Я маю досвід в органах місцевого самоврядування, плюс безпосередньо на сьогодні дотичний до питань планування, тому що в минулому році я був консультантом з питань місцевого економічного розвитку Кіровоградської області проекту «Пульс», ідеї якого реалізуються «Асоціацією міст України». На жаль, асоціація прийняла рішення прибрати консультантів, хоча всі націлені на те, що місцевий економічний розвиток – це перша потреба, а потім вже юридичні послуги і так далі. Але чомусь зробили 6 консультантів на всю Україну, все це питання. Незважаючи на це, я займався економічним розвитком, безпосередньо брав участь у розробці стратегій місцевого розвитку Маловисківської об’єднаної територіальної громади.
Крім того, я був консультантом-експертом в Компаніївській об’єднаній територіальній громаді від проекту «Пульс», де реалізується проект створення стратегічних планів об’єднаних територіальних громад. Ми їм допомагали, консультували, надавали послуги, вони зараз уже на стадії створення стратегії. Зараз ми їм уже допомагаємо та консультуємо в онлайн режимі.
Із вами я спробую зробити невеличкий екскурс в систему, що таке стратегічне планування. Дехто вже зрозумів значення стратегічного плану, як його виконувати, що потрібно не забувати під час планування, тому буде легше про це говорити. Адже, коли ми пішли в Компаніївку, то зібрали громадянську основу стратегічного плану – це наявність громадян, людей. Тому що не люди для плану, а план для людей робиться, розумієте? Тому, коли ми зібрали робочу групу, я зрозумів, що потрібно казати людям взагалі – що таке план, що таке стратегія. Оскільки, коли ми жили у 90-ті, а може і більше років назад, я підозрюю, що у 70-ті на низах нічого не планувалося, тобто, що зверху спустили, те й знизу намагалися виконати, а чи підходить воно до територій, чи ні не враховували.
Сільські ради були утворені після 90-го року, вони приймали якісь плани, я там працював 10 років і бачив, що ніхто взагалі не звертав увагу на планування.
Сьогодні я спробую трішки ввести в екскурс планування. Взагалі, що це таке стратегії – на основі стратегії будувались кроки того, яким ми бачимо наше майбутнє. Плюс, дам невеличкий інструмент роботи. Говорити про велику стратегію в селі це складно, тому що стратегія – це досить серозний документ і вона можлива в системі або великих міст, або в системі об’єднаних територіальних громад. Коли є територія, люди, от тоді можна говорити про якусь стратегію. Стратегія це певне глибинне поняття, яке має якісь макроекономічні показники, підходи, що потребують площу, ресурси певних людей і територій.
Що таке планування? Планування – це неодмінна складова взагалі будь-якого свідомого процесу. Тобто, якщо ви щось хочете зробити, перша частина це планування. Це складова свідомого процесу, упорядкування чогось, покрокові дії для досягнення бажаного результату, врахування ризиків, які можуть вплинути, трапитися на цьому шляху. Тобто зрозуміло, що може бути ризик, починаємо вибирати, планувати з урахуванням ризиків для досягнення по крокам ще чогось. Це бачення майбутнього з бажаного місця. Ми почали з того, що це планування певної нашої роботи.
Кому доводилось планувати? Всі щось планували. Скажіть, будь ласка, на який період? На рік, на місяць, на квартал?
Коментарі з залу:
– На 5 років.
– Я колись був консультантом Міністерства культури, то у них ніколи не було планів більше чим на три місяці.
Добре. Плани різні, основний план, який оприлюднюється це бюджет. Хочу сказати, чому люди в селі не цікавляться планами, тому що їх не залучають до створення цього плану. Тому вони і не цікавляться чи виконується він, чи ні. Сьогодні держава стала на рейки формування децентралізації в усіх контекстах і напрямках, на глибинний, або на базовий рівень. Наперед, ми про нього говорили, громада має дуже велику кількість повноважень, ресурсів, можливостей. Можливості, повноваження і ресурси є, а хто як ними розпоряджається, то інша проблема. Ось так, я хочу сказати, що без цієї ланки громадської участі, громадського контролю, співпраці з громадськістю, будь-яка децентралізація, цей хороший інструмент перетвориться на те, що я вже вам казав.
