Ефективність пошуку необхідних та в майбутньому плідних контактів з представниками органів місцевого самоврядування визначається тим, наскільки чітко і ясно члени неполітичних громадських організацій, а особливо група, що відповідає за розробку стратегії, володіють інформацією про діяльність усіх організацій, розташованих на території виборчого округа, по якому балатується
кандидат.
Доводячи потенційному представнику влади необхідність підтримки організацій третього сектора, лідери громадських організацій апелюють до розуму та логіки кандидата в депутати. А для цього його вплив має бути переконливим, послідовним. Найменша неточність може значно понизити ефект переконання. Достовірну інформацію для переконливого психологічного впливу можна отримати на основі вивчення внутрішнього середовища організації третього сектору
даного регіону.
Значення цього етапу важко переоцінити в стратегічному відношенні, оскільки, завдяки грамотному аналізу можна отримати відповіді на наступні архіважливі запитання:
• Як під час виборів отримати найкращі результати при найменших
витратах?
• Як узгоджувати діяльність громадських організацій територіального округу з особливостями і специфікою виборів?
• Як краще вплинути на потенційних обранців для того, щоб вже на передвиборчому етапі вони заявили про свою готовність відстоювати в структурах представницької влади реальні інтереси місцевого населення?
• Як краще розпорядитися наявними в організації ресурсами для дослідження своїх корпоративних інтересів в період передвиборчої кампанії?
Складність внутрішнього аналізу полягає в тому, що кожна організація, яка знаходиться на території виборчого округа, враховує інтереси широких верств населення, які в той же час направлені на виконання певного виду діяльності:
• екологія;
• жіночі проблеми;
• наука;
• культура і мистецтво;
проблеми дітей та молоді та ін.
Зв’язки організацій між собою нестабільні. В кращому випадку НДО структуризуються за інтересами, тобто, за об’єктами прикладення сил. Тому, внутрішній аналіз доцільно проводити в рамках системного підходу, коли неполітичні організації даної території розглядаються не як сума ізольованих елементів, а як цілісна система, об’єднана спільною метою, де особливості організацій одного напрямку (інтересу, діяльності) визначаються в аспекті можливості їх внеску в реалізацію цієї спільної мети. В зв’язку з цим, системний підхід вимагає проведення внутрішного аналізу на двох рівнях:
• Пріоритетні напрямки і підходи громадських організацій певної вікової групи (молодь, пенсіонери і т.ін.) чи однієї і тієї ж проблеми (екологія, соціальний захист, економіка і т.ін.).
• Пріоритетні напрямки, що забезпечують успіх діяльності всіх громадських організацій, незалежно від змісту інтересів, які вони відстоюють.
Внутрішній аналіз повинен узгоджуватися з принципом відкритості, який вимагає, щоб майбутній обранець народу, який приймає позиції громадських об’єднань і громадян, відчував свою корисність, значущість в позитивних соціальних змінах, що відбуваються завдяки діяльності громадських організацій. А для цього кандидат в депутати повинен мати повну інформацію про перспективи, плани тих, чиї інтереси в разі обрання він буде просувати в структурах влади.
Внутрішній аналіз варто розглядати як сукупність методів, прийомів і способів, за допомогою яких визначається рівень розвитку третього сектора і можливі перспективи росту. Результати аналізу фіксуються у вигляді пам’ятки, наказу виборців, звернення і т.ін.
Мета аналітичного матеріалу -допомогти кандидату в депутати пізнати з середини реальні проблеми своїх виборців, перейнятися ними, побачити ці проблеми очима успішних підприємців і чиновників, і тих, хто знає і неухильно відстоює актуальні потреби своєї територіальної структури.
