А хто точно знає, що потрібно для того, щоб громада була успішною і розвивалася? В кожного своя думка, свої пріоритети та власні плани, щодо покращення чи вирішення проблем. Зараз в Україні така тенденція роботи «Для людей – без людей!». Я працюю в бібліотеці і в громадському секторі більше 10 років, і бачу, що така робота не є ефективною. А, яка ж ефективна, запитаєте ви? Спільна робота. Влада, бізнес і громада – спільними зусиллями для успішного розвитку громади. Вже є такі позитивні приклади, але здебільшого, в громадах працюють, як в тій байці – всі тягнуть, але в свою сторону.
В Україні дедалі більше успішних громад використовують методику картування для того, щоб вивчити та розвинути свій потенціал, для подальшого успішного розвитку. Так зване, картографування громади – прекрасний інструмент, який дозволяє кожному жителю міста чи то невеличкого села створити загальну візуальну карту свого локального ком’юніті, позначити на ній позитивні та проблемні аспекти. Саме про цю методику, про цей інструмент і піде мова.
За мету собі я ставила: виявити, дослідити всі наявні та потенційні ресурси, зробити візуалізацію, задля демонстрації справжнього потенціалу громади та успішного її розвитку. Робота з різними категоріями населення. Знаходження всіх аспектів співпраці.
Про метод картування громади як інструмент роботи, я дізналася під час навчального тренінгу в рамках проекту “Участь через залучення», який проводився ІСКМ (Інститутом соціокультурного менеджменту). Всі заходи які проводить ІСКМ та на яких я була, дійсно змінюють свідомість, відкривають очі, надихають, окриляють, та показують світло в кінці тунелю. Ось після чергового тренінгу, мене запросили на круглий стіл до Дня молоді, який проходив за участі голови та заступника об’єднаної громади (ОТГ) спільно з молоддю, на базі Приютівської селищної ради. В ході заходу, було обговорено проблеми молоді в нашій ОТГ, голова розказав про плани на майбутнє, та дав змогу всім висловити свою думку та запропонувати ідею. Я запропонувала створити молодіжну раду об’єднаної громади з планом діяльності та навіть своїм невеличким фінансуванням. Також запропонувала провести навчання для молоді та депутатського корпусу з картування. Про цей інструмент я більш детально розповіла заступнику об’єднаної громади з гуманітарних питань, начальнику освіти, молоді і спорту, культури та туризму Чемерис Ірині Анатоліївні, і вона запропонувала провести навчання для культпрацівників ОТГ, щоб вони використовували даний інструмент в своїй роботі.
Тож перше навчання було проведено під час наради в Олександрійському районному будинку культури для 17 культпрацівників. На першому етапі роботи була теоретична інформація. Цільова аудиторія дізналася про метод картування, для чого він, як його робити і також були наведені успішні приклади по проведенню картування громади. На другому етапі роботи, була групова робота. Вона полягала в тому, що учасників було поділено на три групи і вони повинні були зробити картування населеного пункту. І на третьому етапі свої мапи треба було презентувати.
Всі учасники активно працювали, мені сподобалися їх результати, і було видно, що вони зрозуміли, як це робити. Проте в кожній з трьох команд, як і в справжній громаді, були люди яким важко було працювати в команді, знаходити слова для спілкування, вони твердо стояли на своєму, або просто пасивно спостерігали за роботою інших учасників. Була така команда яка, яка зробила три населені пункти, замість одного як було у задані. Я, як модератор, намагалася допомогти налагодити зв’язка між всіма учасниками групи. Бачу чи, що команда зупинилася, то задавала запитання, і відповіді наштовхували їх на подальшу роботу. Завершальним етапом мого навчання було домашнє завдання, всім учасникам додому було задано зробити картування своєї громади. Візуалізація та опис. Після того як кожен зробить картування громади, ми зберемося і всі разом зробимо картування Приютівської ОТГ.
Моя активна життєва позиція, була оцінена. На черговому засіданні при селищній раді, було вирішено створити «Креативну групу», до якої входили люди «Крейзі» – і я є її членом. Метою групи є подача ідей та написання проектів, участь в конкурсах і т.д.. Окрім того, що я є членом групи, я допомагаю налагодити комунікацію, створила креативну групу у вайбері, що допомагає на відстані вирішити питання.
Оскільки я культпрацівник та житель новоствореної громади, то теж мала зібрати групу та виявити всі наші ресурси. Для як найкращого виявлення ресурсів, група формувалася з різних категорій населення, серед яких сільський депутат, вихователі дитячого садочка, культпрацівники, безробітні, пенсіонери, приватні підприємці, медичні працівники та інші. Перед початком нашої роботи, я використала метод рефлексії для того, щоб налаштувати всіх учасників на продуктивну роботу. Після цього, звісно, розказала та наочно продемонструвала, що це таке «Картування» та для чого його робити нам. Спочатку чесно скажу, було важкувато, адже присутні до кінця так і не зрозуміли, яка користь буде нашому населеному пункту, але робота продовжувалася. Всі активно, відразу пропонували, щось нове, а давайте, і ще оте давайте, а давайте відкриємо таке як в отих. Люди захопилися і карта була готова. Але, яка користь від карти якщо не буде відповідних дій. Робоча група відразу перейшла в наступ. Всі учасники між собою розділили завдання, які в ході роботи я записувала окремо, визначилися з датами і почали їх втілювати в життя. Я запропонувала провести анкетування, розробила анкету, роздрукувала, провела опитування та зробила аналіз. Про цю анкету я також дізналася під час навчального тренінгу в рамках проекту «Участь через залучення», який проводився ІСКМ. В анкеті було всього три запитання. Ця анкета також є частиною картування, адже її результати сміливо можемо наносити на карту. Особисто я ходила попід селом, з двору в двір, задля того щоб провести це опитування. Серед опитаних було більше 80 осіб, одні відразу йшли на контакт, інші говорили, що мені нічим більш зайнятися, треті не хотіли говорити і приймати участь в анкетуванні. Але все-таки результати є. Окрім результатів, в мене є досвід проведення анкетування.
Під час анкетування в мене виникла ще одна ідея. І я написала звернення до депутата нашого села, щоб він посприяв вирішити питання облаштування контейнерних майданчиків для впровадження роздільного збору відходів. І знову ж таки, про такий інструмент як депутатське звернення я теж дізналася від Леоніда Жовтила під час навчального тренінгу в рамках проекту “Участь через залучення», який проводився ІСКМ. Звернення було підписане 44-ма жителями Березівки, передане депутатові, який має винести це питання на сесію селищної ради, а ми в свою чергу, чекаємо позитивного результату нашої роботи.
На даний час, це коротенький звіт про мою діяльність, але плани є, робота продовжуватиметься. Коли я починала, іноді сама не до кінця вірила, що вийде, але результати надихають. І як говорить Ліна Костенко: «Кожен фініш, це по суті старт», – і це саме про мене. Вірте в себе, і все вийде!
Зіненко Анжела, Березівська бібліотека-філія, с. Березівка, Кіровоградська обл.
*Матеріал взятий із видання “Навчання, яке веде до розвитку громад”