Питання про те, як сьогодні розвиваються заклади культури, які проблеми переживає громада, і як на це реагує влада залишаються актуальними. Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ), в рамках проекту «Спільний шлях у майбутнє»*, продовжує ділитися досвідом, розповідати про історії успіху, які надихають територіальні громади робити зміни на краще.
19 квітня 2011 року у м. Дніпропетровськ в рамках проекту було проведено прес-конференцію «Суспільство та заклади культури: шляхи та методи ефективної взаємодії».
Директор Інституту соціокультурного менеджменту, Абрамов Лев Костянтинтович, зауважив: «Ми можемо констатувати, що в цій сфері нашому суспільству не вистачає ефективності, тобто, ми щось робимо, а соціального ефекту немає. В сучасних умовах необхідно шукати шляхів для більшого соціального ефекту».
Світлана Пахлова, представник Міністерства культури та туризму України, розповіла про розробку змін до існуючого «Положення про будинок культури» та розробку «Положення про Центр місцевої активності на базі закладу культури» в рамках проекту та відзначила: «Серед мети, яку я закладаю в Центр місцевої активності є покращення діяльності закладів культури, підвищення якості культурних та соціальних послуг і забезпечення участі громадян у діяльності закладу культури і в сфері культури».
Наталія Стаднічук, віце-президент Центру «Тамариск» розповіла про «Центри позитивних змін», які діють на території Дніпропетровської області: «Коли ми говоримо про позитивні зміни в суспільстві, про рішення місцевих соціальних проблем, ми розуміємо, що це, насамперед, активні люди, які бажають щось змінити у своїй громаді».
Людмила Станкевич, координатор проекту ІСКМ «Спільний шлях у майбутнє» розповіла про успішні моделі співпраці закладів культури та громадських організацій на території України та необхідність працівників закладів культури орієнтуватися у своїй діяльності не на потреби самих закладів, а на потреби громади: «Коли заклад культури направляє свою діяльність на вирішення соціально-важливих проблем, використовуючи свої можливості, свій потенціал, то саме такі проекти знаходять підтримку у громаді, влади та донорів».
*НДО-Інформ №3(42), 2011