Дієві поради можна отримати тільки від практиків. Під прицілом “децентралізація” – важлива реформа, що змінює життя громад. Ми поспілкувалися з Леонідом Жовтило, експертом з місцевого економічного розвитку, реформування місцевого самоврядування, тренером з неформальної освіти. Діалог вийшов насичений ідеями, які варті вашої уваги.
– Чому сьогодення вимагає залучення громадськості до суспільних процесів у їх громадах?
– На сьогодні, реформування місцевих влад потребує зміни не тільки обличь у владі і в форматі взаємовідносин між владою різного рівня, не тільки зміни самоврядування на органи виконавчої влади, як раніше. Сьогодні система реформування потребує і зміни взаємовідносин влада і громада. Тому що, якщо розглядати окремо владу і громаду, то досягти результативності розвитку громад, налагодження тригранного співробітництва «влада-громада-бізнес» – без цього неможливий розвиток. Громадськість повинна: а) активно долучатися до процесів правління громадою самою владою; б) самостійно брати участь у якійсь діяльності влади або у тих заходах, що пропонує влада; в) вміти контролювати владу. Тому що саме ці моменти формують новий рівень розвитку громад і, взагалі, розвитку управління в Україні. Знову ж таки, без трикутника «влада-громада-бізнес», без участі управління і контролю з боку громадськості щодо дій влади, – позитивних результатів досягти практично неможливо.
-За плечима у вас великий досвід роботи з громадою. Чи могли б ви порадити нашим читачам методи чи ТОП-інструментів роботи з громадою на локальному рівні, які ви використовували на практиці?
– Ми практикували різні методи роботи з громадою. Не як методи, а більше як інструментарії. Перше, це загальні зібрання і обговорення питань, проблем громади, використовували сучасні методики фасилітації.
Наприклад, ми проводили акцію «З фліпчартом по селу» в межах якої збирали мешканців села, запитували у них ідеї розвитку їхнього села й фіксували їх на фліпчарті. Робота з громадою – це коли люди долучаються до визначення або формулювання проблем. Це європейська система, коли місцевий розвиток орієнтований на громаду. Тобто громадяни розуміють свої проблеми, визначають та створюють рейтинг проблем із якого визначають пріоритетну проблему, що дійсно їх хвилює і на вирішення якої вони мають ресурси. Інші ж проблеми вирішують поступово відповідно за списком пріоритетності.
Методи стратегічного планування. Ми долучили громадян до роботи із планування розвитку громади, формування бюджетів громади, розробки тих самих планів. Оскільки їм теж потрібно це робити, ми їх долучаємо до цієї роботи, у якій вони активно беруть участь. У формуванні або, безпосередньо, у розбудові деяких об’єктів, будинків в громадах ця методика теж залучена.
Залучення молоді як інструмент. Коли працюєш з дітьми, наприклад, над вирішенням якоїсь молодіжної або загальної суспільної проблеми. Оскільки, долучаючи молодь до цього процесу, можна залучити і батьків. В наші громадській організації ми визначили цільову молодіжну аудиторію, зараз ми цей метод апробовуємо.
Фасилітативна система залучення людей до визначенні проблем, пошуку ресурсів на їх вирішення. Наприклад, за допомогою фасилітаційної дошки, можна запитувати людей – що їх турбує або ж, що вони хочуть для розвитку громади. Їх ідеї фіксується і прикріплюється на дошці. Далі учасники генерують свої ідеї і за допомогою методу голосування визначають головні. Люди мають знайти для себе три ТОПові ідеї. Наприклад, ми долучили міську раду до цього процесу і потім мер так і виділяв кошти на вирішення проблем, які визначила громада.
– Які способи залучення людей ви використовували, наприклад, щоб вони долучились до побудови майданчику чи іншої ініціативи?
Головне – люди повинні розуміти, що це їм потрібно. Коли люди визначають певну ініціативу, або підтримують її, саме тоді вони долучаються до цього процесу. У нас є цікавий приклад роботи із створення зони роздільного сміття у нашій громаді по одному будинку із ОСББ спільно із владою, яка надала фінансову підтримку. Всі мешканці будинку розуміли те, що ми робимо – ми робимо неправильно. Як змінити – це не знали. Ми запропонували мешканцям механізм, за яким є багато успішних прикладів. Звернулися до влади із цією ідеєю, взяли участь у конкурсі проектів і, як результат, нашу ідею підтримали. Влада надала нам кошти, але за умови, що ми маємо дофінансувати реалізацію проекту, тому ОСББ надало свої кошти й наша громадська організація також вклала свої кошти. Ми зібрали людей, все облаштували і зараз у нас люди збирають, сортують сміття.
-Яких знань та можливостей не вистачає громадськості аби бути активними у ефективному вирішенні проблем у громаді?
По-перше, у людей відсутня інформація розвитку територій. Люди збирають інформацію, наприклад, для покращення свого життя. Вони ніколи не шукають інформацію для покращення життя, наприклад, у селі. Якщо вони навіть їдуть кудись, щось бачать, знаходять інформацію, вони не розуміють, що це можна якось мультиплікувати на свою територію і впровадити локально. Тому й відсутні кращі практики.
По-перше, треба брати людей і показувати приклади, залучати їх у проекти. Колись ми возили людей до іншої громади, показували їм приклади роботи у громаді. Їх реакція на побачене була такою – «А у нас таке може бути?». Тобто, у людей відсутня інформативна база. Те, що ми зараз говоримо про цифрові технології та діджиталізацію – це на краще. Ми можемо наповнювати платформи контентом із кращих практик, поширювати їх і ставити у приклад.
По-друге, в сільській громаді відсутні навички використання своїх ресурсів, платформ, які в них є. А саме, – церкви, школи, будинки культури, бібліотеки як місця, де можна сісти, зібратися і поговорити. Коли ми робили проект «Вища народна школа», цільовою групою якого були люди похилого віку. Ми залучили їх на декілька заходів, пройшло кілька років а люди до сих пір збираються разом і відвідують заклад, у якому проходили всі заходи. В селі так само підуть, треба лише їм запропонувати і знайти те, що їх об’єднує. Оскільки, у них відсутнє розуміння того, що їх єднає.А третє – це віра в те, що все можна змінити.
– Що дає децентралізація для громадських ініціатив?
Децентралізація відкриває можливості. Якщо є компетенції, бажання, навички, знання сучасної роботи, розуміння, що ви хочете зробити, розуміння проблем громади, ресурсів громади, кращих практик, які існують у розвитку громади. Ці можливості сьогодні надає децентралізація. На сьогодні, держава повністю розуміє, формуючи децентралізаційне законодавство, що без ролі громадськості результатів не буде. В Верховній Раді лежать законопроекти про місцевий референдум, про громадські ініціативи, про залучення громадськості. Є окремі закони, які будуть регламентувати співпрацю та зобов’язувати владу співпрацювати з громадою. Це як раз той інструментарій, який став можливий за умов децентралізації, тобто відхід від центрального та місцевого управлінь територіями до напрямку залучення громадян, безпосередньо, до цього управління.