Стара система управління в 21 столітті і в умовах будівництва Європейської держави не працює. Якраз на місцевому рівні повинні визначатися положення благополуччя, добробуту громади в цілому як і діяльність влади, так і окремих жителів, які проживають в громаді. Але основний акцент, на який я хотів би звернути увагу – ефективна діяльність місцевого самоврядування спроможна розвивати громаду. Перед громадськими організаціями сьогодні стоїть важлива роль, тому що в системі формування сьогоднішнього життя в громадах повинен обов’язково спрацювати трикутник, який до цього був, але працював не ефективно, або працював під тиском. Тож, це трикутник «влада-громада-бізнес». Якщо він буде працювати ефективно, тоді на території громади буде якісне життя, дороги, якісна система освіти, охорони здоров’я і все інше, що пов’язано із добробутом і життям громадян. Тобто всього, чого сьогодні так хоче Україна. Але для того, щоб це все відбулося потрібна якісна система самоврядування. На сьогоднішній день, я спостерігаю багато скептиків в багатьох областях, зокрема, на Кіровоградщині, яка займає останнє місце в системі децентралізації й об’єднання територіальних громад. У людей існує думка, що «все нормально, прийде нова влада, все повернеться назад, все буде як було». Але я запевнив себе, що так як було – не буде. Люди повинні це засвоїти.
Ті, хто сьогодні цього не розуміє, особливо керівники, я думаю, що прийде час, коли їх спитають громадяни «Де ви були? Чому Дніпропетровська область займає одне з перших місць в системі об’єднання територіальних громад і, відповідно, вона вже отримала ресурси, можливості, спроможності…?». Ті, хто буде через три роки вступати в систему об’єднання, вони будуть знову ж доганяти Дніпропетровську область. Сьогоднішнє законодавство України повноцінно дозволяє існувати, формуватися об’єднаним територіальним громадам на тому документально-законодавчому рівні, який сьогодні є в країні. На чому ж взагалі формується система децентралізації і як один із її етапів об’єднує громадян? В системі децентралізації основним стоїть об’єднання. Децентралізація поділяється на два види – функціональна і територіальна. В нас в країні є інструмент впровадження – Україна як європейська держава ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування. Це один з документів, яким живе місцеве самоврядування Європи.
Що таке функціональна децентралізація? В основі закладено не лише об’єднання громад, але й надання людині якісних послуг незалежно від того, в якому місці вона проживає. Тобто система отримання послуг повинна бути скрізь однаковою. Що відбувається в функціональній децентралізації – місцевому самоврядуванню передаються повноваження. Було внесено зміни до бюджетного кодексу, в якому чітко визначено повноваження місцевого самоврядування, яке об’єдналося, або об’єднується в територіальну громаду. То напряму вже і в районного, і в обласного рівня безпосереднє спілкування з державним бюджетом. Це прописано в бюджетному кодексі. В ньому також визначено як формується бюджет об’єднання, тобто законодавчо бюджетна система вже прописана. Визначена система податків на які впливає місцеве самоврядування. Тепер воно може самостійно визначати податки, спілкуватися з бізнесом щодо розвитку на умовах програм проектів. Реєстраційні послуги повністю надаються органам місцевого самоврядування. Вони передаються на місця і є об’єднані громади, в яких вже видають паспорта біометричні там, де ефективне управління. Сьогодні є всі умови, на основі такого інструменту як центр надання адміністративних послуг, це все передано на місця. Архітектурно будівельні умови, надання адміністративних послуг, державна реєстрація фізичних та юридичних осіб також повністю передані на місця і можна працювати. Законодавчо визначено статус старост.
