У громадських організаціях використовується три методи розробки стратегії:
• директивний (харизматичний);
• адаптаційний;
• плановий.
Директивний (харизматичний) метод. Керівник організації сам приймає рішення відносно напрямку стратегічного планування організації. В цьому випадку, як правило, він виходить з особистого досвіду і оцінки ситуації, а також на підставі власного розуміння місії організації. Цей метод може бути позитивним. Однак недоліків більше, ніж переваг:
• висока ймовірність ризику і прийняття помилкових рішень;
• пригнічуються ініціативи, творчість підлеглих, від чого сповільнюються нововведення, відбувається застій;
• незадоволеність своєю працею, власним положенням, не відбуваються позитивні зміни у психологічному стані людей.
Цей метод доцільний лише в критичних ситуаціях.
Адаптаційний метод. Суть цього методу в тому, що на прийняття стратегічного рішення значно впливають зміни, що відбуваються в соціальному оточенні (уряд, спонсори, клієнти). Організації, які використовують адаптаційний метод, у виробленні стратегії йдуть, як правило, по лінії створення нових програм і проектів у відповідь на перспективу отримання нових грантів від донорів. Цей метод найчастіше використовують в організаціях, які не мають сильного керівного центру. Стратегія організації в даному випадку є результатом винахідливості, здатності знаходити нетривіальні рішення лідерами самої організації.
Плановий МЕТОД. Розробка стратегії ініціюється керівником організації, однак, в ній приймають участь доволі широке коло людей (запрошенні консультанти, рядові члени організації, волонтери). Плановий метод передбачає використання визначених, послідовних процедур: аналіз попередньої діяльності, корекція місії, аналіз сильних і слабких сторін внутрішнього і зовнішнього середовища, планування результатів.
* – Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Стратегічне планування діяльності НДО – Кіровоград:ЦПТІ, 2000 – 92 с., розділ 1.7.