Потенційним суб’єктом корпоративного спонсорства є підприємство. Ось чому для встановлення плідних контактів з бізнесом НДО мусить проаналізувати можливості і потреби
В цій роботі можна виділити декілька поступових і взаємопов’язаних кроків:
1. Вивчення специфіки підприємництва в порівнянні з НДО, можливостей бізнесу в аспекті його співробітництва з організаціями третього сектору.
2. Уточнення змісту мотиваційної сфери підприємця, пошук мотивів, що спонукають його не тільки до підприємництва, а і до благодійності.
3. Вивчення комерційного оточення своєї організації, укладання бази даних потенційних і реальних спонсорів.
Специфіка підприємницької діяльності.
В економічній системі України підприємству належить одне з провідних місць. Це обумовлено тим, що воно виконує особливі функції, а саме функції товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах, послугах.
НДО в структурі неприбуткового сектору також належить провідне місце, оскільки вона займає в суспільстві позицію, що знаходиться не в полі зору бізнесу, держави задовольняючи тим самим суспільні потреби в продукції та послугах.
Основні засади ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність підприємства, яке в процесі свого функціонування вступає в безпосередні відносини не тільки з товаровиробником, а і з державними або громадськими організаціями.
Самостійність і свобода вибору в напрямках своєї діяльності є також характерною ознакою громадських організацій. НДО теж вступає в безпосередні відносини із своїми клієнтами, а також з державними і комерційними структурами.
Ринкова економіка породила різноманітні організаційні форми підприємств: господарчі товариства, виробничі кооперативи, приватні, державні підприємства. Змінилися також і принципи, на яких будуються відносини між державою і неприбутковим сектором з суб’єктами господарської діяльності.
Всі ці зміни повинні бути вивчені і обмірковані лідерами громадських організацій з метою встановлення взаємовигідних відносин з прибутковим сектором. Стаття 1 Закону України від 7 лютого 1991р. «Про підприємництво» визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Майже синонімічним до поняття підприємництва є термін «бізнес». Бізнес – це комерційні організації /підприємства, установи, фірми і т.п./, орієнтовані на отримання прибутку, що мають в своєму розпорядженні матеріальні /фінанси, обладнання, приміщення/ і людські ресурси. Невипадково К.Веспер охарактеризував підприємця як людину, яка бере ресурси, працю, матеріали та інші активи поєднуючи їх в такі активи, які збільшують первинну собіавартість. / Цит. по кн.: Основные элементы демократии. СПБ.:1997.-С.Ю/.
Закон також кваліфікує підприємство, як організаційну форму господарської і бізнесової) організації, тобто організації в якій власники засобів виробництва і робочої сили об’єднують свої ресурси для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку.
Тобто, головний стратегічний напрямок бізнесу полягає в тому, щоб створити таку структуру виробництва і продажу, яка б стала приносити чистий прибуток власнику. Економічний ефект діяльності підприємця визначається середньою нормою прибутку, розмір якого залежить від швидкості обігу виробничих фондів, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, величини створеного додаткового продукту. Як відмічалося раніше, у великих компаніях розвинутих країн.
Характерна особливість НДО Полягає в тому, що одержані прибутки не розподіляються між членами /якщо членство фіксоване/ ані між будь-якими особами, так чи інакше пов’язаними з організацією. Замість того, щоб робити такий розподіл громадська організація повинна використовувати одержані прибутки для досягнення своєї статутної мети». /Програма сприяння громадським організаціям (матеріали семінарів).-К. інститут демократії ім. П.Орлика, 1997, с.85/. В некомерційних організаціях це фіксовані, незалежні від результатів поточної діяльності та винагород, тобто обмежені зв’язками потенційного заробітку персоналу з фінансовим станом організації. Це іноді звільнює від орієнтації на конюктуру чи звітно-аналітичні показники результативності.
Відповідно до ст.2 Закону «Про підприємництво» суб’єктами підприємницької діяльності
(ПІДПРИЄМЦЯМИ) МОЖУТЬ БУТИ:
• громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
• юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України «Про власність». Нарешті, підприємство – це статутний господарюючий суб’єкт. Статут визначає цілі
предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без змін статуту підприємству заборонено.
Легалізація /офіційне визнання/ об’єднань громадян здійснюється двома шляхами:
• реєстрація;
• повідомлення про заснування.
