“Колесо” – це неформальне об’єднання молодих кіровоградських митців, які метою свого життя, принаймні на даному його етапі, вважають відтворення навколишнього світу і власних мисле-почуттів через образи: на полотні, у глині, на папері.
Мої перші враження про мистецтво від –“Колеса” склалися під час їх виставки в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Там я зустріла свою знайому – Юлію Заїку, яку до того знала як учасника конкурсу “Вчитель року” у номінації “Образотворче мистецтво”.
Виявилось, що Юля не тільки викладає малювання (так, здається, і досі називають цей предмет у школі), але й є активним учасником і одним із засновників молодіжного арт – об’єднання “Колесо”.
Втім, після того, як написала матеріал для телевізійної програми новин, я про “Колесо” деякий час нічого не чула, поки не зустріла ще одну цікаву людину – художницю і студентку педагогічного університету Оленку Гетман. Саме від неї я багато дізналась про цю “спілку десятьох”, кожен із яких – неповторний, народжений українським степом митець із власним баченням світу. А щоб точніше і цікавіше описати всіх членів об’єднання, звернімося до цитат із статей-відгуків у місцевій пресі:
“От скажіть, ви пробували уявити…щастя? А юна Ксенія Віжевська намудрувала “Абсолютне щастя” всіма кольорами райдуги…” Т. Корінь “Кіровоградська правда” №11 (20619), Січень 2002,
“…Олена Гетман. У вибраному художницею напряму важче, ніж у живопису знайти об’єкти та засоби втілення задуму. Дівчина працює з витинанками. Вони змушують до елегантності, філігранної техніки. Все це в Олени є. Вона додає ще свій смак та любов до самого процесу творення…”
Я Багацький, “Вечірня газета” №5 (722), Лютий, 2002.
“.. .графические работы Юлии Заики очень сложны, их надо разгадывать. Мне же очень понравилась цветная графина “Вкус осени“…” В. Левочю, “Ведомссти Пгйсс”№5(31), Феераль, 2002
“Вплив казки, легенди і пісні можна “розгледіти” у роботах Каті та Юрка Бадянових…” Т. Корінь “Кіровоградська правда”№11 (20619), Січень 2002.
“Листи Наталки Федорової виглядають завершеними ескізами для стильних стінних розписів. Квіткові композиції з успіхом прикрасили б інтер’єри будь-яких “крутих” офісів чи квартир, пом’якшили б пластмасово-метапево-дубовий дизайн таких помешкань, внісши живу душу, сонце і тепло…”
Я. Багацький, “Вечірня газета”№5 (722), Лютий, 2002.
“Моє внимание особенно привлекли два молодых автора: Вячеслав ДемехинАнатолий Кимнатный. Ребята пишут маслом. Первый подкупил меня своим холстом “Вечер премьеры“, где изобразил елисаветградский театр. У Анатолия Кимнатного другое увлечение – музыка. В 19 лет парень сел за рояль и теперь музыцирование – одна из основных индивидуальности…”
В.Левочко, “Ведомости Плюс”№5(31), Феераль, 2002.
Правда, цікаво?! Ще дві панянки, про творчість яких у рамках “Колеса” варто сказати окремо, це Ірина Кунді та Ірина Овчаренко. У обох талант, народжений сонцем і вітром Дикого степу, б’є через вінця повсякденності на полотна, підставлені вмілими руками юних мисткинь…
Коли я бачу їх всіх разом (як от на цьому фото), мені здається, що така “кіровоградська десятка” – якраз те, що додає великій сім’ї громадських організацій Єлисаветградщини неповторного шарму. Звісно, неформальна молодіжна арт – фундація ще росте і її традиції (а,може, і власна школа – чому ні?) – це справа майбутнього.
Зрештою, все починається із першого кроку, із першого оберту колеса..
Ірина Білецька
* – НДО-Інформ №8 (20) серпень, 2003