2020 рік можна назвати проривом в аспектах діджитал розвитку в Україні. Карантинні обмеження спричинили реорганізацію буденності, звичної раніше діяльності офлайн на новий орієнтир – онлайн. Навчання, робота, спілкування, зустрічі – все онлайн. Інше питання – а чи було суспільство готове до такого онлайн-життя?
Від глобальних до більш локалізованих резонансних подій – зосереджуємось на Кіровоградській області. Зокрема, 30 липня 2020 року Інститутом соціокультурного менеджменту було проведено круглий стіл «Перехід до цифрового мислення: локальний вимір»*. Зміст обговорення зачепив різні сфери трансформації діяльності, зокрема, в громадському секторі, середній та вищій освіті, медійному просторі, архівній та політичній справах.
Першим концептуальним питанням було – «Реалізація громадських ініціатив на локальному рівні».
Електронна система взаємовідносин «влади-громади-бізнесу» в умовах пандемії має свої плюси в аспекті зниження корупційних ризиків, збільшення залучення аудиторії та знань про свою громаду. Covid-19 дозволив сконцентруватися і більш серйозно віднестися до тієї інформації і знань, які ми отримали попередньо. Наприклад, в Маловисківській ОТГ Кіровоградської області місцеві громадські активісти записують певні онлайн-ролики з допомогою яких навчають громадськість користуватися онлайн сервісами. 90% бібліотек, закладів культури та освіти забезпечені комп’ютерами, підключенням до мережі інтернет. Сільські території мають підключення до інтернету, але вже інше питання – його якості та вартості.
Друге питання, що було розглянуте на заході – «Дистанційна освіта – плюси та мінуси»
Громадський сектор стикнувся з такою проблемою – що робити, аби досягати позитивних змін та результатів, втримавши при цьому увагу цільової аудиторії. Видозмінилися формати заходів та їх пріоритети. Зокрема, триденні тренінги перейшли у вебінари тривалістю у півтори-дві години. Навчальні програми розбиті на блоки, учасник отримують домашнє завдання, практикують ті чи інші процеси онлайн і безпосередньо співпрацюють між собою через діджита-інструменти. Вибір різних вебінарів відкрив нові можливості для навчання та діяльності, але на цьому фоні виросла велика конкуренція за увагу цільової аудиторії. Був помітний спад зацікавленості в онлайн навчанні на кінець червня, у порівнянні з березнем-квітнем.
Заклади освіти на Кіровоградщині швидко зорієнтувалися і перевели навчальний процес на онлайн-платформи. Наприклад, Центральний педагогічний університет проводив навчання на платформах Moodle та Wiki, що адаптовані під систему роботи університету.
Щодо середньої освіти – навчання через Zoom та Google Classroom. Але як зазначила одна учасниця істотно постраждала програма навчання, зокрема, не весь матеріал був повноцінно викладений. На початку навчального року учнів будуть повертати до тем, які потребують практичного доопрацювання.
Підсумкове питання заходу – «Демократія на локальному рівні – досягнення та ризики».
Про важливість діджиталізації в розвитку громадського сектору ІСКМ почав звертати увагу ще три роки тому. Вміння користуватися онлайн-інструментами сприяє посиленню демократії і тієї основи, що покладена в реформу місцевого самоврядування.
Пролунала теза, що в умовах, коли дійсно склалася нестандартна ситуація щодо наявних медіа ресурсів, органи влади місцевого самоврядування віднедавна не мають права мати власний медіа-ресурс. Далеко не всі громади використовують можливості поширення інформації, навіть безоплатних. Це питання позицій тих, хто тримає «штурвал» в громаді і це виклик перед наступними представниками владних кабінетів.
Отже, діджиталізація на Кіровоградщині впевнено крокує громадами. Пандемія змусила напрацювати нову систему роботи, за якою ми зможемо надалі вдало працювати. За використанням діжитал-інструментів майбутнє, тому потрібно їх опановувати вже зараз, аби не залишитись осторонь глобального розвитку.
*Захід було проведено в рамках проєкту ІСКМ «Перехід до цифрового мислення», що здійснюється за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.