Якщо ви будете знати базові принципи роботи медіа, як локальних, так і національних, то вам легше буде доносити та розповідати про вашу діяльність, а вона є важливою і про неї необхідно говорити. Чому інколи відмовляють медійники громадським активістам та активісткам? Є багато причин, насправді. І одна з них – це невідповідність вашої ідеї/проєкту/бажання висвітлити діяльність, оскільки це вже наче диктує форму, обов’язковість. І начебто представники медіа вам вже щось винні. Це не так. Необхідно враховувати направленість тих медіа, до яких ви звертаєтеся. Ви маєте мати базу тих медіа, яка максимально дотична до вашої сфери діяльності. Отже, про вас можуть писати місцеве телебачення/радіо, місцеві видання – друковані та електронні, національні телебачення та радіо(за певних умов), а також ви можете говорити про свою діяльність самостійно на своїх ресурсах. І це, мабуть, такий тренд, коли громадські активісти та активістки, представники та представниці соціокультурної сфери та інші розпочинають вести власні медіа-ресурси, на яких ви в тому вигляді, в якому бачите персонально висвітлюєте свою діяльність. І тут ви маєте однозначну гарантію, що ви це робите так, як хочеться вам, минуючи певні фільтри, формати, в яких, в певному сенсі, затиснуті окремі медіа.
Всі ці медіа, про яких йде мова, уявляють і знають свою цільову аудиторію. Це той сегмент – за статтю, віковий, за сферою діяльності, за місцем розташування, стилем життя, вподобаннями, цінностями тощо, які є споживачами їхніх ресурсів. Відтак, розуміючи цю цільову аудиторію, ці медіа намагаються пропонувати, а відтак формувати новинну сітку свого видання/каналу та жанровий розподіл. Як зазвичай взаємодіють активісти з медіа? Направляють релізи, анонси, запрошують на заходи. Мають свої рубрики у виданнях. А також мають власні видання – сторінки в соціальних мережах, блоги/влоги. І дуже важливо, чого не робить більшість, все це – системно! А не один-два рази. Дуже часто у активістів виникає бажання потрапити саме в новини. Чому? Тому що це ключовий час, і якщо в новинах про те чи інше сказали, то це дійсно важлива подія. Звідси і бажання потрапити саме в новини. Раніше поняття «новини» було тотожне поняттю «газета». Сьогодні розуміються новини загалом, новини, які цікаві для громадськості.
Отже, вертаючись до стандартів журналістики, оперуючи якими ви зможете зорієнтуватися і зрозуміти, що, наприклад, якщо ви говорите про свою подію і хочете, щоб про неї розповіли, ви маєте максимально оперативно запрошувати медійників на цю подію (не за годину до старту, а за два дні десь). Це стандарт оперативності. Далі точність – матеріали мають бути підтверджені. Достовірність – джерела мають бути зазначені. Неупередженість, баланс думок, повнота викладу – мають бути знайдені відповіді на класичні питання хто, що, коли. Також простота матеріалу, логічність, відокремлення фактів, неприпустимість суджень. Якщо говорити про роботу громадських активістів…. Переважні більшість займається тією діяльністю, яка потрапляє або може потрапити до категорії м’які новини. Що потрібно враховувати при підготовці інформаційних приводів? По- перше, необхідно розумітися на календарі подій. Дуже часто громадські активісти намагаються організувати подію в той час, коли, наприклад, відбуваються події соціально- економічного рівня (події, які організовує влада). Такі події будуть переважати. Необхідно налагодити контакти особисті з медійниками. Долучайтеся до професійних груп журналістів, щоб там розміщувати свою інформацію. Адже журналісти не завжди полюбляють шукати інформацію. Найбільш зручна форма для них – групи в соціальних мережах. Чим яскравіша подія, чим вона нестандартна, тим більше шансів, що вона з’явиться в новинах. Прямуйте до більшого, до більш ефективного представництва себе в медіа. Чим більше вас знають, тим більше шансів, що на вас будуть звертати увагу і ті, хто розподіляє кошти. Класні, добрі історії потрібні, разом ми зможемо змінити інформаційну картинку крани.
Прес-служба ІСКМ