«Майбутнє закладів культури в умовах децентралізації та глобалізації» – панельна дискусія відбулася за участі модераторки заходу Олени Кваші (випускниця ШОУ-1, м. Кропивницький), учасників дискусії Наталії Масляник (м. Горішні Плавні Полтавська обл.), Тетяни Сап’ян (смт. Новопсков Луганська обл.), Наталії Солдатенко (с. Приютівка Кіровоградська обл.) та Наталії Олещенко (смт. Іванків Київська обл.) та всіх присутніх слухачів дискусії.
Перша частина дискусії присвячена розгляду питання «Майбутнє + децентралізація», яка подана у вигляді транскрипту обговорення:
Олена Кваша
Друзі, дуже дякую, що ви погодилися стати учасницями нашої дискусії. Ви вже маєте певний багаж знань, з якими можете поділитися з іншими. Але перед тим, як дійти до обміну думками, я б хотіла розпочати з невеличкої вступної частини. Ми всі зазнаємо реформ, і в ідеальному порядку це повинно принести користь користувачам послуг. Але в цих трансформаціях і цих процесах досить часто ми втрачаємо своє бачення – що ми маємо робити, як ми маємо робити? Досить часто є спокуса скопіювати чиюсь успішну модель, якщо працювало там, то запрацює й у мене. Досить часто ми це робимо механічно, не продумуючи зміст, цінності, те, що насправді потрібно вашій аудиторії, тим, для кого ви працюєте. Зрозуміло, що є виклик, є певна завантаженість, напруга. Ми наразі всі з вами працюємо з однією місією – надати населенню культуру, просвіту, надати те, чого вона насправді хоче. І це досить серйозна історія. Коли ми говоримо про глобалізацію, то, звісно, є загроза того, що ті речі, які є суто унікальними, місцевими, вони не є настільки конкурентними, як інші великі події. Наприклад, Львівський книжковий форум, а у вас щось невеличке – зібрання місцевих поетів. Але це не означає, що один великий захід має «з’їсти» те, що було зроблено вами, разом з громадою. При децентралізаційних процесах, коли на місцеву владу вже прийшла відповідальність та гроші, так би мовити, також досить складно впливати. Ви, мабуть, як ніхто з цим зіштовхнулися, коли приходить голова громади і говорить: «Слухайте, дівчата та хлопці, ви молодці, ви працюєте, але ж треба якось вам передавати майно?! Вас треба фінансувати, а ми порахували – вас багато. І давайте відверто говорити, можливо, ви й не зовсім потрібні…». І от тоді розпочинається дискусія, і ваша боротьба в тому числі, яку досить складно вести, коли ви – один або одна, коли у вас немає на підтримку якихось «історій успіху», коли у вас немає успішного кейсу, коли ви не можете показати добірку сюжетів, публікацій про вас і сказати – так, це коштує грошей, але ми кожну копійку можемо підтвердити справою. Подивіться, яка кількість охоплення публікації, як нас підтримують, скільки ми ще додатково залучили грошей. Звісно, кожна ситуація, кожна історія або проект – унікальна, і, можливо, не потрібно щось залучати Але, кейс, в якому буде те, що матиме назву в подальшому аргументи, докази вашої доцільності має бути готовим. Це саме те, що вам має однозначно допомагати. Навіть ми говоримо про те, що є певні часи, які, так скажем, дають нам підставу проаналізувати нашу з вами діяльність, зробити наші слабкі місця. Оскільки, коли ми з вами тверезо аналізуємо нашу діяльність, і в колі однодумців можемо собі зізнатися, що не все у нас добре – десь ми не допрацьовуємо, десь ми мало виступаємо, мало спілкуємося з людьми, ніж потрібно. Це однозначно дасть більше сил рухатися вперед, підемо розпочинати щось робити, об’єднуватися тощо, оскільки час реформ, час глобалізації – це час викликів і час дій, і тоді все буде добре. Це моя персональна думка, я не претендую на істину в останній інстанції, але я говорю з вами, які, так би мовити – обрані, адже у вас була певна мотивація, щоб пройти навчання, щоб не консервувати знання, а щоб продемонструвати, наскільки ці знання та інструменти можуть бути дієвими.