І в першому і в другому випадку організація набуває статусу юридичної особи.
Відповідно до ст.іЗ Закону України «Про об’єднання громадян» громадська організація діє також на основі статуту. Статут повинен містити мету та завдання Об’єднання громадян, права і обов’язки членів; джерела надходження коштів та іншого майна об’єднання та інш.
Таким чином специфіка підприємства як суб’єкта корпоративного спонсорства в порівнянні з НДО полягає в тому, що «в якості основного орієнтиру підприємницької діяльності в умовах ринкового господарства незмінно залишається рентабельність, самостійність підприємства.
Рентабельність – це коли забезпечена пропорційна відповідність між витратами і цінами. Щоб вирішити цю задачу, підприємець з відверто користолюбивих міркувань повинен добиватися прибутку». /П.Х. Верхан. Предприниматель. – Мінськ: 1992, с.22/
Прибуток отриманий коректним способом є мірилом підприємницької діяльності. В той же час це потенційна можливість підприємства стати суб’єктом корпоративного спонсорства.
Специфіка підприємницької діяльності.
Рішення про підтримку громадської організації приймають керівники підприємства – менеджери, підприємці. В зв’язку з цим при аналізі потенційних можливостей підприємства як суб’єкту корпоративного спонсорства важко звернути увагу на мотиваційний компонент підприємницької діяльності. При вивченні мотивацій пдприємця можна використовувати інтерв’ю, яке дозволяє виявити-, що для бізнесмена важко з точки зору досягнення успіху; як він оцінює свій успіх; які, на його думку, критерії успішного бізнесу; як стан суспільства впливає на можливість досягнення успіху та ін.
Часто стверджують, що найважливішим мотивом підприємництва є отримання максимального прибутку. Поруч з тим загально відомо, що максимальний прибуток отриманий з раптових переваг конкуренції, привертає до себе увагу конкурентів і тим самим підриває майбутні шанси на прибуток. Якщо мотиви діяльності обмежені тільки найближчим майбутнім і не включені в систему широких, принципових задач, має місце коротка мотивація, яка створює те ставлення до підприємницької діяльності, яке характеризується відсутністю перспективи, вузкістю горизонту і пасивністю; найменша невдача в цьому випадку може привести до розчарування в роботі і бажання змінити її.
Практика показує, що прагнення до отримання миттєвого прибутку не завжди є головним і тим більше спонукаючим мотивом підприємництва. Бажання зберегти розпочату справу, зацікавлений творчий підхід до організації виробництва, прагнення завоювати позиції на ринку, а також потреба в громадському визнанні завжди пов’язані з далекою мотивацією.
Розумно мислячого підприємця цікавить не миттєва максималізація прибутку, а «максималізація ситуації в цілому, де прибуток тільки один з компонентів». /П.Х. Верхан. Предприниматель. – Мінськ: 1992, с.23/
Поєднання економічного результату діяльності, показаного в нормі прибутку, і перспективній мотивації підприємця дозволяє прогнозувати можливість отримання спонсорської допомоги.
Поєднання норми прибутку /середнього рівня/ з віддаленими перспективами діяльності при високому рівні потреби задля досягнення мети дозволяє отримати допомогу в більших розмірах. При поєднанні низького рівня норми прибутку і короткої мотивації вірогідність отримання спонсорської підтримки майже відсутня.
|
Мотивація Рівень прибутку |
Далека |
Коротка |
|
Середній |
Велика ймовірність отримання допомоги у великому розмірі. |
Зустрічається рідко. Отримання допомоги залежить від ситуативних факторів. |
|
Низький |
існує можливість отримання невеликої одноразової допомоги. |
Швидше за все ви допомоги не отримаєте. |
З мотиваційною сферою особистості нерозривно пов’язані і такі компоненти, як самооцінка, здатність йти на ризик, рівень потреб.
Доведено, що сучасний успішний підприємець реалістично оцінює свої можливості і йде при цьому на сміливий і розважливий ризик.
Дослідники специфіки підприємницької діяльності відмічають, що для успішного бізнесмена характерна мотивація досягнень – тобто прагнення до найкращого виконання діяльності. Ця мотивація проявляється в ініціативній поведінці, прагненні до розумного ризику.
