Будь-яка інформація – корисна, і рано чи пізно вона комусь знадобиться, а тому повинна осідати у місцях, які відвідують найрізноманітніші категорії населення, тобто у бібліотеках – вважає директор Павлоградської районної бібліотечної системи Світлана Прошко. Вона каже, що якщо хтось говорить про недоцільність збереження бібліотек у вік сучасних інформаційних технологій, то глибоко помиляється. Ці заклади залишаються місцями активізації громадян. її бібліотеку щодня відвідує 20-30 читачів і це при тому, що у Павлограді є ще й міська бібліотека, фонди якої значно більші за районні. Серед читачів – люди різноманітних професій і віку: службовці, пенсіонери, школярі і студенти, тощо. Цікавляться найрізноманітнішою літературою – від посібників для додаткових занять у школах, художньої літератури, до журналів і газет, причому періодику читають не тільки свіжу, а й з архівів.
Значно почастішало відвідування бібліотеки після відкриття у ній інформаційно-консультаційного пункту (1КП). Цим павлоградці завдячують Дніпропетровському Центру підтримки громадських і культурних ініціатив, який з 2002 року проводив тренінги для працівників культури сільських районів, які були спрямовані на створення ІКП. Повернувшись з такого тренінгу у Павлоград керівник районного відділу культури Наталя Рева запропонувала створити ІКП на базі районної бібліотечної системи і з часом він запрацював. У ньому зібрана навчально-методична і довідкова література з менеджменту недержавних організацій, база даних донорських організацій, інформація про діяльність громадських організацій України та інше.
Світлана Прошко розповідає, що література ІКП з першого дня знайшла своїх читачів. Насамперед нею зацікавилися громадські організації, які звичайно знали про те, що існують Міжнародні Фонди, які надають гранти на вирішення соціальних проблем. Втім, правильно писати проекти могли лише одиниці, до того ж вони не ділилися своїми знаннями з іншими. Особливою популярністю серед інших користується методичний посібник по фандрейзингу. Світлана каже, що вже третій з них читачі “заносили”, але головне, щоб він приносив користь. Поступово павлоградці почали писати проекти і окремі з них перемагають у конкурсах, а це значить, що соціальних проблем у регіоні стає менше.
Світлана Прошко особисто вже написала чотири проекти, утім поки що їй не “фортунить” – жоден з них не пройшов. Великі надії покладала вона на проект „Інтернет для публічних бібліотек”, яким було передбачено встановлення п’ятьох комп’ютерів з виходом в Інтернет у бібліотеках району. На одному комп’ютері мали працювати люди з обмеженими фізичними можливостями. До речі, у її бібліотеці досі немає комп’ютера, що сильно гальмує роботу.
Зараз Світлана Прошко, разом з громадською організацією “Надія”, яка об’єднує матерів дітей-інвалідів працює над створенням проекту “Ми також маємо право на життя”, яким передбачено створення Центру реабілітації і адаптації для дітей-інвалідів дитинства.
А ще Світлані хочеться організувати Центр для талановитих дітей – сиріт і напівсиріт, в якому шліфували б їх майстерність. Серед цих дітей є дуже багато талановитих художників і поетів, та через матеріальний стан вони не можуть розвивати свої здібності.
*- НДО-Інформ №4(28), 2004р.