Через навчання громадських активістів – розвиваємо територіальні громади. Проект “Школа громадської участі” триває вже третій рік. Дворічний курс проекту успішно закінчили вже 44 громадських активістів із 34 громад України.
“Наступні два роки проекту будуть присвячені більш “просунутому” рівню навчання наших старих учасників та новий набір ще 40 громадських активістів” – розповідає Марія Калашнік, координатор проекту.
Розвиток місцевих громад стає все більш поширеною темою серед громадських активістів. На сьогоднішній день найбільш ефективним і розповсюдженим інструментом розвитку місцевих громад стало залучення людей у спільну діяльність, спрямовану на досягнення суспільного блага або спільної користі для всіх учасників. Існує багато міжнародних прикладів успішного розвитку місцевих громад, і багато українських громадських активістів намагаються його перейняти і застосувати на своїй території.
Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) протягом багатьох років займається розвитком місцевих громад. Учасники програм ІСКМ активно розвивають громаду на своїй території, беруть участь у багатьох заходах, в тому числі і міжнародних, що несе користь і для нашої організації.
18-20 лютого 2014 року в рамках проекту «Школа громадської участі-2» за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С. Мотта для учасників «Школи громадської участі-1» та інших проектів ІСКМ, пройшов тренінг «Розвиток місцевих громад». В якості тренера було запрошено Родіона Совдагарова, радника Фонду «Нова Євразія» (м. Москва, Росія). «Створюємо технології, мобілізуємо громади» – такий лозунг тепер має «Школа громадської участі», який був обраний в рамках конкурсу, проведеному на тренінгу.
На початку учасники згадали про 2 роки проекту та ті досягнення, які вже було здобуто. Також було презентовано продовження проекту та відкриття набору до “Школи громадської участі”-2. Так, зокрема випускники першої школи будуть залучені до проведення тренінгових модулів для нових учасників. Марія Калашнік також презентувала короткий фільм про досягнення першої Школи. Тренінг “Розвиток місцевих громад” за традицією було розпочато зі знайомства учасників та тренера.
Друга сесія була присвячена темі Місцева громада, основним її поняттям та визначенням.
Тож, визначення місцевої громади, запропоноване тренером, наступне – це населення, яке проживає в міських, сільських поселеннях та на інших територіях, в межах яких здійснюється місцеве самоврядування. Місцева громада будується на двох підставах: місцева громада по інтересам і громада місця.
«Кожна місцева громада «виштовхує» з себе людей. Якщо людина не може себе реалізувати, вона йде з громади», – сказав Родіон Сергійович Совдагаров.
Потім тематика тренінгу торкнулася також стійкого розвитку громад. Стійкий розвиток – це гармонійний (правильний, рівномірний, збалансований) розвиток, це процес змін, в якому експлуатація природних ресурсів, напрямок інвестицій, орієнтація науково-технічного розвитку, розвиток особистості та інституційні зміни узгоджені один з одним і зміцнюють нинішній і майбутній потенціал для задоволення людських потреб і цілей. «Стійкий розвиток це тоді, коли я перестаю позичати у завтра, щоб було добре сьогодні» – наголосив тренер.
Цілі місцевого розвитку:
– Забезпечення і розширення простору реалізації життєвих цілей і задумів членів спільноти;
– Розширення можливостей кооперації та співпраці;
– Множення соціального капіталу;
– Збереження і збільшення ресурсів розвитку;
– Забезпечення балансу інтересів всередині і поза спільнотою;
– Забезпечення членам спільноти радісного гармонійного середовища існування.
Також було розглянуто тему “Механізми здійснення лідерства у місцевій громаді”. Лідер – це той, хто направляє рух, – віздначив Родіон Сергійович. Також тренер розповів про таке поняття, як «соціальна сваха»: “Сам можеш нічого не зробити, але познайомити людей один з одним ти можеш, а далі вони будуть працювати. Такою людиною іноді виступає – соціальний аніматор. У нього нічого немає. Але він володіє інформацією, поєднуючи людей, у яких є ресурси”.
Було виділено пороки лідерства:
– Культуртрегерство – неувага, ігнорування цінностей і сподівань. Зарозумілість.
– Популізм – прагнення до популярності. Надмірна орієнтація на громадську думку. Відсутність стратегії.
– Агресія – провокування конфліктів. Відсутність прагнення до балансу інтересів.
– Троллінг – провокування на агресію в Інтернет-дискусіях.
– «Шапкозакидництво» – відсутність реалізму в оцінці можливостей і перешкод.
– Погана комунікація.
На другий день учасники розділились на 4 підгрупи і визначали очікування та побоювання з боку місцевої влади, місцевого бізнесу, інвестора та центральної влади.
Після роботи у групах, учасники представили свої напрацювання.
Також було розглянуто поняття кооперації. Кооперація – необхідна умова реалізації проектів з розвитку. Умови успішної кооперації:
– Чітке усвідомлення всіма учасниками своїх інтересів, їх прозорість.
– Прагматичність. Відмова від демагогії.
– Ясне бачення цілей і планованих результатів.
– Узгодження вкладень, їх значущості, визнання ієрархії. Узгоджені процедури взаємодії. Облік вкладень. Якісна комунікація.
Також тренер зупинився детальніше на темі проектної мобілізації, виявлення стейкхолдерів. «Ключовими словами тут є САМІ та РАЗОМ» – зазначив тренер.
Стейкхолдери – це люди, думку яких необхідно враховувати. Найчастіше під терміном «стейкхолдери» мають на увазі групи впливу, що існують усередині або поза компанією, які треба враховувати при здійсненні діяльності. Інтереси стейкхолдерів можуть вступати в протиріччя один з одним. Стейкхолдерів можна розглядати як єдине суперечливе ціле, рівнодіюча інтересів частин якого визначатиме траєкторію еволюції організації.
Цього ж дня робота в групах продовжилась по визначенню того, чим пишається місцева громада, чого боїться і що члени місцевої громади можуть отримати один від одного.
Серед того, чим пишається місцева громада, учасники виділили : працелюбних добрих активних людей, традиції та звичаї, культура, досягнення (рекорди), туристичні об’єкти та інше.
Серед страхів місцевої громади – страх змін, невизначенності, ігнорування, природні катаклізми, погіршення здоров’я.
Визначаючи користь, яку громада отримує один від одного, учасники відмітили – новий досвід, вирішення своїх питань, визнання, слава, радість, емоції, подарунки, можливості та інше.•
Потім відбулося обговорення роботи кожної з груп. Підбиваючи підсумки тренінгу, всі учасники висловили свої враження і побажання, заповнили анкети-опитування, а також отримали сертифікати, підтверджуючі участь у тренінгу. Кожен з учасників отримав багато корисної інформації, яку зможе використовувати у своїй діяльності. Тренінгові сесії проходили активно, цікаво і хотілось продовжувати. Тренер надихав учасників позитивними емоціями, і для групи час, проведений на тренінгу і спілкування стали безцінними.
Матеріал підготувала –
Оксана Набока
* НДО-Інформ №1 (50), 2014