• Розвиток громадянського руху на Харківщині. Міфи та реальність *

    • 30.07.2010
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 18
    • Роздрукувати

    Серед експертів, що працювали в Кіровограді над розробкою навчальних програм була і президент Благодійного фонду “Громадські ініціативи”, харків’янка Наталія Качанова. За плечима пані Наталії 10 років роботи у третьому секторі та величезний досвід співпраці з громадськими організаціями. Відтак стаття Наталії Качанової, яку ми пропонуємо вашій увазі, напевне буде не тільки цікавою, але й корисною. Тим більше, що незважаючи на відмінності в інфраструктурі регіонів, проблеми і тенденції розвитку громадських організацій, у нас багато в чому перегукуються.

    Чому я взяла на себе сміливість написати статтю саме за цією темою?Працюючи в неурядових організаціях з 1994р. я мала змогу спостерігати за розвитком жіночих організацій (бо починала свою роботу саме в жіночому русі), потім був час коли моя діяльність була пов’язана з правозахисними організаціями, і от майже чотири роки працюю в ресурсному центрі для неурядових організацій, де маю змогу спілкуватися з представниками НУО усіх напрямків. Робота у ресурсному центрі дозволяє порівняти діяльність харківських організацій з тим, як працюють наші колеги в інших регіонах України, мати уявлення про ставлення посадовців до неприбуткових організацій, проаналізувати як ставляться до НУО керівники підприємств, яку увагу їм приділяють ЗМІ , як впливають на розвиток «третього сектору» міжнародні фонди, а головне – бути всередині подій, відчувати та брати участь у подіях та змінах, які відбуваються у громадському русі.

    Отже, у цій статті я спробую звести докупи все те, що накопичувалось протягом останніх років. Досвід, спостереження, роздуми…

    Книжка “Літопис громадського руху на Харківщині. Люди. Події. Факти” стала для мене своєрідним поштовхом у написанні цієї статті. Отже, реалії розвитку громадського руху на Харківщині… Міф ” У Харкові є громадський рух ” Реальність ” У Харкові зареєстровані і діють громадські організації за напрямками, які не представлять реальної сили та впливу на формування життя громади.”

    Безумовно, коли ми кажемо про стратегії розвитку неурядових організацій, поперед усе необхідно визначитися – а що саме являють собою сучасні громадські організації та благодійні фонди, чи змінилися вони за останні десять років, якщо так – то в яких саме напрямках відбулися зміни. Спираючись на досвід роботи в галузі експертизи, моніторингу і оцінки організаційного розвитку та програм, пропоную вашій увазі деякі індикатори, за якими, на мій погляд, можна оцінити стан розвитку громадських організацій на Харківщині:

    · відповідність кількості зареєстрованих НУО з реально працюючими;

    · наявність професійних менеджерів або / рівень професійної підготовки представників НУО;

    · наявність практики оцінки і самооцінки НУО, як організаційної структури

    · наявність стабільно працюючих інформаційних мереж всередині сектору;

    · рівень взаємодії НУО між собою – наявність коаліцій;

    · наявність матеріальних та технічних ресурсів;

    · рівень розвитку соціального партнерства – взаємодія з локальним бізнесом, з органами місцевої влади і органами місцевого самоврядування;

    · рівень застосування практики лобіювання інтересів НГО в органах влади різних рівнів;

    · наявність діючих програм формування громадської думки до таких явищ як: “філантропія”, “доброчинність”, “громадський рух”.

    Розглянемо кожен з показників.

    Міф «Кількість діючих громадських організацій на Харківщині більше 4000» Реальність “З 2 500 НУО зареєстрованих у м. Харкові та області реально працює 10-20%. “

