У статті представлено матеріали тренінгової сесії «Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації», яку проводив Валерій Луц, експерт Інстиутут соціокультурного менеджменту з питань діджитал розвитку громадськог сектору, керівник діджітал-агенство “Be Famous Studio” (м. Київ).
Валерій Луц: Ми склали цей тренінг спеціально до потреб конференції. Взагалі, я та ІСКМ розробляємо такі тренінги із діджиталізації в різних форматах. Це формат, який подається на конференціях, – переважно від 3 до 6 годин. Але є такі повноцінні триденні тренінги, які спрямовані на роботу безпосередньо в громадах. Таке слово, як діджитал, напевно, трошки лякає – воно глобальне, об’ємне, але це можна порівняти з тим, як банківська система колись входила в наше життя. Хто міг собі уявити, що у нас з’являються якісь пластикові картки, доступи в акаунти свої чи банківські, потім їх можна буде подивитись через смартфони і так далі. Бачите, сьогодні це вже на побутовому рівні, хоча нещодавно в Німеччині відсвяткували 50 років першому банкомату. Так само діджиталізація. Ми будемо звичайно говорити сьогодні про наші потреби, про те, як виглядає ситуація на рівні громад, містечок, міст. На сьогодні моя роль – це стратегічне керування. Я створюю проекти, керую ними, супроводжую, тобто вже не на рівні, наприклад, налаштування звуку, поставити лайки, як підключити якийсь пристрій, такий як комп’ютер. Але звичайно, я повинен знати цю роботу, тому що в проектах, коли керуєш командою, фрілансерами, ти, як керівник, повинен знати, що вони роблять і які ресурси потрібні для виконання. Команди бувають різні, бувають команди до ста осіб, бувають мобільні команди до 5-10 осіб. Але всі проекти досить цікаві, креативні. Мої проекти працюють постійно і досить успішно по наданню контенту на платформі мобільних операторів.
Щодо уявлень про глобальну картину демографічного стану і залучення громадян України. Одне з світових агентств кожного року робить велику вибірку по всіх країнах світу і потім збирає всю інформацію, аналізує і дає нам в списку таку інформацію, наприклад, по ситуації з діджиталізацією у світі.
Завжди треба говорити про такі речі, яких хочеться досягнути. Питання проте, як може стати заклад культури інформативно-консультативним центром. Є хороші приклади вже в Україні. Ми можемо поговорити про те, які функції він може на себе взяти і чим може допомогти громаді.
Повертаючись до показників, розглянемо розмаїття пристроїв, які мають підключення до мережі Інтернет. По-перше, назви самих пристроїв, можливо, навіть і невідомі. Вже з’явилися навіть смарт-годинники і браслети – це також електронні пристрої. Смартфони і комп’ютери в конкуренції, ноутбуки, далі пішли планшети і так далі.
Щодо мобільних операторів, у нас ситуація теж досить сумна. Той самий 4G, який запускається у нас з квітня 2018 року, уже використовується в 170 країнах світу. На території України ще тільки половина жителів користується 3G і то не всюди, це залежить від його покриття. Тобто, якщо практично говорити про те, що ж робити нам – чи чекати, чи купити смартфони з мобільним Інтернетом? Звичайно, що можна купити, пакети операторів мобільної мережі не дуже дорогі, з безлімітним Інтернетом.
Тепер дуже цікава річ, а саме про те, де знаходяться українці і на які ресурси нам необхідно у своїй роботі орієнтуватися. Багато хто знає про якісь сайти, якісь там мобільні програми і так далі. Трійка найпопулярніших сайтів серед українців, знову таки, це середні цифри – це Google, YouTube і Facebook. Україна лідер із використання такого месенджеру як Viber, такого немає у Європі, такого немає у Росії, там поширений WhatsApp. Чому я розказую про це? Тому що ми з вами не веб-розробники, у нас все ж таки обмежені бюджети, тому принцип проектного менеджменту-використовуємо те, що нам надають, особливо якщо безкоштовно.
Хочу підкреслити такий сайт як «Вікіпедія» – це теж не типове для Європейських країн, але у нас в Україні ця безкоштовна Інтернет-енциклопедія дуже популярна. До 5 млн. українців «знаходяться» там регулярно і постійно. Я дуже рекомендую, щоб громада, містечко, населений пункт, мали сторінки у «Вікіпедії». Це безкоштовно і дуже перспективно.