Лев Абрамов
Мені б хотілося від всіх нас почути відповіді на 2 питання, які є в заголовку. Перше – є зміни, які відбуваються локально. Україна це локальний варіант, в тому числі і децентралізація. Що ви з цим будете робити, як вам допоможуть ці отримані знання у співпраці з громадою, чи зможете ви існувати і в якому вигляді? І друге питання – Лев Абрамов глобальне. Як сільський заклад культури буде існувати в час глобалізації, діджиталізації. Що з наробок ваших громад допоможе вам в цих умовах, які ви не можете змінити, якби не хотіли, зберегтися як інституція і працювати надалі? Мені хотілося б, щоб ми один одному дали відповіді.
Олена Кваша
Пропоную почати з того, що вам вже дуже знайомо, а саме з децентралізації. У вас, у кожної, є своя історія щодо цього процесу. З точки зору майбутнього, з точки зору того, що ви вже маєте, що ви можете виділити як загрозу або очікуваний позитивний момент від цієї реформи саме для закладів культури?
Наталія Олещенко
Я із смт. Іванків Київської області, працюю в бібліотеці на посаді бібліотекарки 1 категорії. Моя робота полягає в тому, що в більшості часу я проводжу з користувачами, адже вони для нас є цінними, і без них не було б нас. Наразі реформа децентралізації нас не зачепила, ми поки що працюємо в тому руслі, як і раніше, на старих засадах. Нічого не змінюється, а змін дуже хочеться. І коли є люди, які хочуть зробити щось краще, інакше, то нам поки ще це забороняють (керівництво бібліотеки та вище). Наша директорка «затрималася» в тих часах і не хоче підтримувати нашу Наталія Олещенко роботу, ініціативи, які ми хочемо запроваджувати. Але ми на цьому не зупиняємося а щось трохи ініціюємо. Наприклад, ініціатива – університет третього віку (навчання комп’ютерної грамотності для людей старшого віку). Невдовзі у нас набирається 2 групи, з якими ми будемо працювати. Тобто, це наші такі спроби запустити якісь зміні.
Олена Кваша
Якщо говорити про виклик майбутнього, з розумінням того, що децентралізація рано чи пізно, а я так розумію, що досить скоро, настане. Із врахуванням досвіду ваших колежанок, який ви вбачаєте основний виклик?
Наталія Олещенко
Я думаю, що ми все ж таки збережемо нашу територію, нашу бібліотеку. Ми дивимося з позитивом на це. Завдяки нашій бібліотеці, роботі – в районі вирує життя. Я думаю, що ми залишимося і будемо виконувати свою роботу краще, маємо оптимістичний намір.
Наталія Масляник
Я з Полтавської області, м. Горішні Плавні, я не працюю в закладі культури, я заступник директора з виховної роботи загальноосвітньої школи. Чесно кажучи, щодо децентралізації у мене є два досвіди. Я проживаю в місті, де щойно створилася об’єднана територіальна громада (ОТГ), але місто є одним з бюджетоутворюючих в області, і чесно кажучи, коштів небагато. Існує благодійний фонд, який задовольняє потреби – встановлені нові вікна в школі, ремонти в кабінетах Наталія Масляник лікарні. Фонд створений минулим депутатом. Сама я народилася в невеличкому селі, де нині проживає моя мама і там я часто буваю. Там ОТГ створена ще 4 роки назад. Зараз вона у стані того, що ніхто не може очолити цю громаду, все розвалилося, і ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Там щорічно відбувається Сорочинський ярмарок, і коли заключається договір на оренду майдану, теж під це виділяються кошти. Але цьогоріч договір заключався дуже довго, адже немає голови, навіть немає виконуючого обов’язки. Секретар громади не хоче підписувати документи і щось вирішувати. Ось такі досвіди.
Олена Кваша
Крізь призму цієї інформації, чи можете ви сказати, яким чином там працює культура?
