Людмила Афанасєва
Учасниця «Школи громадської участі – 1» ГО «Оберіг» м. Ірпінь, Київська область
Хотілося б почати з самого приємного, у нас є традиція, коли кудись приїжджаємо, дітки завжди передають сувеніри. Основна задача громадської організації «Оберіг» – це знайти дітям спілкування, мамам надати підтримку, тому що люди з особливими потребами є завжди «покинуті», нажаль, дуже складно у нас в країні з такою категорією людей. Але за чотири роки наша організація могла добитися, щоб в Ірпіні відкрили Центр творчості, в тому числі і для інвалідів. Ми навіть добилися, молодь брала учать у гуртках, консультуватися з психологом, процедури масажу. Наша організація розпочала свою діяльність з 2011 року. Мені пощастило попасти до Інституту соціокультурного менеджменту на тренінги, що дало мені дуже велику впевненість в собі. Коли я тільки відкрила організацію, в цей же час попала і на тренінг, що дало такий ривок, завдяки якому я в 2012 році пройшла більше 10 тренінгів у різних організаціях.
У нашій роботі нам допомагають волонтери, мої друзі, студенти. Як такого фінансування в нашій організації немає, ми виживаємо за рахунок виставок та продажів творчих поробок, наприклад, сумки, на пошиття яких ми виграли в 2012 році 1000грн.. Цей проект до сих пір успішно реалізується, ми самі шиємо такі сумки, малюємо на них, проводимо майстер класи в парках, на виставках. В цьому році ми навчилися вже робити канзаши,бантики, адже це корисна справа, на цьому можна заробити кошти. Якщо є такі організації, де є творчість чи є потреба в грошах, то можна робити всякі поробки та продавати їх. Я вчу дітей та їх батьків, що не треба ходити побиратися та просто просити, треба зробити якусь річ своїми руками і потім провели якусь акцію, де б продали такі вироби. От зараз ми збираємо кошти на Новий рік, щоб провести свято для дітей, задля цього ми наробили ляльок мотанок, новорічних ангелів і продаємо це все. Нам допомагають волонтери з університету Шевченка, оскільки там є соціальна робота і студенти проходять практику у нас в організації. Я також поїхала до університету і домовилися з керівництвом про те, що ця акція не буде одноразовою, ми підпишемо договір про співпрацю, тому що одні студенти випустелися, нові прийшли і, відповідно, будемо працювати з новим курсом.
Наші заняття проводяться для дітей з обмеженими можливостями безкоштовно, а інші дітки вносять фінансову допомогу, наприклад, для сплати оренди приміщення. Зараз ми впроваджуємо трудотерапію, декілька дітей отримують гроші за поробку, як результат ми спостерігаємо позитивні зміни в дітях, вони охоче беруться за творчу роботу. Також ми залучаємо батьків до роботи, оскільки деякі діти з особливими потребами не можуть самостійно зробити виріб, тому їм у цьому також допомагають батьки. У нас діють такі проекти: арт-терапія, трудотерапія, фототерапія. Ми тісно співпрацюємо з бібліотекою, де нам надали приміщення для роботи, де з нового року ми плануємо знову ж проводити там заняття. Ми поширюємо думку, що люди мають допомагати один одному, наприклад, не тільки грошима допомагати нам, а й різними матеріалами, зокрема нитками, пензлики чи ще якісь знаряддя для творчості. Багато хто відгукнувся на нашу пропозицію і ми таким чином позбавилися від фінансової залежності. Ми працюємо при церкві, бібліотеці і люди приносять нам матеріали, ми давно працюємо, тому нас знають багато людей.
Головне завдання нашої організації це підтримка дітей. Відкритий Центр творчості не задовольняє інших потреб, оскільки потрібен також реабілітаційний центр. Ми вже чотири роки працюємо над розробкою реабілітаційного центру, нажаль допомоги від влади ми не отримуємо, адже у бюджеті немає коштів. Ми часто з дітьми їздимо на екскурсії, до нас приїжджають різні люди, зокрема, одна жінка фізик, яка проводила разом з дітьми різні наукові експерименти з фізики, наступного дня нас приходять інші волонтери і вчать діток пекти пиріг, варити борщ. Ми також раніше часто вишивали, але зараз припинили, тому що не має належного приміщення для цієї роботи. Ми сподівалися, що нам дадуть окреме приміщення, де ми можемо зробити вишивку і ремонт одягу для інвалідів, тому що не всі мають змогу відремонтувати одяг в ательє, але влада нам окремого приміщення не надала. Тому, виходячи з цього, згодом ми зробимо свій центр, оскільки досвід є.
Влітку ми проводили заходи при церкві, де малювали з дітками. Також ми співпрацюємо з міською радою, особливо з відділом культури, вони нас часто запрошують до співпраці. Я працюю волонтером в громадській організації «Відгук». За чотири роки своєї діяльності, хочу похвалитися – батьки дітей нарешті зрозуміли, що вони можуть робити різні поробки разом з дітьми, ми налаштовуємо їх на позитивне мислення. В наших планах відкриття Інтернет-магазину, де ми будемо продавати поробки дітей.
*Матеріали_другої_Національної_Конференції_Соціальна_анімація_для_розвитку_культури_та_громад_2015