В цій статті ми поспілкувалися з громадськими активістками з Кіровоградської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей, випускницями «Школи громадської участі-1,2,3» щодо того, як вони впроваджують соціальну анімацію у себе в громадах.
Редакція: Як допомагає соціальна анімація у розвитку культури та громад?
Тетяна Шоколова (Кіровоградська область): Для мене розуміння самої соціальної анімації – це по-перше активізація, небайдужість і реалізація. Ми, перш ніж акумулювати, розвивати громади і розглядати будинки культури більш як центри місцевої активності – самі довго навчалися. Навчалися і в школі лідерів НДО, які реалізовували ще центри творчих ініціатив, потім в ІСКМ ми пройшли потужну підготовку в «Школі громадської участі», потім у нас був досвід навчання в українсько-польській школі анімації. Всі ці ступені вели до певного «Олімпу» розуміння активізації громади, спонукали та допомагали нам самим відчути на собі, що ж таке центр місцевої активності, тому, ми почали з себе.
Спочатку ми навчалися, потім ми писали проекти, потім в рамках цих проектів навчали людей, анімували їх, оживляли. Разом ми шукали ці проблеми, вирішували їх. Зрозуміло, що ми першочергово класифікували знання і потім вже на підставі цих знань навчились писати проекти, і організовували певні заходи після цих навчань. Це був прекрасний досвід. Це все відбувалося на базі нашого Будинку культури у м. Олександрія. І розумієте, ми ж не можемо проводити всі заходи в одному місці.
Мені дуже сподобалась фраза наших тренерів (ред. тренери ІСКМ) – «Лідер тільки тоді має значення, коли він оточує себе лідерами». Я виглядатиму не скромною, але мені здається, що в нашому районі дуже багато лідерів, тому що ми доклали великих зусиль для того, щоб ці люди відчули спочатку через знання, що вони багато можуть, а ж потім вони стали впливати на зміни в своїй громаді через певні згуртування, мобілізуючи процеси у своїх громадах. Відповідно, вони вже мають свій статус у громаді, тому що люди їм довіряють, вони представляють свої інтереси, наприклад, депутати місцевих рад. Зараз ми більш звузили напрям підготовки наших клубних працівників, тому що в напрямку бібліотечної діяльності є дуже багато програм, зокрема, проектних програмах при бібліотечних системах, що розвивають і підтримують лідерів.
Ми, першочергово, намагаємось зосередитися на установах культури, зокрема, зараз взяли новий напрямок – розвиток сільського зеленого туризму. На цей напрямок клубні працівники впливають через участь у навчаннях, розробці своїх сільських стратегічних планів на місцях і через заходи, які вони проводять. Наприклад, розповідають, як люди можуть визначати ресурси в селі. І це необов’язково саме фінансові ресурси, тобто формувати розвиток села через наявні ресурси у селі.
Лілія Павлюк (Івано-Франківська область): Соціальний аніматор у громаді потрібен задля пошуку шляхів розвитку культури. Вони є ковтком живої води для закладів культури.
Олена Кочанова (Дніпропетровська область): Я вважаю, що соціальна анімація є найголовнішою складовою для розвитку культури, закладів культури, формування культури в суспільстві в цілому, тим більше, для розвитку громади. Враховуючи мій закордонний досвід стажування з громадської та наукової діяльності, я для себе відмітила такі основні положення, що в Європі найбільше і найдовше, а саме 5 років, безперервно навчаються на магістратурі за трьома напрямками – це юриспруденція, медицина та культура. Європейська спільнота вважає, що люди, які формують культуру (за всіма напрямки), так само формують смак, якість життя, етикет, поводження в суспільстві. Саме через культурні масові заходи або через кінотеатри, театри, галереї, музеї, бібліотеки до людей достукуються і формують цінності. Соціальна анімація дає саме такий інструментарій, який дозволяє в будь якому місті, де б ти не працював і що б не робив в громаді, створювати умови для взаємодії людей, проведення заходів. Заклади культури та галузь культури побудовані на цих принципах. Крім того, в маленьких містечках саме заклади культури є такими центрами місцевої активності. А якщо їх ще немає, то тоді соціальна анімація, і навіть один активіст\соціальний аніматор в змозі привернути увагу до цього закладу культури. Оскільки ніяке приміщення не є важливим, якщо туди не ходять люди. Якщо це культура для культури, то тоді яку користь вона дає суспільству? Я вважаю і можу навести багато прикладів активістів, які працюють бібліотекарями, керівниками гуртків або будинків культури по всій Україні, коли вони отримали інструменти соціальної анімації, вони перетворили свої заклади на центри розвитку активності. Це спонукало до розвитку в самих громадах. В цих закладах люди і навчаються, і інформуються, відпочивають, роблять це набагато якісніше.
