Що таке «вебінар»? Це відносно нове слово-неологізм, якому раніше передувало поняття відео-конференції. На сьогодні вони стали невід’ємною формою онлайн взаємодії, тому громадським активістам варто добре володіти навичками їх проведення як аналог офлайн ініціатив.
Тож Інститутом соціокультурного менеджменту 27.01.2021 було проведено другий вебінар із серії «Як проводити ефективні вебінари»* – онлайн-сесія «Все про вебінари уві сні та наяву» для громадських активістів Кіровоградської, Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Хмельницької, Черкаської, Полтавської, Чернівецької областей. Спікером на заході виступила Олена Кваша.
Цей вебінар розпочався із фідбеку від учасників щодо попереднього вебінару «Що і як громадські активісти можуть провести онлайн?», інформацію про який можна переглянути за посиланням https://iscm.org.ua/uk/2021/01/24/shho-i-yak-gromadski-aktyvisty-mozhut-provesty-onlajn/
Після обговорення розпочалася робота над темою «Все про вебінари уві сні та наяву», де спікерка пояснила учасникам в чому сутність вебінару та до якої діяльності можна схилятися під час роботи – виступати декільком спікерам, створювати опитування, завантажувати і демонструвати відео, вести текстовий чат, записувати трансляцію, демонструвати робочий стіл, створювати «кімнати» тощо.
Головне, щоб вебінар мав чітко визначену, реалістично-досяжну мету та був інтерактивним. Ключові питання, які спікер має собі поставити перед початком заходу – «Навіщо і для кого я хочу створити цей кейс?» та «Що я хочу отримати від аудиторії?». Давши відповідь на ці запитання можна приступати до ґрунтовної роботи над сценарієм вебінару. Зокрема, продумати цікаву назву, яка б привертала увагу слухачів та мотивувала до участі. Головний аспект, що варто враховувати у формулюванні назви – вона має бути коротка, зрозуміла зосереджувати увагу слухачів на тематиці, що їх цікавить. Як зазначила спікерка: «Назва з питанням – підвищує інтерес до події».
Олена також акцентувала увагу на розумінні цільової аудиторії, зокрема, варто створити для себе максимально точний портрет учасника з деталями на 1-2 особи. Так можна підготувати себе до найбільш ефективної взаємодії. При цьому, комунікація та співпраця повинна відбуватися саме там, де є ваша аудиторія. Розуміння цільової аудиторії допомагає краще визначити її проблеми і потреби, такий інсайт допоможе провести ефективний вебінар.
Не менш важливим є підготовка до самого вебінару і тут її можна розділити на три пункти:
Методична підготовка – продумати сценарій, план дій, підготувати роздатковий матеріал для розсилки тощо.
Технічний момент – організувати робоче місце, забезпечити гарне освітлення, перевірити справність техніки та функціонування необхідних програм.
Особистісний фактор – подбати про зовнішній вигляд (зачіска, одяг), підготувати голос до довготривалого ефіру (зробити певні вправи, проговорити скоромовки), організувати свій день і час, аби нічого не відволікало під час проведення заходу.
В цілому варто дотримуватися регламенту заходу, контролювати перебіг не тільки за сценарієм, але і за реакцією аудиторії. Також по завершенню вебінару варто отримати зворотній зв’язок від учасників, надати свої контакти та важливі посилання, щоби не втратити налагоджену комунікацію і продовжити взаємодію.
Отже, вже проведено другий навчальний захід в рамках проєкту “Інструменти розвитку місцевої активності в умовах кризи”, що реалізується ІСКМ за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation. Для учасників вебінару – попереду творче завдання, результати якого вас приємно здивують. Про всі події проінформуємо!
Матеріал підготовлений в рамках проєкту “Інструменти розвитку місцевої активності в умовах кризи” , що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation a project of the German Marshall Fund
Відповідальність за інформацію, наведену у матеріалі, несуть автори.