Херсонщина має багато закладів культури, які є активними містками розвитку громади. Але в умовах децентралізації вони потребують нових форматів, аби залишитися центрами місцевої активності і не потрапити під хвилю закриття. Одним із інструментів, що підвищує діяльність закладів культури на вищий щабель є технологія соціальної анімації, впровадженням якої вже багато років займається Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ).
Відповідно, з 25 по 26 березня 2019 року у м. Херсон було проведено тренінг «Сучасні підходи до діяльності місцевих центрів в умовах децентралізації». Тренінг був організований Херсонським центром розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Тренером на заході виступив Лев Абрамов, директор ІСКМ, модератором, – Леонід Жовтило, радник з питань децентралізації ХЦРМС. Учасниками тренінгу стали працівники закладів культури з різник громад Херсонської області, які вже приєдналися до мережі соціальних аніматорів нашої країни.
Пропонуємо ознайомитися, які ж інструменти з соціальної анімації отримали учасники тренінгу для роботи в громадах локально:
Інструменти ефективної комунікації та взаємодії. Учасники засвоїли види, стратегії, етапи та функції спілкування. Здобули навички вдалої та професійної самопрезентації. На практиці пропрацювали різні прийоми конструктивної дискусії та розробили власний алгоритм взаємодії з громадою відповідно до локального контексту. Тренер познайомив учасників з поняттям «соціальний капітал» та важливістю його надбання у процесі своєї діяльності. Соціальний капітал запорука особистісного та професійного розвитку людини, чим більше взаємодії та спілкування, тим реальніше просувати та реалізовувати різні ініціативи.
Методологія трансформації закладу культури в Центр місцевої активності. Учасники поринули в усвідомлення того, що їх заклади культури можуть бути платформами реалізації різних ініціатив, проектів, тощо. Відповідно, учасникам було представлено історію становлення та функції Центру місцевої активності як платформи творення позитивних змін у громаді. Уході практичної взаємодії учасники визначали – для чого існують заклади культури; які критерії ефективності та функції закладів культури; які проблеми існують у територіальних громадах і, що можуть зробити заклади культури для задоволення потреб громад.
Також на заході Леонід Жовтило представив практику, яка отримала перемогу у третьому конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у номінації «Кращі практики районів» з роботою «Створення центрів місцевої активності для розвитку громади на базі будинків культури та бібліотек», що базувалася на методології ІСКМ.
Інструмент розвитку громад «Дослідження шляхом участі». Метод збору інформації та її опрацювання із безпосередньо участю громади. «Дослідження шляхом участі» є не теоретичним, а практичним методом. Його проводять ті члени громади, які причетні до проблеми, і вони ж вирішують її. Тож учасники отримали алгоритм проведення дослідження.
Інструмент розвитку громад «Картування громади». Аби діяльність аніматора у громаді мала сенс, він повинен знати, визначати, аналізувати внутрішні ресурси громади, адже побачивши наявні ресурси можна планувати діяльність як їх можна ефективно використати на благо розвитку громади. Задля цього учасники опрацювали дієвий інструмент – картування громади, що передбачає аналіз індивідуальних, громадських та інституційних ресурсів у громаді. На основі імпровізованого вибору чотирьох громад, які представляли деякі учасники, групи створювали карту ресурсів у визначених громадах.
Окрім теоретичних та практичних аспектів, учасники також отримали багато науково-методичних матеріалів: у друкованому вигляді – посібник «Школа громадської участі для розвитку громади». – Кіровоград, 2015. – 88 с.; Випуск бюлетеню – «НДО-Інформ» №2(55), 2018. Електронний екземпляр: Абрамов Л.К., Азарова Т.В. Центр місцевої активності для розвитку громади – Кіровоград: ІСКМ, 2012. – 144 c.; Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Соціальні технології. Частина 1. – ІСКМ, Кіровоград – 2004, 104 с.; Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Соціальні технології. Частина 2. – ІСКМ, Кіровоград – 2004, 108 ст.; Місцевий розвиток за участі громади: монографія: у 2 т. – Суми: Університетська книга, 2013. Том 1: Теоретичні основи сталого місцевого розвитку, орієнтованого на громаду/ [за заг. ред. Ю.М. Петрушенка], 2013. – 352 с.; Місцевий розвиток за участі громади. Том 2: Інституційні та прикладні аспекти управління місцевим розвитком, орієнтованим на громаду. – Суми, 2014; Кращі практики місцевого самоврядування-2014» (див. 85-87 ст.).