Вивчаючи бізнес в аспекті його можливості надання допомоги НДО, фандрейзер повинен володіти типологією в якій мотиваційні, особистісні і поведінкові характеристики бізнесмена були б представлені в єдинстві. Певну допомогу в цьому може надати типологія, що була розроблена американським психологом Р. Хісрічем, який співставив психологічні і поведінкові якості професіоналів, причетних до виробництва.
Р. ХісріЧ ПОРІВНЮЄ:
• традиційного менеджера, тобто управлінця, який наділений якостями підприємця і просто виконує обов’язки, як службовець;
• “інтерапренера”- людину, що працює на підприємстві і який має певні задатки і
ЗДІбнОСТІ ПІДПРИЄМЦЯ;
• і, власне, підприємця. В таблиці вказані дії і обставини, по відношенню до яких
порівнюються орієнтації і поведінка трьох названих типів представників сучасного
бізнесу.
Таблиця: Вірогідність прийняття рішення про підтримку НДО різними типами бізнесменів:
|
Тип бізнесмена |
Умови, при яких буде прийняте рішення про підтримку. |
|
Традиційний менеджер |
Може ПРИЙНЯТИ рішення ЯКЩО: це входить в його КОМПеТеНЦІЮ; уз год жує це питання з тим, хто стоїть вище по р а нгу; |
|
Підприємець |
Приймає рішення якщо: аргументи на користь підтримки Переконливі; по бачить звязок р езул ьта ту зі с в о їм и прагненнями |
|
Ітера партенер |
Допоможе вплинути на того, хто приймає рішення ЯКЩО: ідея проекту спів падає з його аргументами аргументи на користь підтримки |
Як показує дослідження, відношення бізнесменів України до благодійництва скоріше позитивне (80%), ніж негативне (Бизнес и благотворительность. -Львів: 1998р.). Серед збудників доброчинності підприємців головне місце посідає власне переконання (49,3%). Переконання – це усвідомлення потрібності підприємця, що спонукає його діяти у відповідності із своїми ціннісними орієнтаціями. Ось чому фандрейзер повинен досконало володіти способами спонсорського впливу, що включають в себе систему вагомих аргументів і обгрунтувань, які дозволяють бізнесмену побачити зв’язок благодійного акту з власними бізнес-цілями і закріпленням статусу підприємства.
Достатній рівень доходів, як мотив благодійництва притаманний 35,9% опитаних бізнесменів. Врахування цього фактору в діяльності НДО по пошуку ресурсів явний – в першу чергу за допомогою варто звернутися до тих підприємців, які мають, що дати.
Незважаючи на те, що 20,39% респондентів назвали пільги в оподаткуванні в якості мотиву доброчинності, практика свідчить про те, що декламування благодійницької діяльності, привертає увагу державних контролюючих органів, створює напружену атмосферу на підприємстві, відволікаючи керуючий склад від рішення основних питань виробництва. Саме тому благодійники часто намагаються бути анонімними.
Таблиця: Методи впливу на бізнесменів в залежності від спонуки до благодійництва.
|
Мотив благодійництва |
Методи впливу |
|
Орієнтація на партнерів, які займаються благодійництвом |
Закріплення традиції українського благодійництва і меценатства, пропаганди благодійництва в ЗМІ, створення ситуацій , в яких бізнесмен є очевидцем благодійної акції. |
|
Поради близьких, до точки зору, яких прислуховується бізнесмен |
Опосередкований вплив через репрезентативну групу (родина, товариство друзів) чи через людей, які є авторитетом для бізнесмена (дружина, професіонал, друг і т.п.) |
|
Пільги в оподаткуванні |
Формувати навички використання існуючих норм і законів. Ліквідація несприятливих факторів шляхом впливу на законодавчій орган влади з /метою вдосконалення нормативно-правової бази, що закріплює довіру до благодійників. |
|
Власні переконання |
Відкритий вплив, що апелює до переконань, як усвідомленої потреби бізнесмен діяти у відповідності із своїми ціннісними орієнтаціями. Будується система доводів і аргументації, аналіз яких дозволяє бізнесмену прийти до висновку, що рішення він прийняв самостійно. |
Вивчення комерційного оточення. Створення бази даних.