Наталія Масляник
Будинок культури там працює. Зараз більше на ентузіазмі. Є також два музеї, один з яких був краєзнавчим. Але більшість того всього підтримується на голому ентузіазмі. Як на мене, коли все ж таки все визначиться, хтось обійме посаду голови громади, за когось проголосують, є два варіанти розвитку. Або все залишиться все як було або, можливо, люди зроблять висновки і переоберуть іншу людину.
Олена Кваша
Можливо, до негативу слід віднести не прогнозованість політика керівника ОТГ по відношенню не тільки до культури, а й в цілому до території. Ризик того, що людина буде не зовсім компетентна.
Руслан Краплич
З того, що звучить означає те, що все таки бракує відповідальності громадян. Люди часто не беруть відповідальність за себе, за свою сім’ю. Але вони так само не хочуть брати відповідальність за громаду, де є ще більше ризиків – осуд, недовіра тощо.
Наталія Масляник
До позитиву – це гарний досвід, досвід з грошима. В моєму місті Горішні Плавні багато позитиву. В школі планується загальноосвітній форум, ми самі обираємо теми виступів. Тобто, свобода з грошима. Плюс у нашому місті бюджет участі, і ми вже виграли один проект, і є можливість людям вирішувати проблеми і задовольняти саме свої потреби.
Олена Кваша
Йдемо далі…п. Тетяно, до вас. Нагадайте, звідки ви і чи є у вас досвід з процесом децентралізації, поділіться, який саме?
Тетяна Сап’ян
Я з смт. Новопсков, Луганська область, децентралізація у нас є, ОТГ створена. І хочу сказати, що здобутків в нашій громаді чимало, стосуються вони і закладів культури. На жаль, не так, як хотілося з бібліотеками, є певні труднощі. Але заклад культури – це центр культури та дозвілля, дуже добре розвивається, він підпорядкований громаді. Дуже багато проектів вони пишуть і працюють для людей саме так, як і нам хотілося б працювати. Зі складнощів, перш за все це те, що ми комунальний заклад, у нас засновник районна рада. Можливо, складнощі ще в тому, що центральна бібліотека знаходиться на території ОТГ, і ще декілька бібліотек, і щоб передати всі бібліотеки, то порушується вся система. Немає чіткого механізму передачі бібліотек ОТГ, тому що заклади культури (клуби, будинки культури) довгий час були у підпорядкуванні сільських рад. Минулого року в нашому селищі були передані ОТГ школа мистецтв і спортивна школа. Вони знаходяться на території ОТГ, тому і складнощів не було. Але незважаючи на все, у мене оптимістичні надії, прогнози щодо децентралізації. І в тому, що керівництво ОТГ завжди говорять, що нас бачать. Ми співпрацюємо із закладами культури ОТГ, проводимо спільні заходи. Щодо прогнозу – то децентралізація все-таки завершиться і бібліотеки будуть передані ОТГ. Можливо, і не всі збережуться, тому що є декілька сіл з малою кількістю населення.
Олена Кваша
І це дійсно так. Бібліотека може добре працювати, але хто буде читати? І це питання буде ставити голова ОТГ і він буде правий. І до цього громада, бібліотека мають бути готові. Тобто, мова буде йти про певну оптимізацію, яка, можливо, позначиться на долях деяких закладах культури і на людських долях.
Руслан Краплич
Давайте перейдемо до цифр, але я не впевнений, що це достовірна цифра. Згадується, що більше 3000 малих шкіл та закладів буде ліквідовано, тому що вони не є малокомплектними. Якщо торкатися сіл, то по чисельності населення – зменшуються, вчителів більше ніж учнів. Децентралізація зробила деякі трюки з цим ділом. Наприклад, деякі сільські голови, знаючи, що школу будуть все одно ліквідовувати, дах ремонтують… те саме і з клубами відбувається. В селі лишається 50 дворів, центральна садиба за 5-7 км, але там, в центральній садибі немає клубу, але тут вони ремонтують, знову дах, утеплюють тощо. Зрозуміло, що є гроші і вони витрачаються. Але факти не змінюються – ці установи будуть точно закриті. Школа точно. Те саме зачепить скоріше за все і заклади культури. Тому що, якщо утримання закладу котує дорожче, ніж він сам, то рано чи пізно утримання цього закладу з місцевого бюджету буде неможливим. Натомість, вочевидь, буде створюватися щось інше, що буде приносити дохід. Звісно, негатив – це скорочення, але є й позитив. Наприклад, школи будуть вести свою бухгалтерію, отримають фінансову автономію. Самі будуть відповідати за підбір персоналу.
