Розбудова культурного середовища на засадах взаємодії із громадським суспільством. Реалізація проекту «Спільний шлях у майбутнє»
В Україні сьогодні, у більшості випадків, зберігаються застарілі підходи до формування державної політики у сфері культури, коли держава прагне опікати культуру, уникаючи її самостійності. Національна культура виявилася неспроможною до конкуренції зі світовим культурним простором, а рішення державних органів подекуди не відповідають вимогам сучасності та потребам суспільства.
Україна, як країна, що інтегрується у світове, в т.ч. європейське, співтовариство має вивчати позитивний міжнародний досвід щодо розбудови культурного середовища та використовувати прийнятні для України міжнародні стандарти та європейські підходи до реформування у сфері культури.
Разом з тим Україна має враховувати особливості національної традиційної культури та унікальну мережу закладів культури, таких як клуби, народні доми і будинки народної творчості, що є єдиними культурним осередками на селі.
Унікальна можливість обговорення на різних рівнях із залученням громадських організацій і працівників культури важливих питань щодо модернізації галузі та впровадження нових форм роботи відкривається із запровадженням національного проекту «Спільний шлях у майбутнє».
Учасниками проекту виступають державні та місцеві органи культури, організації культури, наукові установи, працівники галузі культури та громадські організації.
З грудня 2009 року Інститутом соціокультурного менеджменту (далі за текстом ІСКМ) за підтримки Міністерства культури і туризму України (далі за текстом МКТ) реалізується національний проект «Спільний шлях у майбутнє».
Проект передбачає започаткування діалогу усіх зацікавлених сторін з важливих питань модернізації галузі та налагодження взаємодії із громадянським суспільством. Зокрема, протягом 2010 – 2011 років, планується здійснити наступні завдання: вивчення реальної практики діяльності клубних закладів та можливостей їх адаптації до потреб суспільства;удосконалення законодавчого поля діяльності місцевих організацій соціально-культурної сфери; розвиток соціальної взаємодії місцевих закладів культури та громадськості; покращення інформаційно-методичного забезпечення діяльності місцевих закладів культури щодо впровадження ефективних моделей соціальної взаємодії та інтеграції громад;укріплення життєздатності місцевих клубних закладів та бібліотек через підвищення їх суспільної значимості.
Усі ці завдання є дуже важливими і необхідними для розвитку галузі культури і наближення культурних послуг до потреб суспільства.
Проте неможливо сьогодні говорити про конкретні шляхи, якими має йти Україна для забезпечення модернізації галузі культури і, особливо, клубних закладів.
По-перше, на сьогодні немає чіткої стратегії подальшого розвитку галузі культури, яка б відповідала сучасним реаліям і задовольняла потреби в першу чергу громадян – споживачів культурних послуг.
По-друге, існує потреба обговорення усіх можливих альтернативних рішень з прорахуванням ризиків і загроз, яке має відбуватись за участю усіх зацікавлених осіб, як органів влади і організацій культури, так і працівників культури та громадськості (громадських організацій).
По-третє, сьогодні відсутній зв’язок органів культури із громадськістю, тому рішення, що приймаються в сфері культури не завжди відповідають потребам і запитам громадськості.
Мета проекту полягає саме у наближенні рішень органів влади та організацій культури до громадян, як основних споживачів соціально-культурних послуг.
Якщо взяти до уваги європейські принципи управління (good governance), які регламентують відкритість, участь, підзвітність, ефективність та злагодженість, ми маємо започатковувати і поширювати діалог. Кожна думка має бути почута і обговорена. Це забезпечить більш поглиблене вивчення альтернатив і можливих змін з метою уникнення небажаних наслідків у майбутньому. Досвід будь-якої країни є цікавим і корисним для України, оскільки ми можемо на прикладі розглянути як позитивні, так і інші сторони реформування сфери культури, вивчити різні форми і методи роботи органів управління та закладів культури, запровадити найбільш прийнятні для України моделі роботи організацій культури, які базуються на принципах демократії та участі громадян у житті держави.
Створений в рамках згаданого проекту сайт http://www.lacenter.org.ua та інформаційний бюлетень ІСКМ «НДО-Інформ» мають стати платформами для обміну думками і поширення інформації про досвід інших країн та можливі альтернативні варіанти модернізації закладів культури, зокрема клубних закладів.
Таким чином, завдяки співпраці усіх зацікавлених сторін можуть бути розроблені пропозиції, що враховують як інтереси громадян, так і специфіку мережі закладів культури України, в т.ч. на селі.
Реалізація проекту «Спільний шлях у майбутнє» – це запровадження відкритого діалогу і обговорення актуальних проблем у сфері культури. Це є дуже позитивним кроком на шляху до розбудови демократичного суспільства в Україні.
* – «НДО-Інформ» №3 (38), 2010