Для аналізу, я взяв вислів Роберта Кеннеді, тому що працюючи в громадах – громада бачить те, що є тільки на поверхні і кажуть, що в нас нічого вже більше не можливо. Інститут соціокультурного менеджменту нам показує, руйнує міфи, доказує, коли можна взяти звичайний класний інструментарій для сучасників і в громаді провадити те, чого громада не бачить. Тому треба дивитись не на поверхню, а заглиблюватись в проблему, в оцей причино-наслідковий зв’язок, розуміти причину і шукати шляхи як її вирішити. Коли в повсякденній практиці ви стикаєтеся з тим, що цей останній вислів є дуже глибоким, в якому плані – ми дуже часто асоціюємо нове з тим, що нам кажуть не можна. А ось тут як раз сам процес і законодавчий, і наші ініціативи, все говорить про те, що нове це назавжди заборонено. Тобто систему зрозуміли, так?
Тобто такого філософського підходу, на жаль, сьогодні в громадах дуже мало. Як раз воно і тормозить процес еволюції сьогоднішніх громад, навіть не революційного розвитку, а еволюційного, тому що вони можуть революційно побудувати сьогодні дороги на яких, на весну сходить асфальт, поміняти вікна, дах, зробити енергозбереження, багато чого зробити. А коли ресурс закінчиться, вони не знають, що далі робити.
У системі стратегічного планування громадськість бере безпосередню участь, але сенс базується на опитуванні громад, треба все ж таки йти до людей і запитувати їх про деякі речі. Але ж запитувати потрібно обережно, якщо ми запитаємо «Як вам живеться в сели?», то у відповідь почуємо «Ууу…. Все погано». Авжеж, не все погано.
Тому я вам зараз дам три стікери, на яких вам необхідно буде написати наступне: чим я пишаюся за свою громаду (перший стікер); щоб я хотів, щоб громада, місцева влада зробили особисто для мене (другий стікер); щоб я хотів, щоб було зроблено в громаді (третій стікер). Тобто, що в мене хороше, що громада зробила для мене і бажання того, щоб було щось зроблено в громаді.
Представлення результатів роботи учасників тренінгу.
– Я горда за свою громаду, що в моєму селищі працював відомий педагог В. Сухомлинський.
– Я горда тим, що у нас в місті є активні й небайдужі люди, які працюють на користь громади.
– Я горда, що у нашій Березівці є потенціал, є над чим працювати і є, що вдосконалювати.
– Я годжуся реалізованими проектами, які ми вже зробили.
– Я дуже горда, що моя громада активна.
– Я горда тим, що місто йде за європейськими стандартами розвитку, принаймні, намагається.
– Я вважаю, що гордість громади – люди.
– Пишаюся тим, що в Олександрії багато активних людей.
– Горджуся тим, що у нас в громаді налагодилися зв’язки влада-молодь.
– Пишаюся тим, що громада дуже активні і є патріотом свого краю.
– Я пишаюся тим, що у нас у Войнівці є відремонтований класний дитячий садок, у нас гарна природа.
– Пишаюся рівнем освіти в м. Олександрія, що є стадіон, парк і є запит громадських активістів на організаційний розвиток.
Продовження навчальної сесії
Ми говорили з вами про сьогодення громади, про те, чим ми можемо пишатися. Більшість пишається людьми, інші – минулою історією. Деяких речей виділяємо мало, які є в наших громадах, наприклад, інфраструктура. Ви повинні змогти зрозуміти, що є хороше в громаді. Адже це може стати тим центром, від якого можуть розійтися хвилі, які можуть створити якесь благо в системі стратегічного планування. Стратегічне планування, план базується на тому, що є в громаді. А ж потім ми можемо його ефективно використати і дійти до того, чого ми хочемо ще досягти. Тому ідентифікувати сьогодення є досить важливим в системі планування.
В системі планування ще є майбутнє, те, що ми плануємо і хочемо зробити. Майбутнє поділяється на можливість і терміновість. Що спонукає нас до дії – важливі справи, які передбачають певні часові рамки виконання. Є процеси, які потребують негайного виконання. Точка, що потребує необхідного і негайного виконання називається кризою. Ми в основному працюємо в умовах кризи. Криза не може продовжуватися постійно. Якщо криза в громаді продовжується постійно, варто звернути увагу на того, хто курує громадою. Є ще інша точка – малоістотні справи. Чим більше ми піднімаємося, тим більше змінюється система важливості-терміновості. В цьому процесі ми все одно ідемо до кризи. Для того, щоб до неї не дійти – для цього і повинно бути довгострокове планування. Ми повинні розпланувати свою діяльність і зрозуміти, що для нас важливе, що для нас термінове. І спланувати свою діяльність так, щоб все ж таки не дійти до кризи, а йти прогнозовано, піднімати вверх і розвивати свою громаду в системі планування.
Планування дає змогу точно визначити сили, тобто якщо ми щось плануємо, ми розуміємо, що ми перед собою ставимо.
Прогнозування в системі стратегічного планування – є прогноз, тобто ми чітко формуємо, що ж таке невідомість. Дану невідомість ми маємо прорахувати у певний ризик.
