Продовжуючи тему міжсекторного соціального партнерства, пропонуємо розглянути варіанти взаємодії, які можуть існувати між громадськими організаціями та іншими організаціями (у тому числі владою). Не всі стосунки є насправді партнерськими, але всі вони можуть слугувати відправним пунктом для налагодження тісної і плідної взаємодії.
- «Донор для певного проекту». У цьому випадку стосунки є досить вузькими і цілеспрямованими. Вони формуються навколо виконання конкретних завдань, відповідно до конкретних умов і термінів. Основна увага зосереджена на фінансуванні та звітуванні за використані кошти.
- «Джерело підтримки нашої програми». У такому форматі взаємодії йдеться не просто про надання ресурсів, а й на змістовну, моральну підтримку, підтримку силою свого авторитету, а може й участь у заходах. Адже йдеться про роботу над спільною проблемою, наприклад, створення кращих умов для молоді, розвиток освіти, сприяння міжетнічній злагоді тощо. Підтримка може включати як фінансову, так і технічну допомогу, спрощення доступу до спеціалістів та інформаційних ресурсів тощо.
- «Підтримувач, прихильник нашої організації». У такому випадку основна увага надається ефективності життєздатності організації та зміцненню її спроможності працювати й надалі. Фінансова, технічна та інші види допомоги спрямовані як на організацію загалом, так і на певні програми організації.
- «Альянс, домовленість про співпрацю». У цьому випадку дві або більше організацій можуть домовитись співпрацювати, погодити спільний план дій, зазвичай, у чітко визначеній сфері та на визначений період часу. Насамперед, така форма стосунків передбачає обмін інформацією, досвідом, експертами, взаємну підтримку, використання мереж, контактів тощо. Водночас, гроші не мають вирішального значення і часто взагалі не є основою для стосунків. Така співпраця добре працює між громадськими організаціями та між громадськими організаціями та владою.
- «Партнерство, спільна діяльність». Мета такої взаємодії є спільна робота на досягнення спільної мети та завдань на основі спільно вироблених принципів і правил, розподілу обов’язків і ресурсів, спільного ризику й очікування спільних успіхів та здобутків. Така взаємодія може працювати як у рамках одного сектору (наприклад, НДО), так і між секторами (наприклад, взаємодія з владою, бізнесом на рівні громади).
За будь-яких умов співпраці, у кожному із цих форматів стосунків доцільно мати певну угоду між сторонами, яка визначає їхні ролі, обов’язки, сфери відповідальності. Партнерство передбачає визначення умов та обсягів співпраці, цілі та завдань спільної діяльності, очікуваних результатів тощо.
Матеріал взято із: Анімація громадської діяльності.