Щодо сайтів, то зараз популярно мати блог. Він існує як сторінка і може виступати веб-сайтом. Так само, наприклад, prom.ua. Він в переліку 20 найпопулярніших сайтів, – це платформа, яка надає можливість зареєструватись та відкрити такий самий блог. Зараз дуже просто перевірити наявність вільного, потрібного вам домену та придбати його в онлайн режимі. Якщо говорити про портал, про спільні функції для громади, будь ласка, об’єднуйтесь під одну назву. Це називається «брендування».
Учасниця із залу: У нас в районній газеті є окрема рубрика, де можна писати новини бібліотеки за останній час, як проходять заходи, це публікують і друкують. Влада це підтримує та, навпаки, задоволена тим, що відбувається робота. Також у них є свій сайт, де публікуються новини про заходи.
Валерій Луц: Наступне питання витікає з першого, яким чином виникає зворотній зв’язок? Зараз сайти поділяються на такі типи, як web 1.0, web 2.0, та інші. Web 1.0 – це сайт без зворотного зв’язку, лише про себе сказали, ми не знаємо скільки відвідувачів було на сайті. Це дуже схоже на друковане видання, газету або журнал. Зворотній зв’язок зараз дуже важлива річ, бо тоді зрозуміла ефективність того, що ми робимо, який відгук ми маємо. Так все ж таки, що формує громадську думку?
Учасниця із залу: Більшість дійсно залежить від віку, якщо це вся Україна, то дійсно дивляться телебачення та читають популярні сайти. Якщо брати місцеві події, то це частіш всього фейсбук та створені групи за інтересами, – якщо мама, то батьківські збори; якщо автолюбитель – є учасником груп, у яких контент зосереджений на темі автомобілів.
Валерій Луц: Ознака web 2.0 це не просто пасивні статичні сторінки та про-файли, це вже засоби для контакту, для комунікації. Що зараз говорять про web 3.0 – ваші дії вже будуть запам’ятовувати, а саме, де ви ходите, чим цікавитесь, що продаєте. І якщо ви не будете регулярно чистити свій кеш, то воно буде вас впізнавати, вітати та пропонувати. Ми нікуди не дінемось від того, що це величезний інструмент реклами. Наприклад, ви шукали сукню, тепер в Інтернеті воно підсовує її на кожному сайті на рівні штучного інтелекту, який за нас буде робити більшість рутинності. Ще питання електронної валюти. Всіх лякають зараз Блокчейни, біткоїни та інші. Блокчейн – це сама по собі дуже хороша технологія, тому що вона надає нам можливість контролювати транзакції, – це прозорість. На практиці, в житті нам треба використовувати ці інструменти. Що нам дають взагалі Інтернет технології, які вже оточують нас повсюди, в яких ми вже практично залучені, що показує наше опитування? Дякуючи ним стає можливим підключення інструментів електронної демократії. Якщо простою мовою говорити, наявність навіть у нас кнопок, форм, голосування, опитування – це можливість того, щоб бабуся не йшла до виборчої дільниці один раз на рік, а мала можливість прийти до нашого закладу культури і там знайти форму.
Учасниця із залу: У мене є питання, ми вибори говорили. Раніше вибори як – це списки, де написано і ти бачиш, що це дійсно людина розписалася і віддала свій голос. А от чи не збільшиться фальсифікація?
Валерій Луц: Це дуже важливо. Тому що одна людина створює, інша – може зламати. Це ж звичайна аксіома. Тому, якщо говорити навіть на прикладі Естонії, потрібна чітка захищена система ідентифікації персональної інформації, кожному з нас має належати електронний підпис. Зворотній зв’язок. Мене це завжди цікавить – широке залучення громадських організацій до планування, розвитку.
Звичайно, що на практиці це не так просто, я бачу як проводяться форуми у Києві, Львові, скільки на це витрачається коштів, як красиво всіх приймають у яких готелях, конференц-залах. Хто ділиться цими знаннями? Скільки людей-практиків дійсно з громад приїжджа на таке? Хто з людьми говорить зрозумілою мовою? Нам потрібно проводити аналіз кращих практик провадження цих IT-рішень.