Наталія Солдатенко
Я представляю Приютівську ОТГ, Олександрійського району Кіровоградської області, завідувачка бібліотеки-філії. Наша бібліотека є інформаційним центром нашої громади, метою центру є залучення користувачів, збереження наших духовних цінностей. Від процесу децентралізації очікую особисто я, що у нас буде своє приміщення, адже наразі це оренда, де немає ремонту, але ми працюємо на повну силу. Я думаю, що також буде розширення. Вже до позитиву можна віднести те, що нам провели швидкісний інтернет. І це не тільки в нашому селищі, а по всій території ОТГ, яка вже діє 1,5 роки. За ці 1,5 роки те, що стосується культури, я не можу сказати що все позитивно. Будинки культури відійшли до громади, в с. Протопопівка створений центр культури та дозвілля на базі вже існуючого будинку культури. Але це все для будинків культури, а для бібліотек ні, по тій причині, що у нас 2 хазяїна. Це те, що відноситься до негатива. Нам в таких умовах дуже важко працювати, адже фінансує нас ОТГ, а керує районна державна адміністрація. Коли ми проводимо захід, я повинна провести те, що у мене в плані. А буває так, що мене залучають, або я сама, до інших заходів. І так дуже непросто працювати.
Олена Кваша
Ваша думка, чи буде перенесено цю мережу керівництва, так би мовити, і на наступні етапи?
Руслан Краплич
Коли не буде району, районної ради та районної адміністрації.
Наталія Солдатенко
Коли я зустрічалася з керівництвом нашої громади з того, що стосується культури. Це для мене наболіле питання, що буде з нами? То я почула відповідь, що поки все не ясно, і що буде з працівниками і бібліотеками також. Це, по-перше, малонаселені пункти (буває по 300-400 жителів). І тут або скорочення або закриття. Поки що будемо так говорити – ми їм не дуже потрібні. Але єдиний позитив втому, що вони нас бачать, цінують нашу креативну діяльність.
Лев Абрамов
Ми цього року були в Приютівській ОТГ, саме у вас в бібліотеці, зустрічалися із владою. Ви не можете вплинути на районну раду, але ви можете вплинути на себе, на власну цінність, як фахівця. Що я почув від них, що ви, а саме багато представників Приютівської ОТГ, хто пройшов навчання у нас в ІСКМ, ви всі відрізняєтесь від інших представників громади в багато разів, вас постійно залучають до створення стратегічного плану громади. Тому, ви в тих умовах можете стати більш цінними, щоб з вами рахувались. Перше – це активність. Тому і наш проект дає вам якісь інновації, щоб ви їх впроваджували. І до вас буде зовсім інше ставлення, тому що ви знаєтесь, як живе сучасне суспільство.
Учасниця із залу
Так, вони бачать, розуміють, але вони не хочуть брати на себе відповідальність. Тому що, аби забрати бібліотеки, необхідно створити свою в центральній громаді. Варіантів, до речі зараз дуже багато, що робити з бібліотеками. Але не один напрямок ніхто не хоче сприймати як першочергове. І я навіть не розумію, що буде через рік. Бібліотеки захищені – це плюс. Якщо є 500 жителів, бібліотека буде, є відповідна постанова, вони не мають права її закрити. Але в якому вигляді залишаться вони – невідомо. Районної бібліотеки не буде точно, централізована система порушується теж. Просто кожна громада буде змушена створити свою центральну бібліотеку. Ким і чим вона наповнить ресурс свій – це теж є виклик і загроза. Коли є централізована система, то всі бібліотеки розвиваються в деякій мірі в одному напрямку. І тут все розпадеться, і всі будуть віддалені.