Взагалі «стратегія» це грецьке слово, в дослівному перекладі означає вміння управляти. Стратегія передбачає не тільки план, але й уміння впроваджувати цей план, стратегічним є й управління. Сьогодні у нас є стратегії підвищення своїх внутрішніх якостей, інвестиційні стратегії і стратегії розвитку особистостей. Тому стратегія це широке поняття, яке передбачає цілі і, обов’язково, передбачає прогноз.
Основне від чого залежить розвиток і успішність стратегічного планування – коли у ваших громадах будуть формуватися стратегічні плани, потрібно триматися на системі взаємовідносин, партнерства – «влада – громада – бізнес – закони соціуму, економіки, природи». При формування стратегічного планування потрібно розуміти і спиратися на державну та регіональну стратегії.
Стратегічний план не може бути сформований без робочої групи. До робочої групи мають ввійти активісти, депутати, бізнесмени, учнівське самоврядування. Робоча група виконує наступні функції – здійснює обговорення і затвердження шляхом консенсусу всіх ключових рішень, пов’язаних з розробкою і реалізацією стратегічного плану.
Стратегія має часові рамки, її не зробиш за один день чи за місяць. Мінімальний термін хорошої стратегії це 6 місяців. Стратегічний план розвитку громади це узагальнена програма досягнення громадою самостійно поставленої мети. Громада має самостійно поставити мету і досягти її спільною працею. Добрий план має бути сприйнятим та підходящим для територіальної громади, має поліпшувати показники ефективності місцевої економіки і якості життя мешканців. План не повинен бути абстрактним, його потрібно зробити реально приземленим до громади.
Процес планування має свої етапи. Взагалі розробка стратегії це наука. Перше, це аналіз до якого долучається міська влада, яка повинна зробити глибинний аналіз розвитку території громади. На жаль, ОТГ спільної історії не мають, тому бажано їх розглядати в контексті району. Бажано планувати не багато – наперед на 5-7 років. Тому дуже важливо створити робочу групу, долучити громадян, спеціалістів. Експертний супровід дуже важливий. Бажано, якщо не має власного досвіду, варто залучати експертів, не потрібно на це жаліти кошти. Наступний етап це безпосередньо стратегія, яка включає бачення майбутнього, SWOT-аналіз, формування стратегічних і операційних цілей та завдань. Третій етап – впровадження: пріоритети, відповідальність, термін виконання, менеджмент, система моніторингу та актуалізація. Бачення громади формується на основі того, що ви маєте у громаді.
Без громадських активістів формування стратегічного плану практично не можливе. Стратегічний план повинен складатися з розрахунків, наявних ресурсів, кількість активних громадян, прогнозування балансу сил та можливостей.
Ми повинні уникати узагальнень. Проблема сьогоднішніх громад в тому, що вони все узагальнюють. Результат можливий, коли всі думки будуть почуті. Під час планування варто використовувати фасилітаційний інструмент, який принесе набагато більше результату в громаду. Наприклад, вибравши певне питання таке як «Що ми можемо зробити, щоб заклади культури стали центром розвитку громади», ви продумуєте ідеї його вирішення. У даному процесі бере участь вся робоча група. Повинно бути мінімум 5-6 ідей, а краще взагалі 10 ідей від кожного члена групи. Тому що, як показує практика, після 10 ідеї відкривається бачення того, що ж насправді потрібно громаді. Кожну ідею потрібно записати на окремій картці. Із генерованих ідей варто вибрати 5 найважливіших, кожен представляє свої ідеї і розміщує їх на фасилітаційній дошці. Після чого здійснюється груповий аналіз ідей, схожі ідеї об’єднуються у групи (наприклад, процес, навчання, послуги, ресурси та інші), в результаті ви отримуєте повну картину бачення розвитку громади і вирішення посталого питання за рахунок формулювання дій.
В системі формування стратегії розглядається декілька варіантів розвитку територій. Є один песимістичний, тобто ми беремо найгірший варіант і прописуємо його. Є оптимістичний – якщо ми докладемо багато зусиль, то наша громада досягне певних результатів. І, відповідно, є реальний – ми поєднуємо песимістичний і оптимістичний, тобто робимо його реальним. Потрібно вибрати ті реалії, які допоможуть вам здійснювати кроки і йти до своєї мети.
Леонід Жовтило, ГО “Фонд розвитку ініціативи громади”, м. Мала Виска, Кіровоградська область
*Більш детально ознайомитися з Матеріалами конференції Інституту соціокультурного менеджменту «Реформа децентралізації: досвід, перспективи і значення для сталого розвитку територіальних громад»