Протягом останнього часу дуже розповсюдженим явищем є неформальна освіта для дорослих. Громадськими організаціями реалізуються сотні програм. Інститут соціокультурного менеджменту займається цією діяльністю протягом 20 років. За цей час нами було реалізовано 34 соціальні проєкти, складовою яких обов’язково була неформальна освіта дорослих. Тому, наші висновки та поради базуються на багаторічному досвіді роботи у даному напрямку.
- Освітній проєкт повинен бути тривалим.
Однією із найбільш успішною нашою програмою був проєкт «Школа громадської участі» за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С. Мотта, який тривав з 2012 по 2019 роки (по 2 роки на кожен проєкт – Школа-1,2,3,4). Таким чином, з однією групою ми працювали тривалий час і це дало нам змогу корегувати освітню програму згідно потреб учасників по ходу реалізації проєкту.
- Якісний підбір учасників.
Головним є їх внутрішня мотивація та самовдосконалення до впровадження отриманих знань. Незважаючи на умови конкурсу, не завжди можна відібрати тих учасників, хто є натхненний і буде впроваджувати отримані знання та навички. Тому, потрібно по ходу навчання, на наступні етапи запрошувати лише вмотивованих, хто дійсно готовий до реалізації громадських ініціатив у власних громадах.
- Документування подій.
Школа громадської участі-3
Під час навчання ми самі дотримуємося цього принципу та радимо робити це всім нашим учасникам та учасницям. Для суспільства мають значення не події, а історії. Громадські активісти та активістки генерують багато подій, але в подальшому має значення тільки історія, тобто задокументована і доступна для суспільства подія (веб-сайти, соціальні мережі тощо).
- Залучення провідних експертів.
На початку власної діяльності ми реалізовували проєкти різних тематик самостійно. Після певного часу зосередилися на темі соціальна анімація – https://iscm.org.ua/uk/2018/07/31/yak-animatsiya-mozhe-spryyaty-rozvytku-gromady/, а на інші теми запрошували провідних експертів з величезним досвідом роботи. Наприклад, з питань фандрейзингу Руслан Краплич (Фундація ім. князів-благодійників острозьких, м. Рівне), з питань розробки проєктних заявок Андрій Круп’як (Товариство Лева, м. Львів), підготовки тренерів, ТоТ таких фахівців, як Ігор Добко та Андрій Нечипорук (Товариство Лева, м. Львів), з питань впровадження громадських ініціатив в епоху діджиталізації фахівців з діджитал-агенції “Be famous studio” (м. Київ). Це дало нам змогу з різних актуальних тем обирати найкращих спікерів, які надали нашим клієнтам максимальний рівень знань.
- Зворотній зв’язок з учасниками та учасницями освітніх програм.
Тренінг для тренерів (ТоТ)
Окрім мотиваційних анкет, анкет оцінки заходу, ми використовували тестування до початку та після тренінгу, щоб бачити прогрес у учасників та учасниць. Іншою ознакою цього пункту є кількість позитивних відгуків про освітню програму в соціальних мережах (https://iscm.org.ua/uk/2019/09/25/vidguky-pro-v-natsionalnu-konferentsiyu-sotsialna-animatsiya-dlya-rozvytku-kultury-ta-gromad/). Застосування цих інструментів дозволяє побачити не декларативну, а реальну реакцію людей на освітню програму.
- Залучення учасників та учасниць програми на завершальних етапах до презентації власного досвіду реалізації ініціатив, використовуючи інформацію, отриману під час навчання.
Залучені експерти
Прикладом є випускники «Школи громадської участі-1,2,3,4», які не тільки поділилися власним досвідом, а й розробили самостійно гайди тренінгів.
https://iscm.org.ua/uk/2019/11/15/neformalna-osvita-dlya-rozvytku-gromad-gajdy-treningiv/
Зрозуміло, що ці ознаки не є вичерпними та остаточними. Вони базуються лише на досвіді ІСКМ і нам було б дуже цікаво почути від наших колег, що займаються неформальною освітою продовження цієї теми з узагальненням їх досвіду.