    Починаючи з 1999року, ми ведемо базу даних неурядових організацій міста Харкова та області. Здавалося, нащо ця робота? Міський відділ реєстрації та обласне Управління юстиції реєструють організації – от вам і база даних. Потрібно знайти інформацію? Будь-ласка, звертайтесь. А насправді все не так просто, можна навіть написати – сумно. Безумовно, у функції служб реєстрації не входить подальший контроль за діяльністю самої організаційна і не потрібно, бо контролюючих органів і так досить). Зареєстрували – і слава Богу. А що ж далі? А далі, дуже часто, майже неможливо, знайти зареєстровану організацію за вказаними телефонами, чи адресою, інколи люди, навіть дивуються, коли дізнаються, що за адресою їх проживання зареєстровано організацію. Тому робота над базою даних є дуже клопітливою, потребує постійного оновлення. Якщо уважно проаналізувати, а які саме організації реєструються, то простежується така цікава тенденція: “сплеск” реєстрації благодійних фондів та громадських організацій припадає на період перед виборами до різних рівнів та на період, коли крупний донор в Україні оголошує конкурс за суто вузьким напрямком діяльності (наприклад, екологічний) потім “напруга” спадає і вже реєструється у більшості своїй ті, хто хочуть змінити своє життя на краще. Можу взяти на себе сміливість заявити, що з 2 500 НУО зареєстрованих у місті та області реально працює 10-20%.

    Можна біло б зробити і аналіз кількості реально працюючих організацій по напрямках, наприклад: відповідність кількості зареєстрованих молодіжних організацій (їх вже більше 100) до реально працюючих ( не більше 20!). І такі невтішні показники будуть по кожному напрямку. Тому кількісне зростання ще не є показником розвитку сектору.

    Міф “Для роботи у громадському секторі не потрібно особливих фахових знань досить ентузіазму волонтерів та бажання допомогти іншим людям”

    Реальність “Забезпечення ефективної роботи НУО неможливо без залучення професійних менеджерів або навчання вже працюючого персоналу “

    Професійний розвиток. Кадри. Як не дивно, але робота у громадських організаціях, з кожним роком, крім ентузіазму, ще вимагає нових знань та навичок, потребує залучення професійних менеджерів, а не тільки професійних консультантів. Інституту підготовки фахівців для роботи в НУО на цей час ще не існує. Так, є тренінгові програми, семінари з різних аспектів діяльності НУО, але професійних кадрів не вистачає. Декілька слів про тренінгові програми. Дійсно, якщо організація зацікавлена у підготовці свого персоналу можна знайти потрібну навчальну програму: для Інтернет – операторів, для бухгалтерів, для керівників, для ПР-менеджерів. Тільки навчайся! Але, аналізуючи потреби НУО ( ми постійно проводимо опитування керівників організацій), а потім порівнюючи означені потреби з тим, хто, як і яку кількість разів відвідує тренінги (зазначте , більшість з яких – безкоштовна!), то вимальовується не дуже приваблива картина: на тренінги дуже часто “посилають” випадкових людей, інколи волонтерів, аби відбутися, а про це, як застосувати отриманні знання та навички на практиці, про те ніколи думати, бо треба працювати. Але! За чотири роки, ми відзначаємо ріст професійних кадрів в молодіжних організаціях, правозахисних організаціях, у деяких НУО соціального спрямування.

    Міф “Громадські організації розвиваються по власних законах незалежно від впливу сучасних технологій розвитку “

    Реальність “Застосування сучасних технологій розвитку це підказка, допомога, можливість побачити свої слабкі та сильні місця, та поштовх до подальшого зростання “.

    Одна з сучасних технологій – оцінка програм та організаційного розвитку. Перш за все я хочу відзначити, що оцінка – це досить новий вид діяльності /послуг у роботі НУО. Інформації не вистачає, підготовлених фахівців – одиниці, а головне – ще нема розуміння у більшості керівників в необхідності проведення як внутрішньої (оцінки на основі участі), так і зовнішньої оцінки як проектів, які виконує організація, так і рівня організаційного розвитку самої НУО. Писати та дискутувати з приводу такого виду діяльності можна досить довго і я б зазначила – плідно, але це тема іншої статті. На жаль, сьогодні майже всі керівники розглядають оцінку-як своєрідний контроль, за яким слідує покарання. Але, оцінка, як на мене, це велика рушійна сила у розвитку організації, не контроль, а підказка, допомога, можливість побачити свої слабкі та сильні місця. Без розуміння того, на якому етапі розвитку знаходиться організація, в якому напрямку треба рухатися ( а це може дати тільки оцінка) – говорити про подальший розвиток сектору майже неможливо.

