Російська агресія призвела до переселення багатьох сімей зі своїх домівок. Вони змушені були залишити все, тим самим втративши засоби на подальше життя. Не завжди вдається знайти роботу за своїм фахом, тому, 20 жінок-переселенок вирішили освоїти нові знання та навички для подальшого фінансового забезпечення в нових умовах життя. В рамках однієї з навчальних програм Інституту соціокультурного менеджменту (ІСКМ) вони пройшли курси з перукарської майстерності та масажу. І, за інформацією станом на 12 серпня 2022 року 40% вже працюють за нових фахом та отримують кошти за свою роботу. Жінки, різні за професією та іншим, але «об’єднані війною» та бажанням забезпечити своє життя за тяжких обставин.
Христина (м. Костянтинівка, Донецька область). Раніше працювала в органах місцевого самоврядування.
«Я дуже давно хотіла само розвиватися, освоїти нові навички, за допомогою яких зможу заробляти додаткові кошти. Те, що зараз відбувається в нашій країні і стало поштовхом, мотивувало мене ще більше. Це нові навички та знання, які будуть зі мною, де б я не була і завдяки яким я зможу самостійно заробляти кошти у важкі часи. Побажання для мене на даний час, як і для більшості – не перегоріти. Щоб після завершення навчання продовжувати активну діяльність, новий шлях, глибоке «занурення». Також, іншим жінкам-ВПО рекомендую, при нагоді, взяти участь у подібних курсах. Це, по-перше, нові знайомства, перезавантаження. Також, це нові можливості на майбутнє. Дякую ІСКМ за таку можливість».
Марина (м. Краматорськ, Донецька область) Раніше займалась науково-педагогічною діяльністю.
«Ще давно я хотіла більше освоїти навички з масажу. Вважаю, що людина має розвиватися протягом усього свого життя. І саме для мене я вирішила, що це буде корисним, і, як виявилося, дуже цікавим. Адже, ці знання та навички я зможу використовувати в сім’ї, допомагати своїм близьким, знайомим, і, врешті-решт, я зможу заробляти на цьому кошти. Дякую ІСКМ, що обрали мою анкету до участі».
Яна (м. Костянтинівка, Донецька область)
«Я маю юридичну освіту, працювала і в поліції, і в службі по справам сім’ї та дітей, юристом. На даний час я безробітна, що спонукало мене і подати заявку на курси з масажу. В новому місці, де наразі потрібно витрачати кошти на житло, на продукти тощо необхідна хоч якась робота. Тому, я вирішила спробувати себе в цій галузі. Я дуже задоволена, що отримала знання і зможу їх ефективно використовувати. Спочатку, скоріше за все, наберуся досвіду, а пізніше вже почну брати кошти за роботу».
Олена (м. Харків). Раніше працювала вихователем у дитячому садочку.
«Три місяці пройшли після того, як ми приїхали у м. Кропивницький і я зрозуміла, що слід щось змінювати, треба розвиватися, починати з початку… Так як я працюю у бюджетній сфері, то формально, залишаюсь при своїй роботі, хоча її фактично немає. Іноді держава нам виплачувала суму, меншу за мінімальну заробітну плату. Але все іде того, що прийдеться писати заяву про звільнення, нажаль. Тому, я вирішила спробувати себе у новому, і це саме курси з масажу. Це те, що я зможу використовувати і допомагати іншим.»
Олена (м. Харків). Мама у декретній відпустці, до цього організатор різноманітних культурних заходів у закладах відпочинку м. Харків.
«Коли ми тільки приїхали, нам було дуже важко адаптуватися, знайти нову роботу. Взагалі розпочати спілкування з людьми. Тому, я дуже була задоволена, коли побачила об’яву про набір на курси з масажу. Це дуже крута можливість для кращої адаптації, як для мене, це точно. Практикую вже на родичах. І в майбутньому планую залучати клієнтів серед вже знайомих у м. Кропивницький».
Олена (м. Гірник, Донецька область). Працюю у виконавчому комітеті, займаюсь реєстрацією місцем проживання громадян.
«З того часу, як я виїхала зі свого міста, я досі не можу працювати, адже навіть якщо одна громада окупована, ми не можемо повноцінно надавати послуги населенню. Хочеться себе реалізувати, допомогти іншим. Моє гасло по життю – для людини з інтелектом немає нічого неможливого, тому я пробую себе в новому, що надасть мені змогу забезпечувати своє життя і сім’ї, навіть якщо не повернуся до основного місця роботи».
Анна (м. Костянтинівка, Донецька область). Вдома працювала податковим інспектором.
«Я взагалі творча натура і мені потрібно завжди щось робити. Наразі я не працюю, у мене є час. Перукарська майстерність мене раніше приваблювала, робити людей красивими. Наразі, коли я стала вимушеною переселенкою, роботу знайти важко, то нові вміння руками можуть стати в нагоді, насамперед це можливість заробляти кошти, щоб можна було жити. Дякую ІСКМ, що відібрали мою анкету і надали можливість освоїти новий фах».
Наталія (м. Покровськ, Донецька область). Працювала раніше на шахті.
«Я дуже вдячна, що попала на цей проєкт. Звикла завжди працювати, бути відповідальною. І ця професія перукаря теж є відповідальною, щоб зробити людиною гарною, задоволеною. В тих умовах, що склались, така професія зможе допомогти заробляти незважаючи на основне місце роботи. Де б я не була, зможу використовувати свої навички, забезпечуючи себе та сім’ю».
* матеріал підготовлено в рамках проєкту “Шляхи громадянської активності під час пандемії COVID-19” за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation a project of the German Marshall Fund