• Розбудити силу об’єднання *

    • 25.08.2010
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 2
    • Роздрукувати

     

    В журналістській метушні час не йде і навіть не летить, він проноситься повз нас зі швидкістю світла. Круглі столи, події, прес – конференції – все це як колесо, а точніше як білка, що в тому колесі обертається. Дні схожі один на одній, як брати-близнюки. заплющуючи очі бачиш лише уривки з тієї інформації, що пройшла крізь тебе, твої думки, емоції і залишились у серці. Серед подій, що зачепили за живе — проект Інституту соціокультурного менеджменту (ІСКМ) для журналістів. Інакшими стали і ми, і наше оточення, завдяки йому. Все змінюється – і наше ставлення до громадських організацій, і наша громадянська позиція. На перший погляд це може здаватися дивним, а втім це правда.

    Так, ми дійсно давно знайомі з НДО, не один раз писали про них та їхні проблеми, але писали не завжди те і не завжди так. Зрозуміли це тільки зараз, коли пілотний проект вже підійшов до кінця і настав час підводити підсумки. Серед інших і результати конкурсу для журналістів. Написати на цю тему можна багато, але краще надати слово людині, яка була у складі того самого авторитетного законспірованого” від учасників проекту журі, про яке так багато говорили організатори конкурсу. Знайомтесь – одна з найвідоміших тележурналісток кіровоградської області Марина Лебідь.

    – Пані Марія, що Ви можете розказати про конкурс?

    Знаєте, було дуже цікаво, адже кожна публікація це завжди чиясь праця, думка, душа. Ми ж всі бачимо світ по різному. Я прочитала надзвичайно багато статей, читала їх по декілька разів, аби вибрати найкращі. Маю сказати, що це була дуже складна робота. І справа навіть не в тому, що матеріалів було багато, просто важко було визначитись. Перш за все я б хотіла відзначити журналістку вечірньої газети” Світлану Орел. Глибина її статті “Чим більше розумів взаємодіють, об’єднавшись, тим більші можливості нації” мене просто вразила. Без сумніву, цей матеріал заслуговує нате, щоб бути надрукованим у якомусь національному виданні, бо йдеться в ньому про менталітет українця, тезу моя хата з краю”, та ту роль, яку може відігравати кожний пересічний  громадянин. Стаття написана дуже глибоко, і в той же час надзвичайно просто, вона доступна для кожного. А головне – це висновок, який робиш після прочитаного: не має сенсу чекати, доки за тебе хтось щось зробить. Для багатьох чиновників ми лише засіб для побудови кар’єри, отож потрібно творити своє життя самостійно. На мою думку ця стаття здатна достукатись до кожного українця.

    Багато запропонованих на конкурс матеріалів були не стільки аналітичними, скільки актуальними. Окремо хотілося б зупинитися на статтях журналістки „21-го каналу” Галини Вдовиченко. Цікава сама історія їх народження. Почалося з маленької заміточки про гуртожитки і те як в них людям живеться. На цю коротеньку інформацію прийшов відгук мешканців, що були згадані в статті. Галина написала статтю, у відповідь на неї знову була реакція, і так декілька разів. Так поступово вимальовувалася загальна картина. Але головне те, що ця низка публікацій спонукала людей до об’єднання. Аби захищати свої права, мешканці гуртожитків створили громадську організацію, яка активно розпочала свою діяльність Ось це вже конкретний результат. Ми, журналісти, як правило, ставимося до своєї професії досить скептично. А скептично ставитись можна лише до свого таланту. Професія ж наша здатна на багато чого – і ось Вам конкретний приклад.

    Що мене, чесно кажучи, здивувало, так це кількість телевізійних сюжетів на громадську тематику у Вікторії Талашкевич. їх було близько 60. Звичайно, всі вони коротенькі, але це інформація і я схиляюся до думки, що вона теж до когось достукалась”. Окрім того у Вікторії є і статті на тему НДО.