    Міф “Якщо кожна громадська організація буде мати комп’ютер та доступ
    до Інтернет, то проблему створення інформаційних мереж буде вирішено”

    Реальність “Забезпечення ефективної інформаційної мережі вимірюється не кількістю ПК на кожну НУО, а створенням оперативного зворотного зв’язку ” Певно, кожному, хто хоча б протягом року працював у НУО доводилося брати участь у різних заходах: конференціях, семінарах. І майже на кожній такій зустрічі усі учасники підтверджували свою зацікавленість у створені єдиної інформаційної мережі або єдиного інформаційного центру, чогось “єдиного інформаційного” що б поєднувало усі НУО, надавало усіляку корисну інформацію. Але, на жаль, далі діло не йде. Зараз існують інформаційні розсипки, але казати про наявність постійно діючої мережі для Харківських НУО було б дуже оптимістично. Ми спробували. Накопичуємо та розповсюджуємо інформацію. Але тут нас зупиняє один єдиний момент: ви подумали кошти? Ні – відсутність інформації від НУО, відсутність зворотного зв’язку. Бо інформаційна мережа тільки тоді “жива” – коли кожного дня оновлюється та розповсюджується інформація. А більшість наших НУО поки вбачають односторонню мережу – хочуть тільки отримувати інформацію.

    Міф “Усі НУО радо створюють та працюють у коаліціях, асоціаціях та інших об’єднаннях”
    Реальність “Висока конкуренція між НУО та амбіційність лідерів перешкоджає
    налагодженню реальної(а не на папері) взаємодії у середині сектору”

    Найболючіша тема – рівень взаємодії НУО між собою – наявність коаліцій. Взаємодія, співпраця не на папері, а на ділі вимагає як дотримання пунктів угоди так і етичних норм поведінки партнерів. Поки що ми маємо обмежену кількість вдалих прикладів коаліцій, координаційних рад або партнерських проектів. А чи можете ви зараз навести приклад такої коаліції? Думок з приводу партнерства та побудови коаліції було проголошено безліч під час конференції, яку проводив БФ “Громадські ініціативи” у травні 2003р., певно, не менш їх буде і під час семінару, який ми плануємо провести саме під цією назвою “Перспективи побудови коаліцій”. Хочу поділитися тільки однією думкою, так би мовити підсумком багаторічної роботи у громадському секторі: час “одиночок” минув, настав час спільної діяльності, великих мережевих проектів. Чи готові ми до роботи в таких проектах, чи маємо етичні норми та стандарти в роботі НУО, а якщо і будемо мати такі стандарти, то чи готові ми їх дотримуватися? Недарма існує народна мудрість – “не виносити сміття із хати” – бо поки не буде взаєморозуміння, поваги і етичного ставлення до своїх партнерів всередині сектору, розраховувати на уважне ставлення від оточуючого середовища (влади, донорів, населення, ЗМІ і т .д) не можна і очікувати. Безліч питань, поки що без відповіді, а час не чекає…

    Міф “На програми НУО повинні надавати кошти: влада, бізнес, донори, усі, хто хоче щоб ми взагалі працювали!”

    Реальність “Ніхто немає затверджених законом зобов’язань перед НУО у наданні їм фінансової допомоги “.

    Потроху ми наблизилися до теми, яка завжди викликає природне зацікавлення та увагу – забезпечення матеріальної та фінансової бази НУО. Проблема пошуку фінансування для реалізації своїх програм стоїть гостро як для розвинутих організацій так і для молодих, новостворених НУО. Відсутність підготовлених фандрейзерів, відсутність розуміння, що пошук коштів – це не одноразова акція, а повсякденна робота, приводить як до залежності від одного донора, так і до того, що організація не отримуючи фінансування протягом певного часу спочатку тільки припиняє свою діяльність, а потім тихо “вмирає” – зовсім зникає з громадського поля. Залежність від донорів, а інколи і від пріоритетів їх діяльності, приводить до хаосу у роботі багатьох НУО, коли організація спочатку займається допомогою інвалідам, потім зеленим туризмом, а потім ще виявляється фахівцем у наданні послуг підприємцям. Звідси і конкуренція за доступ до джерел фінансування (паралельна думка – от вам і етичні норми і побудова коаліцій!). Але, як на мене, НУО зараз мають переорієнтуватися з зовнішніх донорів (міжнародних фондів) на внутрішніх – місцевий бюджет та роботу з комерційними структурами, банками та підприємствами. Деякі організації вже мають позитивний досвід такої співпраці, треба приділяти більше уваги розвитку саме цього напрямку. Тому пошук фінансування, стратегії подальшого розвитку послуг НУО, все це пов’язано з розвитком соціального партнерства – взаємодії з різними суб’єктами громадянського суспільства на місцевому , регіональному рівнях. В Харкові, на відміну від інших міст України, вже діє система соціального замовлення , і тут великий внесок зроблено Управлінням з питань праці та соціального захисту населення Харківської міської ради, яке, прошу зауважити, без особливого тиску / лобіювання з боку НУО прийняло Положення про соціальне замовлення та реалізує його. Міф “Соціальне партнерство вже реалізовано у Харкові”