Олена Кваша
Окрім того, що вони будуть віддалені, можливо, ось ця автономність, вона буде впливати не тільки на мінус, а й на плюс? Тоді від кого це буде залежати?
Учасниця із залу
Це залежить на місцевому рівні від тих людей, яких будуть набирати, і які будуть працювати в центральній бібліотеці. Кадрові та професійні виклики.
Учасниця із залу
Я також представниця Приютівської ОТГ. Ще має значення відношення керівництва до бібліотеки. Це відношення до персональної людини. У нас є різні бібліотекарі, різний рівень знань та різна активність. Деякі з нас брали участь у створенні стратегічного плану громади, а деякі взагалі не чули про що йшла мова. Ми плануємо заходи до свят, задіюємо свої знання та досвід, а у керівництва ОТГ інше бачення, а нам треба співпрацювати з будинками культури. Тому потрібні одні вимоги для всіх, а то бібліотеці постійно треба доказувати, що вона потрібна. Але у керівництва є бачення, трансформація бібліотек, її направлення і це є плюс.
Учасниця із залу
На майбутнє, плюс я вважаю те, що бібліотека – це ота локальна установа в будь-якій громаді, яка працює з людьми. Щоб через рік люди прийшли до бібліотеки, вона повинна стати не тільки місцем, де лише читають.
Олена Кваша
Тобто, можна сказати, що децентралізація для багатьох бібліотек, які хочуть надалі працювати – це холодний душ?! Або ми зараз щось з собою робимо, трансформуємося, і через рік до нас приходять люди і ми працюємо.
Учасниця із залу
Я з м. Новий Буг, Миколаївської області. У нас нарешті недавно «трапилася» децентралізація. Щодо бібліотек, то мені дуже подобається як реформа відображається на працівниках бібліотеки. Бібліотека дійсно ожила, працівники стали креативні, стали брати участь у багатьох заходах. На мою думку, це відбулося з-за того, що немає робочих місць, треба десь де працювати, тому вони йдуть на різні креативні рішення, готові працювати з громадськими організаціями. Зараз я дивлюся на бібліотеку і це вже інший заклад, ніж був 4 роки тому. Туди приходить молодь, не тільки читають, а й роблять мультики і це все завдяки ініціативі бібліотеки. Також проходять розмовні клуби з іноземцями, яких залучає наша громадська організація. І це все безкоштовно. До бібліотеки потягнулася активно молодь і тепер її відстоюють батьки цих дітей. Бібліотека стала платформою для багатьох заходів громади, в тому числі і нашої громадської організації. Там навіть створили клуб пенсіонерів і бібліотека проводить для них різні майстер-класи. І в них вже своя коаліція, своєрідний центр надання послуг для громади.
Руслан Краплич
У мене є оптимістичний прогноз, що більшості бібліотек, на жаль, в майбутньому не буде. Як і не буде будинків культури і не буде клубів, малокомплектних шкіл. Ці заклади залишаться в історії. Будуть люди ходити і згадувати, що тут колись була бібліотека. Але, в чому оптимістичний прогноз? Люди, які можуть організувати навколо себе групи підтримки – не пропадуть. Пропадуть ті пасивні та не ініціативні, які чекають, що щось буде змінено. Оптимістичний прогноз полягає в тому, що вибори в ОТГ – це справа активних людей. Якщо хоча б 30% активних людей туди заходять, то ОТГ змінюється. А якщо заходять люди із старими принципами, то тоді не чекайте, що буде пощада для активних людей, в тому числі, не говорячи про соціокультурні заходи. Тому що вони ідуть не для того, щоб змінити громаду, а для того, щоб завершити процес первинного накопичення.
Стаття взята із Матеріалів п’ятої національної конференції «Соціальна анімація для розвитку культури та громад»