Світ змінюється дуже швидко, як ніколи і все більше переконує нас використовувати цифрові комунікації. Відкритий доступ до нових технологій змінює наше звичне життя та роботу. Але необхідно вміти використовувати надані нам інформаційні можливості правильно і з користю для жителів громади, щоб і вони могли ефективно взаємодіяти в різних умовах та обмеженнях.
З цією метою нещодавно небайдужі жителі, громадські активісти, представники освіти та культури з Помічнянської ОТГ Кіровоградської області пройшли тренінг «Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації» в рамках проєкту Інституту соціокультурного менеджменту (ІСКМ) «Перехід до цифрового мислення» за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Досвідом та знаннями з учасницями та учасниками ділилася тренерка, медійна експертка Олена Кваша (продюсерка Філії акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”, “регіональна дирекція UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ”).
Протягом двох днів учасники та учасниці опановували тему медіа грамотності, які знання забезпечує медіа освіта. Тренерка розповіла про вісім ключових принципів медіа грамотності, що дозволяють краще вивчати медіа продукти, які вивів Канадський науковець і президент Канадської асоціації медіа освітніх організацій Джон Пандженте (John J. Pungente). Олена наголосила, що медіа грамотність полягає в здатності особистості контролювати споживання медіа. Медіа грамотна людина легше орієнтується в медіа світі, легше знаходить інформацію, яка їй потрібна, та запобігає повідомленням, що можуть їй зашкодити, подібно до забруднених і отруєних води чи їжі.
Також, протягом тренінгу учасники та учасниці визначали свою цільову аудиторію до деталей, а саме демографічні показники (сімейний стан, стать, вік), психологічні (життєва позиція, цінності, спосіб життя, кумири), соціальні (освіта, спеціальність, вірування, джерела доходу) та географія (країна, місце проживання). Така вправа допомагає краще зрозуміти, що важливо для цих користувачів, за якими критеріями/показниками вони вибирають послугу.
Між тренінговим заняттями для учасниць та учасників були проведені енерджайзери, які підбадьорювали, пожвавлювали, мобілізували увагу групи, або переключали на необхідну тему, а також емоційно розряджали після кава-паузи. Увагу на тренінгу було приділено визначенню таких понять, як фейк та джинса. Олена розповіла, що це таке та які ознаки цих понять, як відрізнити. Практичним завданням групи було підготувати дві новини, одна з яких була б правдивою, інша – ні. Після роботи в підгрупах учасники та учасниці представили свої наробки, і колективно визначали, де ж вірна інформація, а де фейкова.
На другий день тренінгу тренерка зупинилася на такій темі, як SWOT – аналіз. Для групи було практичне завдання – проаналізувати свої сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, дати собі відповіді на питання щодо конкурентних переваг перед іншими, ресурсів, які є, що конкурент робить краще тощо. Варто зазначити, що багатьом з групи було важко впоратися із завданням. По закінченню тренінгу Олена порадила учасникам та учасницям більше попрацювати над вправою, і визначити, адже це полегшить подальшу роботу.
У зв’язку із карантинними обмеженнями тренінг проводився із дотриманням всіх санітарно-епідемічних вимог, всі учасники та учасниці отримали засоби індивідуального захисту (маски) та антисептичні засоби, на початку кожного дня тренінгу здійснювався температурний скринінг; всі дії на тренінгу здійснювалися із дотриманням бактеріальної безпеки та гігієни.