    Реальність “Соціальне партнерство є дієвим механізмом лише тоді, коли всі сторони трикутника бізнес – влада -НУО мають рівні права та обов’язки.”

    Продовжуючи тему соціального партнерства хочу підкреслити, що вона пов’язана із залученням бізнесу, населення до роботи з НУО і тут, велику роль відіграє відсутність РК – стратегій, які реалізовувалися б за напрямками: формування у населення позитивного ставлення до діяльності НУО, розвиток благодійництва та меценацтва у бізнесі, а через розвиток – залучення до співпраці. Мені дуже запам’ятався один з тренінгів, який ми проводили для представників НУО у Харкові. Багато організацій нарікають на те, що вони роблять дуже багато корисних справ, надають безкоштовні послуги населенню, а про них ніхто не знає – ЗМІ не пишуть, влада не визнає і таке інше. Хоча, і багато організацій можуть навести приклади того в яких друкованих ЗМІ про них написали, і який сюжет показали по телебаченню. А якщо ви запитаєте: а чи є у вас якщо не стратегія, то хоча б план роботи із ЗМІ- відповідь найчастіше негативна. А чи готові ви рекламувати / інформувати громаду про діяльність ваших колег – відповідь досить невпевнена-так (а що за цим стоїть насправді…) Отже, коли на тренінгу ми розглядали тему розробки і реалізації програм взаємодії з оточуючим середовищем то для кожного учасника стало зрозуміло навіщо така програма для НУО. Тихе здивування викликала моя пропозиція оцінити необхідність спільних дій по роботі з населенням. Одна з думок, яку висловив один з учасників : а раптом після такої програми іншу організацію будуть “любити більше ніж мою, а я коштів вкладу більше ніж вони, де ж тут для мене користь? Що відповісти? Знову подумки повертаюсь до попередніх показників – професійний розвиток, рівень взаємодії, етичні норми.

    Може у вас, шановний читачу склалося враження, що я негативно оцінюю діяльність громадських організацій, і в нас все так погано Зовсім ні. Навпаки, я пишаюся тим, як багато корисних справ кожного дня роблять мої колеги з громадських організацій – піклуються про дітей і нужденних, допомагають розвивати творчі здібності і надають правовий захист, оберігають природу і займаються працевлаштуванням. І ще багато, багато корисних справ. Кожного дня, з року в рік. Але мене хвилює те, що ми поки що готові багато розказувати про свої досягнення (і це треба робити) , а коли йдеться про тверезе оцінювання стану сектору – ми ховаємося за безліччю зовнішніх причин, які затримують цей самий розвиток і не хочемо бачити, а що можна і треба змінити в нас самих. Мені згадалася така мудрість : коли я був молодим – я хотів змінити світ, коли я став дорослим – я хотів змінити людей навколо себе, коли я став зрілим – я захотів змінити себе. Більше десяти років громадському руху в Україні, то які ми: молоді, дорослі, або вже настав час зрілості….

    Адреса БФ “Громадські ініціативи ” вул. Рибалко, 23, кв.56 м. Харків 61009 Україна

    * НДО-Інформ №9 (21) вересень, 2003 (початок)

    НДО-Інформ №10 (22) жовтень, 2003 (продовження).

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Липень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Серпень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Вересень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Жовтень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Листопад
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Грудень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Найближчі події

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA523052990000026008015106552

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога