Можна впевнено сказати, що зараз ми фактично живемо в «онлайн форматі» – спілкування, робота, взаємодія… все відбувається через мережу інтернет. Якщо брати до уваги саме громадський сектор, якому як нікому характерний офлайн формат– всі важливі обговорення та заходи відбуваються онлайн. Але постає чи здійснюється це професійно, якісно, результативно? – На жаль, не завжди. Розуміючи це, Інститутом соціокультурного менеджменту 22 січня 2021 року було проведено перший вебінар «Як ефективно проводити вебінари?» в рамках проєкту “Інструменти розвитку місцевої активності в умовах кризи”, що реалізується за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation a project of the German Marshall Fund.
У вебінарі взяли участь 20 громадських активістів, спікером заходу виступила Олена Кваша, яка представила учасникам для засвоєння перший розділ навчальної програми «Як ефективно проводити вебінари?» – «Що і як громадські активісти можуть провести онлайн?».
Отже, на заході учасники розібралися, які є заходи для онлайн реалізації, зокрема, формальні та неформальні. Як зазначила спікерка – «Будь-яка форма онлайн взаємодії з вашими цільовими аудиторіями має врахувати запит на двосторонню комунікацію. Онлайн захід, як офлайновий для багатьох учасників сьогодні – можливість для нетворкінгу. Ваше завдання – створити таку можливість. Тренди важливі! 2020 рік відзначився трендом на екологічність. Мінімізація шкоди для навколишнього середовища – мінімум паперового роздаткового матеріалу тощо».
Сам вебінар відбувався через онлайн платформу Zoom, переваги якої учасникам також були представлені. А також були розглянуті безкоштовні онлайн ресурси такі як:
- Microsoft Teams платформа для корпоративного спілкування в особистих та групових чатах.
- Crowdcast програма, яка дозволяє вебінари та конференції проводити інтерактивно.
- BigBlueButton – дозволяє проводити вебінари, відео-конференції з високою якістю відео потоку, низькими вимогами до ПК, швидкості Інтернеті учасників.
- Jitsi ‒ Open Sourse – платформа з спільним використанням робочого столу, підтримка чату.
Спікерка поетапно розповіла учасникам як підготуватися до онлайн заходу, акцентуючи увагу на вадливості підготовки програми заходу – тема, спікери, учасники, яким буде справді цікава інформація, поширення у соціальній мережі анонсів, можливі партнери, платформа онлайн взаємодії, інтерактиви тощо.
Думка, над якою всім варто замислитися – «Стабільних платформ не існує, тому завжди варто мати запасний план». Можливість форс-мажорних ситуацій не варто випускати з виду – раптове відключення світла, зависання комп’ютеру, коливання якості інтернет зв’язку тощо. Аби уникнути зриву заходу через вище згадані ситуації, варто продумати «план Б» і мати під рукою інструменти і контакти для швидкого вирішення ситуації, що неочікувано виникла.
Далі учасники ознайомилися безпосередньо з етапами проведення онлайн конференції – її вдалого початку, перебігу та завершення. Опираючись на засвоєний матеріал, спікерка активізувала учасників на взаємодію і висловлення своїх думок щодо того як – з чого починається підготовка до онлайн конференції, які моменти варто враховувати при взаємодії з аудиторією до/під час/після заходу. Також учасники мали можливість поділитися власним досвідом того, з якими ситуаціями їм вдавалося зустрічатися під час проведення онлайн заходу. Таке спілкування сприяло формуванню цілісного уявлення – що таке онлайн захід, де по закінченню вебінару учасники висловили свою вдячність.
Отже, попереду ще один теоретико-практичний вебінар, а потім на його учасників чекає справжнє методичне завдання по типу методики ТоТ, але онлайн, результатами якого зможуть користуватися громадські активісти нашої країни. Так що буде цікаво!
Матеріал підготовлений в рамках проєкту “Інструменти розвитку місцевої активності в умовах кризи” , що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation a project of the German Marshall Fund
Відповідальність за інформацію, наведену у матеріалі, несуть автори.