Бібліотеки-якщо вони долучаються самі, або долучають громадських активістів чи соціальних аніматорів – починають жити. Вони починають бурхливе життя, до них приходить інтернет, приходять сучасні технології. І тоді на базі цих платформ які вже є, над тою інфраструктурою яка є, вона не руйнується, а навпаки стає ресурсом в громаді. Соціальна анімація як раз робить все, для того щоб громада маючи якусь матеріальну технічну інфраструктуру базу почала залучати ще якісь ресурси, а якщо його немає, то його треба просто створить на базі громадськості активістів, і тих заходів які будуть і формувати громаду, і виводити її на новий рівень життя, включатись в ті сучасні процеси такі як децентралізація більш освіченими, і реформи всі сприймаються зовсім по іншому в тих громадах, де є такі люди, які володіють навичками соціальної анімації.
Редакція: А в загалі, як даний процес соціальної анімації сприяє розвитку громади?
Лілія Павлюк (Івано-Франківська область): Соціальні аніматори залучають жителів громади до закладів культури, до різних виступів, до різного роду фестивалів, концертів.
Редакція: Яку соціально значиму роль грають заклади культури у Вашій громаді?
Лілія Павлюк (Івано-Франківська область): Насамперед, вони працюють на культурний розвиток громади. Збирають різні традиції, звичаї і популяризують між іншими селами. Тетяна Шоколова (Кіровоградська область): По-перше, Будинок культури став не просто творчою установою, а він став центром місцевої активності, де об’єднує людей навколо ідеї позитивних перетворень. Тобто, люди почали отримувати інформацію, що вони не тільки активні та талановиті, але вони ще можуть впливати на зміни, на процеси змін в громаді, знову ж таки через навчання та інформацію. По-друге, у нас проводяться заходи, тренінги, фестивалі доброчинства. Зараз ще проводяться майстер класи по освоєнню комп’ютерних програм. Для нас важливо бути в тренді IT-технологій, тому що для налагодження комунікацій обов’язково треба мати ці знання. По-третє, використовуючи можливості нашої організації, яка діє в тандемі з районним Будинком культури, ми проводимо заходи, які дають розуміння працівникам, що вони не просто працівники культури, а що вони аніматори, які повинні об’єднувати людей. Але, тут вже інше значення, не просто бути лідерами та підштовхувати людей, щоб вони самі визначали, що важливо для них в першу чергу, і таким чином я думаю що вони сприяють на містах і активізації людей, і пошуку ресурсів.
Редакція: Чи ефективна соціальна анімація при залучені громадян до заходів у закладах культури?
Лілія Павлюк (Івано-Франківська область): Я думаю що ефективна, тому що соціальний аніматор працює ніби то невидимо. Він шукає талановитих людей, і шукає платформу, для того-ж фестивалю. Знаючи, як можна залучити тих людей, які вміють співати, які вміють вишивати, які знають про лозоплетіння, бізнес в свою чергу, школи, клуби, церкву.
Редакція: У Вашій бібліотеці, які заходи ви проводите для активізації громади?
Лілія Павлюк (Івано-Франківська область): Ми більше займаємося масовими заходами, такими як диспути, бесіди на різні теми, діалог поколінь, до речі він у нас пройшов на високому рівні. Це був діалог різних поколінь, починаючи від ветеранів війни, учасників в АТО, учасників майдану та учнівською молоддю. Також ми проводимо різні відкриті мікрофоні, флешмоби на вулицях, площадках, літературні читання. Для любителів книг, таких гурманів-книголюбів ми знаходимо різну літературу (чекаємо не тільки на обласні знаходження, це ще один із фондів бібліотеки Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки для дітей, там також отримуємо велику кількість літератури) створюємо для них різні літературні читання, цікаві книжкові виставки та інсталяції, які мотивують до читання. Такі заходи сприяють залученню жителів, дітей, молоді, літніх до бібліотеку. В свою чергу, бібліотека надає для людей комп’ютерні курси, скайп-спілкування, навіть ті звичайні ксерокопії та презентації різні ми допомагаємо робити.
Редакція: На Вашу думку, які заходи треба проводити для більшого залучення людей?
Олена Кочанова (Дніпропетровська область): З мого особистого досвіду дуже включаються люди в екологічні проекти, проекти простого ґатунку. Наприклад, прибирання вулиці або прибудинкової території, парку, в якому ми відпочиваємо, спортивно – розважальні заходи. Можна навіть екологічні квести робити, які і збирають велику кількість людей, і ознайомлюють з певною темою, і при цьому ще територія, на якій це проходить стає кращою, а саме чистішою і більш облаштованою. Благодійні концерти, вечори, форум-театри: і гарно час провели, і важливу тему підняли, познайомились, також дає можливість інтегруватись тим більш вразливим верствам населення, яких зараз дуже багато.
Спілкувалася Анастасія Шевченко, асистентка проекту «Школа громадської участі-4»