Тепер, коли ми назвали принаймні деякі з ресурсів, що їх молодь може додати до процесу розбудови громади, нам треба піти далі й вивчити, яким чином лідери громади можуть якнайефективніше мобілізувати ці можливості й перетворити їх на вагомі ресурси розбудови громади. Ця спроба залучити молодь до процесу розбудови громади передбачає здійснення чотирьох важливих кроків:
•По-перше, ретельно вивчіть здібності, навички й можливості кожного з молодих людей, з якими ви зараз працюєте.
•Наступний крок: складіть перелік ключових можливостей і ресурсів громади, репрезентованих місцевими мешканцями, асоціаціями, організаціями й інституціями. Коли це буде зроблено, стане зрозуміло, що ці ресурси громади поділяються на такі категорії: (а) асоціації громадян і неприбуткові організації всіх типів: (б) фінансовані громадськістю інститутці на зразок лікарень, парків, бібліотек і шкіл; (в) приватний сектор, включно з малим бізнесом, банками й місцевими відділеннями великих корпорацій: (г) місцеві мешканці й групи з особливими інтересами, до яких входять люди з “ярликами”, такі як “похилого віку”, “інваліди” й “митці”.
•Далі використайте набуту завдяки цим перелікам інформацію для побудови міцного взаємовигідного партнерства між місцевою молоддю й іншими людьми, організаціями та інституціями, які існують у громаді.
•І нарешті на основі цього партнерства й активної участі місцевої молоді в процесі розбудови громади, йдіть далі, формуйте нові стосунки з ресурсами, що існують за межами громади.
Давайте на хвилинку зупинимося й поглянемо на два приклади того, як конкретні молоді люди склали карту здібностей своєї місцевості і використали ці знання, щоб зробити вирішальний внесок до громад, у яких вони живуть.
•П’ятикласник і шестикласник, що навчалися за інноваційною програмою в своїй школі, ходили своїм районом, щоб вивчити розташування будинків і процес планування громади. Коли керівництво міста запропонувало знести старі склади й побудувати на їхньому місці паркінг, ці учні пішли до муніципалітету, озброєні здобутою інформацією щодо того, чому цього не слід робити.
•Група заповзятливих молодих людей обстежила вільні ділянки околиці в пошуках непотрібної деревини. В результаті такого “дослідження” місцевих ресурсів ця група зараз е успішною компанією, що торгує деревом для камінів і налагодила тривалі стосунки з кількома підприємствами.
В обох цих випадках групи молодих людей вробили продуктивні внески, оскільки знали. як використати техніки “складання карт”, щоб навіть старі полишені будинки й незаконно звалені уламки дерев стали цінними ресурсами громади, якими не можна нехтувати. Іншими словами, точне знання наявних ресурсів громади є необхідним першим кроком для молодих людей, які прагнуть долучитися до позитивних аспектів життя громади.
Як побачимо, налагодження співробітництва залежить від безпосередніх знань про особливі ресурси громади. Це означає, що молоді люди, які вивчили “карту” ресурсів свого району, здатні значно краще застосувати себе для налагодження зв’язків і розгортання своєї діяльності, ніж могло б бути без цих знань.
Схема 1 ілюструє, які саме стосунки можуть бути між місцевою молоддю та и потенційними партнерами в громаді.
* – джерело: Джон П. Кретцманн, Джон Л.Макнайт “Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття й мобілізації ресурсів громади”, Київ, 2006 рік
Інститут розвитку внутрішніх ресурсів громади
Інститут вивчення політики
Північно-Західний університет
(переклад на українську мову – Оксана Іванюк та Сергій Іванюк, керівник проекту з перекладу та видання книги – Юрій Третяк, виконавчий директор асоціації агенцій регіонального розвитку України)
Розміщення матеріалу дозволено Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.
Українське видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду “Відродження”.