Про службу в органах місцевого самоврядування – прописані умови конкурсного набору на службу в органах місцевого самоврядування. Реєстрація органів місцевого самоврядування як юридичних осіб. Тобто функціонально були передані повноваження. Хто може взяти повноваження? Чи може сьогодні село, з кількістю жителів в 500 осіб, надати повний спектр отих послуг? – Ні. Тому черговим етапом децентралізації – збільшення території, чим більша територія, тим більше можливості злиття ресурсу, зокрема, кадрового. Об’єднання, як прописано в концепції, відбувається навколо спроможних центрів, які відповідають нормам – приміщення, ресурси, можливості. Основним другим етапом є територіальна децентралізація – об’єднані територіальні громади. Щодо неї по розпорядженням – є концепція реформування, яка прописує основний закон, яким мало хто на сьогоднішній день користується – закон про співробітництво об’єднаних територіальних громад. Він дозволяє об’єднувати ресурси на виконання певних умов. Закон про засади державної регіональної політики, але, на жаль, регіональна політика в нас не проглядалася досить довгий час, ніхто не звертав уваги на розвиток регіонів. Але на сьогоднішній день закон є. Закон про добровільне об’єднання територіальних громад – поганий він, чи хороший, але сьогодні він дозволяє об’єднуватися і в ньому прописана саме добровільність. Своїми діями держава має спонукати громади до економічного пошуку своїх потенціальних ресурсів і можливостей їх заробляти. Як громадські активісти, ми повинні зрозуміти, що децентралізація – це не панацея. Громада і влада повинні закочувати рукава й шукати шляхи співпраці – тільки за цієї умови громади будуть успішні.
Сьогодні є розвинені громади, наприклад, Балтська об’єднана територіальна громада в Одеській області. Я бачив на власні очі систему надання медичних послуг, де відбувається он-лайн реєстрація громадян в будь якій точці об’єднаної громади. Продумані рейси і система сімейних лікарів, коли лікар обстежує хворого і направляє його на другий рівень надання медичної допомоги, а також дає хворому два талони, де один з них дає можливість безкоштовного проїзду на автобусі в лікарню, тому що у влади заключний договір з перевізниками. Протягом п’яти днів людина може безкоштовно отримувати медичну допомогу у лікарні. Як на мене, у нас в країні другого шансу не буде. Я брав участь в 2005 році у першій реформі Романа Безсмертного, коли ще не розуміли чи це потрібно, чи ні. Тоді, коли стара гвардія нас вела на реформу і казала – «це повністю погубить країну!». Але на мою думку, ми тоді мали шанс уникнути проблем, що маємо тепер, тому що децентралізація має іншу систему управління, цінностей, які формуються у громаді. Тоді виникає питання федералізму, тому що всі розуміють, що від того, що ми оберемо, як ми оберемо, як вони будуть управляти і ми будемо співпрацювати в системі «влада-громада-бізнес» і буде залежати майбутнє не від Росії, не від Києва на 100%, – а від нас. До цього потрібно відноситися відповідально. Роль громадськості у цьому процесі підвищується. Тому що можливості громад зростають, відповідно, можливості громадських організацій і громадських активістів зростають. Додам про те, що ще не прийнято в проекті законів – про муніципальну власність, про службу в органах місцевого самоврядування і «префект». Повинен здійснюватися нагляд за органами місцевого самоврядування. Це потрібно, щоб не виникало таких ситуацій, які я сьогодні спостерігаю – деякі органи місцевого самоврядування в об’єднаних громадах, голова села сказав «я вже тут пан, я вже нікому не підпорядковуюся, громада хай собі там щось розказує». Щоб цього не було повинен здійснюватися державний нагляд. Система префектури, спостереження за органами місцевого самоврядування повинна бути, якщо ми будуємо правову державу. Система повноважень перейде ввід вертикального в горизонтальне площину, кожен матиме свої повноваження.
Суб’єктами участі в процесі проживання на території є громада і влада. Що перед одними, що перед другими є бар’єри їхньої ефективної участі. В системі формування нових територіальних одиниць як нових форм управління, на сьогоднішній день у співіснуванні громадян і влади стоять бар’єри. По-перше, я проживаю в об’єднаній територіальній громаді вже два роки, по-друге, я є консультантом з питань місцевого економічного розвитку в Асоціації міст України в Кіровоградській області. Я бачу ці бар’єри, коли в громаді буваю, я їх спостерігаю як громадський діяч. Ми намагаємося знайти консенсус, тому що основою благополуччя життя громад є ресурси. Гроші визначають добробут громадян, а знайти їх можна тільки спільним зусиллями. Громада повинна впливати на владу. Я маю надію, учасники ви (учасники конференції) станете справжніми громадськими активістами. Адже громадський активіст це людина розумна і компетентна, яка формує навколо себе потенціал громади, що дозволяє вирішувати проблеми громади, які влада не в змозі вирішити.
* – Матеріали національної конференції “Соціальна анімація для розвитку культури та громад-3″
Додатково:
Матеріали національної конференції “Соціальна анімація для розвитку культури та громад″
Матеріали національної конференції “Соціальна анімація для розвитку культури та громад-2″