Тренерська діяльність мене завжди цікавила, як і в бізнесі, так і в громадському секторі. Тому на «Тренінгу для тренерів», який проводився у лютому 2016 року Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ) в рамках проекту “Школа громадської участі-3”, я йшла усвідомлено і ціле-направлено, з гарантом використання набутих знань в майбутньому. Після завершення “ТОТ”, я почала допомагати багатьом колегам у со-тренерстві та асистувала в проведенні тренінгів. Завжди користуюся усіма отриманими матеріалами, звертаюся за порадою до досвідчених тренерів, зокрема до Андрія Круп’яка (ред..був тренером на “ТОТ”). Під всі інструменти, які нам надали, я переформатувала свою роботу у цілому. На останньому тренінгу, який я проводила, я використала всі енерджайзери на тренінгових сесія, яких нас навчили на “ТОТ”. Задля набуття досвіду, як волонтер я проводила тренінги, набувала практичні навички з таких тем як лідерство, спонсорство, відповідно до мануалів.
Завдячуючи ІСКМ, Руслану Крапличу (ред. Фундація імені князів-благодійників Острозьких) я успішно завершила навчання в Українському католицькому університеті і отримала диплом магістра за фахом Управління неприбутковими громадськими об’єднаннями. 
Там я почула про таку форму роботи як фасилітація, у лютому 2017 року взяла участь у тренінгу від Біла Стейплза, де пройшла повний інтенсив і стала ТОРфасилітатором.
Влітку 2016 року я подалась на тендер від «Міжнародної організації з міграції» з теми «Бізнес планування для мікро-підприємців — переселенців» і отримала схвалення своєї кандидатури на проведення тренінгів. Як результат, провела в Дніпропетровській області ряд тренінгів для підприємців ВПО “Організація власного бізнесу і ведення підприємницької діяльності” в рамках програми “Інтеграційна та стабілізаційна підтримка шляхом забезпечення засобами існування внутрішньо переміщених осіб та населення, що постраждало внаслідок конфлікту в Україні”. Я виступила тренером разом із Ксенією Гоцко (ред.. учасниця “Школа громадської участ-3”), яка проводила тренінг для само зайнятих осіб, а я працювала з підприємцями по своїй програмі, що попередньо коригувалася МОМом. Тренінги вже проведені в Павлограді і Зеленодольску. Моїм головним завданням було спонукати людей до взаємодії, надати можливість попрацювати мозковим штурмом, поспілкуватися, знайти однодумців та партнерів. Також під час навчання учасники писали свої бізнес плани і захищали їх по завершенню тренінгового курсу, де в результаті отримали фінансування від Міжнародної організації з міграції на втілення їх у життя.
Спільно з Альбіною Бугою (ред. учасниця “Школа громадської участ-3”) реалізуємо проект “ШАНС”, який діє в нас вже два роки. Ми проводимо власну тренінгову програму, яку розробили ще 2 роки тому, коли ще починали як ініціативна група, а тепер вже як самостійна громадська організація “Центр інноваційного розвитку «Персона».
Випускниця першого набору проекту «ШАНС», психолог військової частини 3024 Нац. Гвардії України Жанна Матвієнко в межах «Програми співпраці з громадськими психологами і тренерами» запропонувала нам співпрацю. В січні я та Альбіна провели вже перший тренінг «Код чоловіка, що означає бути чоловіком» для 70 військових, віком від 18 до 20 років. Ми використали багато ефективних методів на тренінгу (групова робота, відео, аудіо енерджайзери) і це дало свій позитивний результат, адже тренінг було проведено для категорії молодих осіб, які не збиралися присвячувати своє життя армії. Коли ми зрозуміли, що у нас вийшло спілкування, був зворотній зв’язок і хлопці питали нас “ми будемо ще зустрічатися чи ні?”, ми зрозуміли – зробили все правильно. Цей тренінг мав гарний відгук у місцевих ЗМІ. Оскільки цей досвід мав успіх, ми продовжуємо співпрацю з військовою частиною і адаптували нашу програму проект “ШАНС” під військових. Також психологи планують залучити нас до “Психологічного клубу для жінок військових” для проведення відповідних тренінгів з ции жінками. Тож ми вже маємо довгострокову співпрацю з нашою військовою частиною.
У селі Веруватівка нещодавно пройшов процес об’єднання громад, тому як тільки я пройшла курс навчання з фасилітації і отримала необхідні інструменти з розвитку громад, разом із регіональними представниками нашої ГО “Персона” ми поїхали до цього села і провели фасилітацію на тему “Створення бачення Вербоватівської громади”. Завдяки даному навчанню, у Веруватівці тепер є активісти, які допомагають громадянам села зрозуміти для чого відбулося об’єднання, які переваги та можливості отримала громада. 6 березня я планую провести фасилітацію з людьми похилого віку села Вербуватівка, оскільки ми побачили проблему, що сільська рада громади ігнорує думки людей похилого віку, не спілкується з ними. Ми вирішили, що за допомогою даного тренінгу, ми допоможемо похилим людям розібратися в темі щодо децентралізації, визначимо їх потреби та переваги, адже вони також є активними представниками громади і обов’язково повинні брати участь у вирішення долі громади. Варто відзначити, що ініціативна група Вербоватовки вирішила самостійно на волонтерських засадах видавати газету для мешканців села, після того як сільська рада громади дізналася про таку ініціативу, вона вирішила приєднатися до ідеї та профінансувала з міського бюджету випуск даної газети з умовою того, що вона буде поширюватися ще на три інші села, які входять до об’єднаної громади. Вербуватівська ініціативна група розпочала процес створення громадської організації і я їм допомагаю в цьому процесі, і приємним є те, що з нашої “Персони” виростають нові громадські організації. Випускники нашого проекту “Шанс” реалізують свої власні ініціативи та проекти, наприклад, одна з наших випускниць Нталя Гієко організувала волонтерський проект “Школа особистісного розвитку для підлітків” на базі місцевого інтернату. Люди, які пройшли повний курс навчання в рамках проекту “Шанс” є своєрідний кістяк людей, агенти впливу у своїй сфері.
З 15 березня я розпочинаю свій проекту “365 днів в дорозі”, його суть полягає в тому, що дні розраховані на друзів – “100 друзів, по три дні у кожній області”. Я хочу побачити міста очима своїх друзів, провести по 5 активностей у кожному місті і хочу бути корисною вмежах тих компетенцій, які у мене будуть прописані в анонсі проекту. Мій головний меседж у цій подорожі — люди і цінність відносин з ними.