Неполітична громадська організація не може проявляти пасивність в той час, коли в Україні активізується процес підготовки до встановлення певних політико–владних відносин і проводяться виборчі заходи, які створюють вплив на формування органів влади з метою реалізації соціальних інтересів.
Участь НДО в передвиборчій кампанії – це вираження її активної позиції по відношенню до життя суспільства, а також демонстрація прагнення до соціального єднання і здатності практично вирішувати соціальні проблеми. В той же час, участь і аналіз передвиборчої кампанії дозволяє громадській організації виявити тенденції громадського розвитку і на цій основі намітити заходи щодо зміцнення взаємодії з найбільш значущим соціальним оточенням з метою нейтралізації можливих негативних впливів навколишнього середовища. Передвиборча кампанія може внести суттєву поправку до вже існуючої стратегії організації і, втой же час, вона потребує розробки механізму, за допомогою якого прийматимуться рішення, найбільш адекватні цілям організації і передвиборчій ситуації. Іншими словами: неполітична організація на період передвиборчої кампанії повинна мати стратегію.
В звязку з цим, лідерам і членам громадської організації необхідно актуалізувати свої знання в області стратегії і стратегічного планування.
В науковій літературі існує багато підходів до визначення поняття “стратегія“. Наведемо ті, які в найбільшій мірі відповідають своєрідності моменту передвиборчої кампанії:
“Стратегія – це послідовність дій, що спрямовані на досягнення певної мети яка враховує наявність ресурсів на ринку зовнішніх факторів. Це, найчастіше, вибір найбільш раціонального шляху дій“.
“Стратегія – це таке поєднання (відповідність) ресурсів і навичок організації з одного боку і можливостей ризику, що виходять з навколишнього середовища з іншого боку, діючи в дійсному і майбутньому при якому, організація сподівається досягти своєї основної мети“.
Як бачимо, суттєвою ознакою стратегії є наявність мети – як передчуття майбутнього образу організації і результатів її діяльності. Формулювання цілі і прогнозування результатів, котрих повинні досягти громадські організації в період передвиборчої кампанії, мають своєрідність. На відміну від комерційних структур, некомерційні організації реалізують гуманістичну концепцію, яка не пов‘язана з отриманням прибутку і частіше всього стосується загальнолюдських духовних цінностей, які важко ввести в рамки кількісних вимірювань. Філософія, зміст існування, завдання психологічного росту, конструктивного оволодіння середовищем, соціально корисного росту, співробітництва з людьми важко піддаються не тільки кількісному, але і якісному аналізу. Проте ці труднощі не повинні спонукати організації до відмови від напрацювання стратегії в умовах передвиборчої” кампанії, оскільки “планування дозволяє нам керувати майбутнім замість того, щоб бути його жертвами” (Дж.Фішер).
Другий суттєвий аспект стратегії полягає в тому, що вона дозволяє узгодити розвиток організації у відповідності з тими змінами, які мають місце у навколишньому політичному середовищі, з урахуванням фактору ризику. Це дуже важливий момент не тільки в прагматичному значенні, але й у психологічному відношенні, оскільки замість позиції руйнування надій, що виникає у випадку перебільшеного очікування, у реально змінених обставинах з‘являється активне, постійно діюче бажання поліпшити стан справ і просунутися в напрямку досягнення поставлених цілей.
Стратегія неполітичних організацій на період передвиборчих кампаній знаходить своє відображення в стратегічному плані –тобто, в документі, складеному в процесі стратегічного планування.
Приступаючи до стратегічного планування, необхідно передбачати його переваги і труднощі.
Вивчення літератури, присвяченої проблемам наукового управління організаціями, дозволяє виділити важливі переваги стратегічного плану і адаптувати їх до умов передвиборчої кампанії:
• Стратегічний план дозволяє узгодити розвиток регіональних НДО у відповідності до специфіки проведення передвиборчої кампанії, коли виникають вибухові суміші з політичних подій, рекламних кампаній, політичних тем. Не тільки політики та партії повинні зважати на численні зовнішні чинники і пристосовуватись до новітніх подій, але й позаполітичні організації, змушені диференціювати свої цілі згідно з ситуаціями, що постійно змінюються.
