Наполеглива робота, велике бажання та команда однодумців рано чи пізно приносять бажані результати, до яких прагне громадський активіст чи місцевий житель. Інститут соціокультурного (ІСКМ) вже протягом багатьох років навчає громадських активістів розвитку місцевих громад шляхом створення Центрів місцевої активності та впровадження соціальної анімації.
Сотні людей пройшли тренінги ІСКМ і багатьма ними ми дуже пишаємося, адже вони роблять важку і необхідну роботу, незважаючи на всілякі негаразди.
В рамках багаторічного проекту «Школа громадської участі» ми намагаємося сприяти стійкому розвитку місцевих громад шляхом підвищення компетентності громадських лідерів через їх навчання та об’єднуючи громадських представників з різних регіонів України.
«Школа громадської участі – 4» (за фінансової підтримки Фонду ім. Ч. С. Мотта) розпочалася с 1 січня 2018 року і продовжиться до 31 грудня 2019 року. Протягом 2018 року учасники отримали знання з соціальної анімації, локального фандрейзингу, написання проектної заявки, польський досвід розвитку місцевих громад, участь у телевізійних форматах та ін.
Перший етап – тренінг «Анімація громадської діяльності», що проходив у липні 2018 року. Тренером на заході виступив Лев Абрамов, президент ІСКМ. Учасники створили мапу залучення до проекту.
Була зосереджена увага на розгляд понять «анімація», «соціальна анімація» і «соціальний аніматор», де він може працювати, розглядаючи за місце – заклад культури. Учасники оволоділи основною інформацією із анімації громадської діяльності, здобули необхідні вміння та навички ефективної роботи у громаді.
Другий етап – тренінги «Польський досвід розвитку громад» та «Залучення фінансування з місцевих джерел», що проводились у жовтні 2018 року. Тренерами виступили Руслан Краплич (Фундація ім. князів-благодійників Острозьких, м. Рівне), Збігнев Мерунськи та Анна Міодинська (Центр активності локальної, Польща).
Учасники дізналися сутність фандрайзингової діяльності – з чого треба починати. Польські тренери представили учасникам яку роль відіграють заклади культури у Польщі для населення. Варто зазначити цікавий факт, що, наприклад, польським будинкам культури набагато важче функціонувати, аніж бібліотекам.
Вся причина в тому, що бібліотеки у Польщі законодавчо захищені від закриття і постійно фінансово підтримуються з місцевих бюджетів. В той же час, будинки культури мусять самостійно себе забезпечувати, придумувати нові форми роботи, залучати населення до участі у заходах. Звідси і походить великий практичний досвід роботи будинків культури в громадах.
Третій етап – тренінг для тренерів (ТоТ), який було проведено у листопаді 2018 року. Тривалість тренінгу сягала п’ять днів насиченої роботи і ґрунтовного навчання. Починати потрібно з основи основ – розгляду сутності навчання.
Тренери розповіли учасникам про особливості навчання дорослих та стилі пізнання, на яких особливо зосередили увагу, адже дуже важливо розуміти як сприймається інформація, який стиль навчання підходить до тієї чи іншої аудиторії. Зрозуміти ці аспекти можливо лише через практику і пропускати цю практику варто через себе, що і робили учасники ТоТ – на практиці засвоювали всі методики. Тренерська майстерність – те, що відрізняє професіонала від аматора. Учасники ТоТ опанували основними методиками тренерської роботи, зокрема, «тренер як модель поведінки», «виконання ролей», «евалюація в роботі тренера» та інші.
На завершення першого року навчання в рамках «Школи громадської участі – 4», у грудні було проведено четверту національну конференцію «Соціальна анімація для розвитку культури та громад», де зібралися також і випускники попередніх Шкіл (2012- 2016 роки).
Програма конференції вирізнялася динамічною насиченістю – інформування, навчання, обмін досвідом, пошук можливостей. Панельна дискусія «Соціальна анімація для розвитку культури та громад: локальний досвід» була присвячена обміну досвідом. Залучені експерти поділилися досвідом, а саме Андрій Круп’як (Товариство Лева, м. Львів) розповів, як поетапно варто писати проект, в чому полягає взаємозв’язок між метою-проблемою-завданнями проекту, як складати бюджет проекту тощо. Протягом сесій також відбулася генерація ідей учасників, над якими також практично й попрацювали. Олена Кваша (продюсерка Кіровоградської філії ПАТ НСТУ) розповіла, як підготуватися до ефіру, як подати свою історію у друковані та телевізійні ЗМІ аби нею зацікавилися, як налагодити співпрацю з регіональними ЗМІ, розібралися в питаннях чому «не друкують/не запрошують/коригують інформацію місцеві ЗМІ» та багато іншого.
Не обійшлося і без практики, наприклад, учасники мали змогу спробувати себе в ролі запрошеного чи запрошеної до участі в тій чи іншій програмі ( ранкове шоу та ток-шоу). Проект «Школа громадської участі -4» продовжує свою роботу і у 2019 році, учасників чекають ще не менш цікаві тренінги, досвід залучених експертів, «історії успіху». Слідкуйте за нашими новинами на сайті Інституту соціокультурного менеджменту http://www.iscm.org.ua/ , а також на сторінці ІСКМ у мережі Facebook та групі «Центри місцевої активності України».
Оксана Набока,
координаторка проекту «Школа громадської участі-4»