В першу чергу, на місцевому рівні, сьогодні стан такий, що вже громади усвідомлюють, що необхідно мати своє Інтернет представництво. Вертаємося до статистики – 60% населених пунктів мають широкосмуговий Інтернет, 70% сімей мають хоча б один комп’ютер. Ну судячи з того, що в нашій групі відбувається, ми маємо багато при собі гаджетів – у нас на 14 осіб фактично 40 пристроїв. Що цікаво, 85% адміністрацій районного рівня мають доступ до Інтернету. Якої якості там сайти – це вже інше питання. Але нажаль, ми говоримо сьогодні з представниками IT-сектору, розробниками. Об’єктивно більшість громад ще не мають достатньої спроможності, щоб створити якісні власні веб-сайти. Тобто багата громада знайде кошти, але вона ще немає такої комунікації, наприклад, хтось зробив сайт за 3 тис. грн., а комусь там пропонують за 3 тис. доларів. Але ми йдемо до того, що по-тихеньку все, що було пов’язано зі прийняттям якихось рішень – нам вже дають готові рішення, наприклад, Facebook. Фактично нам тільки треба зареєструватися і користуватися. За нас вже є трафік, є рішення, тільки користуйся, якщо воно тобі потрібно і цікавить. Так само і сайти, – хтось з початку шукав розробника, який в свою чергу розказував зрозумілою мовою про сайт.
Для мене важливо те, що побачить мій користувач – як виглядає сайт, чи є він надійним, гарним, функціональним.
Громадські організації. Є такий сайт, де ви набираєте свій населений пункт, задаєте параметри та отримуєте інформацію. Я коли Леоніду Жовтило показував, що в Малій Висці Кіровоградської області зареєстровано 72 громадські організації, він взявся за голову і сказав: «Де вони?». Заклади культури є нашим стартовим майданчиком та, звичайно, по роду діяльності надають багато важливої та цінної інформації, яку треба використовувати. Ну і звичайно, по категоріях населення, ті кого можна знайти в реєстрах, списках виборці (до речі всі чекаємо, коли в нас буде доступ до реєстру виборців).
Повернемось до сайтів. Перший пункт «Назва нашого сайту». Заходимо на сайт Imena.ua, а далі вже питання, які доменні ім’я. Громадський сектор це org.ua, просто .ua це є брендований домен, там треба показати, що у вас є торгова марка. Також, на цьому сайті можна знайти інформацію про хостинги. Хостинг – свого роду парковка для сайту. Я можу сказати з досвіду, що нажаль, в Україні зараз багато технічних збоїв і серйозні проекти переводять в Штати та Англію. Яким би ми не користувались шаблоном, завжди є вимоги до сайту. Вони повинні бути зручні та на сьогодні перша вимога – ваш сайт повинен відкриватись на смартфоні. Повинна бути мобільна версія. Обов’язково це перевірте. Зараз вже платформи та конструктори це передбачають, але часто бачу, наприклад, сайт Маловисківської міської ради на смартфоні, де все розлітається, розповзається. Смартфони переважають, де б ми не сіли у транспортний засіб – всі одразу дивляться в мобільний. Треба йти в ногу з часом.
Далі йде взаємодія. Це має бути сервіс, а не просто інфо – сторінка. Наскільки зручно знайти інформацію. Зайшов я на сайт і перша думка – скільки блоків: тут колонка, тут банери, тут щось гарне. Правило трьох кліків: треба, як мінімум зробити комфортну зручну навігацію. Це дуже важливо. Якщо ми говоримо про елементи демократії, звичайно повинен бути доступ до них. Поштові скриньки – це дуже важливий момент. Звичайно, ми говоримо зараз про тотальне домінування Goоgle та його технологій.
Пам’ятаєте перший пункт, ми зробили свій домен, наступне – треба зробити пошту. Це має бути не персональна пошта, наприклад, семенсеменович@ukr.net, я завжди проти такого. Має бути окрема, наприклад малавискаінфо@ ukr.net.
Ми вже говорили, про всі інструменти від Google, той самий YouTube є його частиною, Google Диск, Google Календар, Google Аналітик. Як тільки у вас з’являється сайт, навіть шаблонний, він повинен обов’язково мати встановлені інструменти Аналітики. Тоді маючи доступ до сайту через поштову адресу, ви заходите у налаштування цього інструменту й бачите зручну, гарну аналітику – хто відвідував сайт, коли та з якого пристрою, країни, час перебування на сайті. Наприклад, провели якусь акцію спрямовану на людей похилого віку, а за показниками статистики у вас 80% охоплення – молодь, або навпаки, це все треба враховувати.
*Стаття взята із видання “Матеріали національної конференції “Можливості закладів культури в громадянській освіті жінок для розвитку локальної демократії””