«В ефірі соціальне телебачення», – хотілося б мені сказати, якщо б тут зараз працювали наші камери, наші колеги оператори. Але тим не менше, все одно вже так сказала, тому що так воно і є. Ми постійно в ефірі, ми постійно тримаємо руку на пульсі, намагаємося підтримувати надію. Для цього, власне кажучи, ми і працюємо кожного ранку в ефірі програми «Ранкова кава». Для цього ми намагаємося, це вже на рівні інформаційної і офіційної політики нашого каналу, якомога більше уваги приділяти саме позитиву, соціально-орієнтованим новинам. Таке рішення прийшло до нас два роки тому після того як ми включилися в ініціативу Інституту соціокультурного менеджменту «Школа громадської участі». Можливо, так співпало, можливо, так було потрібно, щоб співпало, але два роки тому у моєму власне житті трапилася така подія, я змінила соціальний статус, тобто посаду і стала займатися тим, чим займаюся й зараз, тобто я стала головним продюсером Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії. Досить специфічна посада насправді. Дуже мало людей розуміють, що взагалі роблять продюсери, можливо для цього їм дають всілякі дипломи, нагороди, щоб хоч якось компенсувати це нерозуміння. Але у будь-якому випадку, я вважаю, що основною задачею будь-якого менеджера, в тому числі телевізійного менеджера є пошук чогось нового і прагнення до змін, які будуть сприяти тому, що ваша продукція буде користуватися популярністю, буде завойовувати все нову і нову аудиторію.
Власне, так і прийшло розуміння, що нам необхідно змінюватися. Розуміння того, що ми повинні відрізнятися і бути на рівень, а то й вище, ніж інші регіональні телерадіокомпанії. І мені і вам усім зрозуміло, що регіональне телебачення і центральне телебачення – дві велики різниці і це абсолютно вірно. Повернемося до статистики. До такої сухої, строгої, нудної статистики для того, щоб було зрозуміло. На центральному телебаченні кількість соціальних сюжетів, соціальної реклами, що є також складовою соціальної політики телеканалу складає всього лише 17,4 %. Це дані за 2012 рік. І це доречі ще непоганий рік. Насправці цифрі ще більш сумні. Тому ми вирішили, що регіональне телебачення повинно і може бути соціально орієнтованим у тому ключі, що ми не будемо нав’язувати, ми не будемо занудно вчити людей як творити добро, тому ще це шлях в нікуди.
Людям не подобається, коли їх повчають чи закликають до чогось, людям подобається коли їх розважають. Ми це прекрасно розуміємо. І тому ми вирішили шукати нові підходи, нові історії, які дійсно будуть ненав’язливо підштовхувати людей зробити щось самостійно, підтримати когось і в цьому нам дуже допомогла Школа. Допомогли конкретні приклади, конкретна робота, тому що кожен ваш успіх в тому числі став новою строчкою в історії окремо взятого регіонального телебачення. Більше того наш приклад стали копіювати інші телерадіокомпанії тому що в рейтингах Держкомтелерадіо Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія – найкраща і багато хто тепер прагне повторювати наш досвід. Я вважаю, що це наш спільний успіх. Тому що наші соціальні ініціативи, такі як збір чашок, шкарпеток, наша вже довготривала акція «Мрія ветерана» дозволяють дуже багатьом людям, не лише телевізійним працівникам, приєднатися. Тому що людині, наприклад, важко знайти час у своєму щільному графіку і піти зробити якусь добру справу, йому простіше сісти в машину, привезти якісь засоби реабілітації, продуктовий набір і сказати «друзі, ми вам віримо, ви телебачення, ми бачимо як ви це робите, ми бачимо все дуже прозоро, ви чесні люди і ви покажете як це вібулося і нам цього достатньо, можете навіть нас не називати, будь-ласка передайте кому ви вважаєте за потрібне». Тобто ми стали своєрідною ресурсною базою, яка збирає і людські проблеми і в одночас дозволяє ці проблеми вирішувати. Я вважаю, що це добре, що це початок, що це варто го, щоб копіювати, щоб це мало продовження.
Перед тим як сказати про продовження, хочу навести невеличку статистику. За два роки нашої спільної роботи тематиці соціальних активностей, тематиці «Школи громадської участі» було присвячено 7 спеціалізованих випусків новин, різних тематичних випусків. Потім ми говоримо про тематичні випуски ранкового шоу, їх було 5. Це ще й 4 радіоефіри, які тривають по 26 хвилин. І ми говоримо про те, що під час цих радіоефірів люди могли дзвонити і задавати свої питання. Ми говоримо про специфічне ток-шоу, яке дозволило також багатьом людям висловитися і розповісти про власні історії і ці історії були досить простими, досить доступними для інших людей, які взмозі так само як ви робити якісь добрі справи. І мені видається це просто чудовим, тому що ми у ненав’язливій формі усі разом намагаємося показати людям, що усе можливо, головне тільки захотіти. Далі – про те, що буде –аналізуючи статистику, методи впливу на населення, той же сегмент соціальної реклами, ми дійшли до висновку, що зараз найкращий період для того, щоб пропагувати добро і філантропію. Ми говоримо про те, що є чудовий ресурс, який називається інтернет, що є чудовий майданчик, який називається телебачення і ми говоримо про те, що є такі чудові, активні люди, які на 100% мають і фотоапарати, і планшети, і різноманітні сучасні ґаджети1, які дозволяють вам здійснювати ряд відео зйомок, робити цілу купу медіа приводів для телебачення через Інтернет. Дуже багато хто цим вже займається.
Дуже гарний, успішний та популярний досвід Британії, де представники громадських організацій ініціюють зйомки різноманітних роликів, не обов’язково на професійному рівні, на достатньо любительському рівні і просто закидають це в Інтернет. Мільйонні переглядів доводять, що людям цікава ця тема. Теми можуть бути різні – і захист тварин, і захист прав інвалідів тощо. І знову ж таки цей майданчик плавно переходить в телевізійний майданчик. Таким чином ми сіємо питання серед населення та намагаємося знайти відповіді. Так от я хотіла просто попросити вас, щоб ви не зупинялися, щоб ви якомога більше викладали в Інтернет тих питань із якими ви стикаєтеся і я думаю, що спільними зусиллями ми створимо своєрідну платформу, яка буде допомагати людям жити краще, яка буде дозволяти бути більш людьми.
Щодо проекту, який ми також плануємо реалізувати в найблищий час і про який я просто повинна розповісти. До цього ми такого не робили і знову ж таки дякуємо Школі, нарешті ми на це звжилися і окреме спасибі Руслану Крапличу. У грудні спільно із обласною лікарнею ми будемо проводити великий телемарафон. Це перший досвід на регіональному ТВ, який ми сподіваємося, дозволить зібрати гроші для приміщення спеціальної палати, де будуть знаходитися люди, яким необхідний гемодіаліз. Це дуже серйозне наше починання. Ми також зібрали список ВІПів, надВІПів, полуВІПів і взагалі всіх бажаючих, який візьмуть у цьому участь. Власне на цьому я б хотіла поставити крапку з комою, тому що… Повірте, телебачення – це добре телебачення і якщо у вас будуть добрі справи – ви знаєте куди йти – Кіровоградське телебачення завжди вам раде.
1Ґаджет (англ. gadget — пристрій) — як правило, цікава технічна новинка у вигляді якогось пристрою або іншого засобу, що поєднує в собі високі технології і цілком реальне застосування (Вікіпедія).
* – Матеріали Національної Конференції «Соціальна анімація для розвитку культури та громад» (14-15 жовтня 2013 року, м. Львів-Брюховичі)