Володимир Орос
Учасник «Школи громадської участі – 1» Центр молоді «ДОБРО» м. Добропілля, Донецька область
Наша організація була відкрита у 2010 році. Через певний час я потрапив на одну конференцію, що проходила в місті Ірпінь, на якій було багато виступаючих, і з огляду на їх виступи здавалося, що це наукова конференція, але потім, як виявилося, це були громадські активісти, які мали вже багаторічний досвід і пройшли певні школи, де здобули знання роботи у громадському секторі. І ось для мене Інститут соціокультурного менеджменту став школою, який потім передав до центру «Ахалар», який став для мене вже своєрідним вузом, і зараз я вже співпрацюю із Західноукраїнським ресурсним центром, який став для мене вже місцем практики. В майбутньому планую вже сам навчати нових громадських активістів, на основі набутих знань.
Декілька років ми намагалися доказати місцевій владі, що у місті є потреба створення певного простору для вільного зібрання людей. І першою «ластівкою» допомоги, що промайнула, це коли я отримав на тренінгу Інституту соціокультурного менеджменту збірник про Центри місцевої активності, де матеріал був детально розписаний саме з наукової точки зору. Ми показали даний збірник відділу культури, який потім передав його профільному заступнику мера, де врешті решт вирішили при Будинку культури відкрити Центр місцевої активності. Центр місцевої активності став місцем для зібрання людей, які хочуть поділитися своїм досвідом, вмінням чи просто цікаво провести час з дітьми. Але реалізація цілі відкриття Центру місцевої активності мала тернистий шлях. Чотири роки ми тільки-но і намагалися пояснити важливість даної ідеї, тож коли місцева влада та бізнес зрозуміли, що у цьому є потреба, ми дещо навіть були не готові до даного рішення, оскільки багатолітнє непорозуміння виснажило нас. Все ж таки, коли ми приступили до реалізації відкриття, ми зіткнулися з проблемою недостачі саме із громадського сектору. Тобто людей, які приходили та допомагали будувати вистачало, а людей, які мали б проводити певні заходи – не вистачало і заповнити заходами принаймні тиждень було важко. Тому ми зібрали декілька громадських організацій, наприклад, м. Горлівки, де досить ефективно працював молодіжний парламент, вони створили молодіжний центр, тож вони нам надали корисні поради, що і як потрібно робити. Все ж таки декілька місцевих організацій об’єдналися, завдяки чому вже пішли більш дені перегово
Наш Будинок культури належить Міністерству вугільної промисловості, а шахту орендувала компанія ДТЕК, відповідно, разом із будинком культури. Тому відкриваючи Центр місцевої активності у нас в якості бізнесу була саме компанія ДТЕК, зі сторони влади – депутати та начальник відділу культури. Ми намагалися з’ясувати, що їм необхідно, громадським організація та чого потребує громада. Коли ми знайшли точки дотику, було вирішено надати приміщення на безоплатній основі, лише ремонт був зроблений за наші кошти. На проведення ремонтних робіт ми самостійно збирали кошти серед знайомих та небайдужих до ідеї. Ми зустрічали багато скептиків, які стверджували, що це лише відмивання грошей і тому подібне. До ремонту зацікавлені люди залучалися на годину, дві, тобто у кого була яка можливість, чи то після роботи прийти допомогти, чи у вхідні приходили ремонтувати. Отже, власними та волонтерськими силами ми привели приміщення до ладу.
До офіційного відкриття Центру місцевої активності долучилися місцева влада та компанія ДТЕК, що так чи інакше мали зиск з цього. Не офіційне відкриття ми провели у формі дитячого свята, яке відвідало більше 150 осіб. На призи за участь у конкурсах ми також самостійно назбирали кошти, апаратуру нам надала музикальна школа. Наступне до чого ми приступили, це заповнення простору цього Центру. Першим було організовано кіноклуб, де проводилися обговорення, що є важливим явищем у громаді. Потім був створений дитячий клуб, перша половина дня присвячена роботі з дітьми. Усі захоти поводяться безкоштовно, ми не просимо у влади коштів і намагаємося отримувати фінансування через гранти. Ми провели тренінги для наших активістів, на даний момент виграно три проекти.
Навколо Будинку культури є парк, у якому ми проводили суботник, до участі залучали усю громаду. У нас існує сумісна діяльність місцевої громади та переселенців. Добропілля стало своєрідним центром для трьох районів, в інших районах функціонують гуманітарні штаби, які за нашої підтримки виграли апаратуру. Тимчасово у Центрі надається гуманітарна допомога. Проводяться заняття з арт-терапії, саме цій тематиці був присвячений один із наших проектів. Ми побачили, що арт-терапевтичні заняття допомагають людям розкритися, повернутися до життя й стають корисними для громади. Дана ідея першочергово орієнтувалася на жінок з метою перетворення свого хобі у бізнес.
Чотири громадські організації, міська рада і компанія ДТЕК взяли участь у створенні Центру місцевої активності. Наразі ми виходимо на етап того, що Центр буде працювати на повну потужність.
*Матеріали_другої_Національної_Конференції_Соціальна_анімація_для_розвитку_культури_та_громад_2015