Важливим кроком в діяльності НДО по залученню ресурсів є вивчення комерційного оточення . Рішення цієї проблеми пов’язане зі з’ясуванням наступних питань:
• Для чого вивчати? (мета вивчення);
• Хто повинен вивчати?
• Кого вивчати? (об’єкт вивчення);
• Які джерела вивчення?
• Як створити базу даних?
• По яким напрямкам проводити аналіз?
Мета вивчення комерційного оточення НДО полягає в тому, щоб створити базу даних потенційних донорів, визначити можливих суб’єктів корпоративного спонсорства.
Хто повинен вивчати? В кожній громадській організації є відділ фандрейзингу, в який входять люди, які планують і проводять комплекс взаємопоєднаних заходів, що направлені на залучення різних ресурсів, необхідних НДО для реалізації її місії.
Проте, для вивчення комерційного оточення доцільно залучати і інших членів організації, а також волонтерів, друзів і знайомих.
Чим ширше круг осіб, що приймають участь у вивченні можливостей і потреб бізнесу, тим глибше і всесторонніше буде інформація відносно потенційних суб’єктів корпоративного спонсорства.
Об’єктом вивчення є організації прибуткового сектору, тобто підприємства, установи, фірми, що знаходяться в найближчому географічному оточенні.
Джерелами вивчення для збору інформації про комерційне оточення можуть бути:
• Інтернет, який дозволяє громадським організаціям оперативно обмінюватися інформацією, порадами, швидко і своєчасно отримувати консультації з фандрейзингу;
• Матеріали періодичних видань (газети, журнали, бюлетені);
Дані місцевого статистичного управління про банки, фірми, установи,
підприємства, що знаходяться на території області, району;
• Програми ТУ;
• Інформація, отримана від волонтерів, знайомих, друзів;
• Матеріали семінарів, круглих столів, конференцій, а також спілкування із своїми колегами, що мають досвід отримання допомоги від бізнесу. Створення бази даних. В базу даних необхідно занести наступну інформацію:
• Назва підприємства ( завод, фабрика, магазин, майстерня і т.п.);
• Зазначення власника (склад засновників) та місцезнаходження підприємства;
• Предмет (які продукти виготовляє, які послуги надає) і мета діяльності підприємства;
• Організаційно-правова форма ( приватна, колективна, державна, спільна, іноземна);
• Галузь народного господарства ( будівництво, промисловість, наукове обслуговування, невиробнича сфера, торгівля і т.п.);
• Органи управління підприємством, їх компетенція.
База даних на підприємстві про потенційних суб’єктів корпоративного спонсорства є важливим джерелом залучення людських, матеріальних, інформаційних ресурсів.
Аналіз отриманого матеріалу.
При аналізуванні матеріалу, отриманого при вивченні комерційного оточення, необхідно в першу чергу звернути увагу на такі бізнес-структури, які:
* По направленості схожі на ті, які раніше надавали допомогу організації;
* Можуть зацікавитися проблемами, які НДО намагається вирішити;
Зацікавляться ідеєю в зв’язку з тим, що вона буде реалізовуватися в тому
географічному оточенні, де знаходиться спонсор;
* Зацікавляться в зв’язку з співпаданням громадсько-значущої мети, яка може стати підвалинами партнерства.
Як бачимо, інтереси тієї чи іншої громадської організації повинні якщо не співпадати, то, щонайменше, не знаходиться в стані антогоністичного протиріччя. Так, наприклад, громадські організації, що надають реабілітаційну психологічну допомогу алкоголікам, що пройшли курс наркологічного лікування не доцільно звертатися до виробників вино-водочної продукції, оскільки ці виробники скоріше зацікавлені в рекламі своєї продукції, ніж в безалкогольному способі життя.
Громадська організація, яка намітила заходи з покращення благоустрою певного мікрорайону скоріше отримає підтримку від підприємств, що знаходяться на цій території.
Таким чином, напрямки аналізу тісно переплітаються з тим матеріалом, який був отриманий в результаті вивчення внутрішнього середовища організації. Для висунення прогнозу відносно можливостей отримання спонсорської допомоги необхідно проаналізувати внутрішнє середовище підприємства потенційного спонсора.
* – Азарова Т.В. Абрамов Л.К. Теорія та методика корпоративного спонсорства – Кіровоград:ЦПТІ, 2003 – 124 с., розділ 2.3.