• Стратегічний план створює механізм, за допомогою якого приймаються рішення, найбільш адекватні меті кожної політичної організації і специфіці передвиборчої ситуації.
• Стратегічний план визначає пріоритетні напрямки розвитку організацій третього сектора, впорядковує цілі і завдання у відповідності до їх важливості і послідовності.
Слід зазначити, що наявність чітко вираженої стратегії сама по собі не гарантує успіху. Лише поєднання визначеної стратегії і ефективних дій забезпечують успішну реалізацію перспектив. Наочна ілюстрація цього положення наводиться у підручнику “Менеджмент НПО“, виданому Творчим Центром Каунтерпарт: “Як і автомобіль з відмінною конструкцією двигуна не зможе рухатися, якщо він заправлений бензином низької якості, так і організацію, що створює стратегічні плани, може спіткати невдача через помилки у організації, мотивації і контролі.” Автори цього посібника наводять таблицю, яка дає уявлення про вплив стратегії і дій на успіх кампанії.
|
Стратегія Дії |
Визначена |
Невизначена |
|
Ефективні |
Визначена стратегія, ефективні дії привели до успіху в минулому і забезпечать успіх у майбутньому. |
Невизначена стратегія, але ефективні дії привели до успіху в минулому. Але успіх у майбутньому викликає сумнів. |
|
Неефективні |
Визначена стратегія, неефективні дії іноді спрацьовували в минулому, але в майбутньому очікується посилення конкуренції. |
Невизначена стратегія і неефективні дії призвели до невдачі в минулому і такий же результат очікується в майбутньому. |
Щодо труднощів стратегічного планування. Узагальнення досвіду цієї діяльності дозволяє звернути увагу на наступне:
• це є достатньо складний процес, особливо в умовах передвиборчої кампанії, коли швидко змінюються ситуації, політичні події, приймаються іноді протилежні політичні рішення;
• стратегічне планування може спонукати до внесення небезпечних змін в поточні плани організації;
• стратгічне планування – коштовний захід. Під час виборчої кампанії кваліфіковані консультанти, фахівці знаходяться в державному секторі.
Всі ці труднощі незрівняні з ефектом переваг, які отримує третій сектор від реалізації обгрунтованого і аргументованого стратегічного плану.
Лідерам громадських організацій необхідно актуалізувати свої знання відносно управлінських функцій також, які здійснюються за допомогою стратегічного планування, а також і адаптувати їх відносно особливостей виборчої кампанії.
Аналіз теорії і практики стратегічного планування дозволяє виділити чотири види управлінської діяльності в рамках стратегічного планування: розподіл ресурсів; адаптація до зовнішнього середовища; внутрішня координація; усвідомлення організаційних стратегій. Розглянемо зміст кожної з вищеперерахованих функцій. Розподіл ресурсів.
Стосовно діяльності НДО ресурси можна визначити як засоби, за допомогою яких реалізовується місія організації.
Для задоволення і захисту своїх законних економічних, творчих, вікових та інших інтересів громадські організації використовують наступні ресурси: люди; фінанси;
інформаційні і матеріально–технічні ресурси. Людські ресурси – вирішальний чинник діяльності НДО. До них відносяться: персонал, члени організації, волонтери.
Регіональні громадські організації залучені до різноманітних сфер діяльності: соціальне забезпечення, проблеми жінок, молоді, охорона довкілля, підтримка розвитку демократії і т.д. Індивідуальний досвід персоналу, як правило, співпадає з місією організації. Наприклад: організації, що займаються пошуком нових технологій навчання, мають фахівців, обізнаних з тенденціями розвитку сучасного технологічного суспільства, здатних з урахуванням цих тенденцій стежити за професійним ринком збуту, швидко і оперативно описувати властивості людини, необхідної суспільству і оперативно проектувати освітні програми. В громадських організаціях, що надають послуги малим підприємствам, є фахівці з організації бізнесу, управління фінансами, персоналом, проведення маркетингових досліджень. Громадські організації, що надають допомогу людям, які відчувають високу соціальну напругу і вступають в конфлікт з навколишнім середовищем, мають висококваліфікованих практичних психологів. Крім того, незалежно від сфери діяльності, НДО має фандрейзерів, фахівців зі зв‘язків з громаськістю, менеджменту, а також людей, що працюють в організації безкорисно – не отримуючи за свою працю матеріальної винагороди.
