄДРПОУ 26114563

Призначення переказу: Безповоротна фінансова допомога