    А взагалі, я була приємно вражена усіма публікаціями та тими конкретними прикладами, які демонструють суспільству роль громади. Наприклад, історія про те, як мешканці декількох будинків по вулиці Полтавській відстояли свій двір. Замість бензоколонки, яку планувалося там збудувати, вони зробили дитячий майданчик. Виявляється, все в наших руках, ми реально можемо впливати на ситуацію. Потрібно лише бажання. Взагалі, саме аналізуючи конкурсні матеріали, я зрозуміла, що навіть наше гранітне” (у плані ініціативи) суспільство можна розбудити, підвищити громадську активність. Тільки потрібно робити це системно, щодня на той граніт капати” і успіх буде забезпечено. Ще я відкрила для себе таку просту річ – далеко не всі журналісти писали матеріал спеціально на конкурс. Так, потім, коли стаття вже з’являлась, напевно, виникала думка „А чом би й ні?”, але спеціально ніхто цього не робив. З чого такий висновок? Жодна матеріальна винагорода не здатна зачепити за душу так, як гостра проблема. Я переконана, що жоден з журналістів коли писав, не думав ні про конкурс, ні про перемогу. Колеги писали про те, чого просила душа. І матеріальне тут не до чого.

    Мені здається, що багато в чому, нам допоміг цей пілотний проект – його результати варті праці. Ми стали дивитися на світ іншими очима. Знаєте, якось зранку, я прокинулася, подивилася у вікно і побачила, що з того гранітного обрамлення, що біля нашого штучного озерця, вночі зняли чавунну секцію. Так боляче стало – на тому місці вже двоє діточок втопилося, коли огорожі не було. І що ж тепер? Виходжу, а сусідка каже: „Напиши про це, може огорожу відновлять”. Та скільки ми будемо на когось розраховувати? Мені здається, що давно вже час згадати, що ми люди, а не тільки раз на 5 років виборці. У нас теж є душа і сила, сила ця – в об’єднанні і її потрібно лише розбудити.

    А тепер оголошуємо прізвища тих, хто протягом року намагався своїми публікаціями активізувати громадську думку. Фіналісти конкурсу:

    1.  Бондар (Орел) Світлана (газета «вечірня газета”) – Публікація: “Чим більше розумів взаємодіють, об’єднавшись, тим більші можливості нації

    2. Талашкевич Вікторія (газета «наша газета”) – Публікація: “Розвиток громади по-львівськи”

    3. Вдовиченко Галина (газета „21 -й канал”) – Публікація: “Беспредел” в гуртожитках”

    4. Вацик Світлана (газета «наша газета”) – Публікація: “Волонтерам скучать некогда”

    5. Лункан Оксана (газета «вечірня газета”) – Публікація: “Ми народжуємося заново”

    6. Корінь Тетяна (газета «кіровоградська правда”) – Публікація: “СЩД: один фатальний шприц, одна фатальна ніч…”

    7. Нікітіна Олена (газета» наша газета”) – Публікація: “Проблеми довкілля і його захисту”

    8. Селецька Наталія (газета „21 -й канал”) – Публікація: “Циганська доля”

    9. Худояров Руслан (газета «фаворит”) – Публікація: “Не стоит прогибаться под изменчивый мир”

    10. Кучерява Олена (газета Україна – центр”) – Публікація: “С правом на надежду”

     

    *  –    НДО-Інформ №12 (24) грудень, 2003

     

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Червень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Липень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Серпень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Вересень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Жовтень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Листопад
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Грудень
2019
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Найближчі події

Вiдео

Активісти та децентралізація - 1 група

ШОУ Ідей: ламаємо стереотипи про...(Випуск №3)

Соціальна анімація на Херсонщині

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

АТ “УКРСИББАНК”, МФО 351005, р/р 26005501684800 КООГ “ІСКМ”,

Код ЄДРПОУ 26114563

Призначення переказу: Безповоротна фінансова допомога