Людські ресурси – це найдорожчий капітал організації в період передвиборчої кампанії. Задача лідерів НДО полягає в тому, щоб грамотно спланувати кадрову політику на період виборів.
При цьому, важливо знайти відповідь на наступне питання: Які співробітники з яким досвідом і здібностями необхідні будуть для вирішення стратегічних завдань під час виборів. Фінансові ресурси – одне зі слабких місць неполітичної громадської організації. В період передвиборчої кампанії фінанси направляються в основному в сферу політики.
Аналогічна ситуація складається і з інформаційними ресурсами. Протягом п‘ятдесяти днів іде передвиборча агітація. Площа друкованих засобів масової інформації та ефірний час на радіо і телебаченні строго
регламентовані.
Приміщення, які раніше громадські організації отримували від органів виконавчої влади та органів самоврядування, тепер використовуватимуться для проведення публічних заходів передвиборчої агітації, які організовує окружна виборча комісія.
Через те, що в період передвиборчої кампанії більше ресурсів надходить в державний сектор, існує загроза зниження життєздатності третього сектора. Ось чому на період виборів необхідно виробити стратегію з урахуванням даного несприятливого фактора.
Іншим видом управлінської діяльності в рамках стратегічного планування є адаптація до зовнішнього середовища. Вона охоплює всі дії неполітичної організації, які покращують її відносини з оточенням. При цьому, організація повинна пристосуватися як до сприятливих можливостей, так і до небезпечних. Стратегічне планування найуспішніших НДО має справу з вибором найадекватніших технологій через взаємодію з політичними лідерами, з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, ЗМІ та соціальним оточенням. Прикладом адаптації до оточуючих умов є просування ідеї соціального замовлення в Україні як однієї з найефективніших форм соціальної взаємодії органів влади та НДО на основі підтримки конструктивної ініціативи громадян. Внутрішня координація – важливий вид управлінської діяльності. Ця діяльність здійснюється для урахування сильних і слабких сторін організації з метою інтеграції внутрішніх операцій на період передвиборчої кампанії.
Щодо останнього виду управлінської діяльності – усвідомлення організаційних стратегій – то він передбачає вміння вчитися на попередніх стратегічних рішеннях а також на досвіді інших організацій, що мали позитивні чи негативні результати.
Успіх безпосереднього процесу стратегічного планування здебільшого визначається попередньою підготовчою роботою. Мета підготовчого етапу – створити оптимальні умови для ефективної прогностичної діяльності.
На цьому етапі дуже важливо визначити хто буде обирати перспективні види діяльності і брати безпосередню участь в розробці плану, а при цьому є два підходи до рішення цієї проблеми:
1. Використовувати вже наявні постійнодіючі структури, котрі відповідають за поєднання зусиль місцевих НДО в рішенні соціальних проблем.
2. Використовувати досвід створення тимчасових структур, котрі відповідатимуть за зусилля НДО даної територіальної общини для просування низових громадських ініціатив з рішення проблем населення. Відносно першого підходу. У зв‘язку з тим, що орієнтиром в певній стратегії на період виборів є забезпечення оптимальних умов для майбутнього розвитку всього третього сектора, а на цій основі створення бази для успіху кожної окремо взятої організації, складати стратегічний план мають представники місцевих НДО, діяльність яких поширюється на територію відповідної одномандатної виборчої структури. Об‘єднуючу і координуючу функції мають взяти на себе ті організації, місія котрих спрямована на укріплення життєздатності всього сектора. Типовим, наприклад, є Кіровоградський регіональний ресурсний центр, діяльність якого підпорядкована задачі становлення громадянського суспільства шляхом розвитку інфраструктури третього сектора через активізацію процесу міжсекторного партнерства. Центр підтримки творчих ініціатив розвиває інфраструктуру третього сектора в регіоні шляхом організації інформаційно–консультативної мережі в установах культури, що розташовані у малих містах і центрах регіону.
* – Азарова Т.В. Абрамов Л.К. Стратегія неполітичної НДО під час передвиборчої кампанії – Кіровоград:ЦПТІ, 2001 – 120 с., розділ 1.4.