Внутрішній аналіз передбачає рішення таких задач:
• Характеристика спільної мети діяльності громадських організацій територіальної громади;
• Формулювання стратегії неполітичної організації по відношенню до майбутніх структур влади у відповідності зі спільною метою цих організацій;
• Аналіз сильних і слабких сторін, способу реагування на ситуації, які можуть виникати в процесі передвиборчої кампанії відносно визначеної стратегії;
• Визначення збалансованості ресурсів НДО територіального
виборчого округу і принципів їх використання і поповнення.
Основними методами аналізу є:
• Вивчення аналітичних матеріалів, які об’єктивно відображають результативність попередньої діяльності організації (базові документи організації, плани, звіти, документи та інше).
• Анкетування клієнтів організації, співробітників, незалежних експертів, волонтерів.
• Співбесіди, дискусії, власні спостереження.
До збору аналітичного матеріалу доцільно залучати якомога ширше коло людей. Лідери НДО, персонал, волонтери повинні докладати своїх інтелектуальних зусиль для обговорення актуальних проблем третього сектору і створення відповідного презентаційного матеріалу. Враховуючи той факт, що в період передвиборчої кампанії основними ресурсами для кандидата є не тільки гроші, люди, а й час, презентаційний матеріал повинен розроблятися в стислі строки. Ця обставина вимагає залучення до аналізу висококваліфікованих спеціалістів.
Форма презентаційного матеріалу може бути різною. Головна вимога до нього – коротко, лаконічно, достовірно викласти сутність проблеми і визначити шляхи її рішення.
Незалежно від обраної форми, в ній мають бути представлені наступні елементи:
В якості зразка можна запропонувати наступний приклад:
|
Мета |
У викладенні мети роз’яснюється зміст існування неполітичних організацій та ідеал, до якого вони прагнуть, в тому числі і в аспекті взаємодії із владою. |
|
Стратегія |
В стратегії визначається методологічний підхід який обирають неполітичні організації, приймаючи участь у політичном у житті і, перш за все, в такій його формі як вибори. |
|
Аналіз наявних ресурсів |
Який вклад може зробити кожна організація в реалізацію поставленої стратегії (персонал, фінанси, приміщення, можливість висвітлення проблеми в ЗМІ, підтримка стратегії серед виборців). |
Мета – це передбачення майбутнього організацій третього сектору. Це той ідеал, до якого постійно прямують, але поки не досягли зв’язку з тим, що існують протиріччя між потребами і можливостями для їх задоволення.
Загальновизнаною є думка, відповідно до якої третій сектор повинен бути організаційною структурою громадянського суспільства. Не випадково в західних демократіях третій сектор є зоною розвитку громадянського суспільства шляхом реалізації інтересів самодіяльних громадян в рамках громадських організацій. В останнє десятиліття в Європі спостерігається постійне зростання участі НДО у вирішенні соціальних проблем у місцевій та державній законотворчості.
З метою тісно пов’язана стратегія. Цей зв’язок зумовлений тим, що стратегія, так як і мета, визначає майбутнє організації. Стратегія –це перспектива, що виражена у моделюванні майбутнього нарису НДО, в ній визначається напрямок вибору цінностей і шляхів діяльності. Пітер Вейс стверджує, що:
“Стратегія – це складна система визначень того, що повинно
бути зроблено.
Стратегія -це декларація про намір зробити певний вибір у майбутньому, коли будуть досягнуті моменти, які надають право
вибору”.
Стратегія неполітичної організації відображає методологічний підхід, який обирається третім сектором для реалізації спільної мети. Тут визначається спільна схема передвиборчої кампанії, яка включає фундаментальні принципи, спільні напрямки діяльності, необхідні для зміни існуючої ситуації і досягнення поставлених задач.
Для реалізації стратегічної мети, як правило, розробляються декілька варіантів її досягнення. Кожен варіан являє собою можливий шлях досягнення стратегічної мети і включає в себе певні методи,
заходи, дії.
Цей етап планування найбільш творчий. Група, яка розробляє стратегію на період передвиборчої кампанії повинна використати різноманітні методи, що активізують розумовий процес: “мізковий штурм” (брейнстормінг), метод контрольних питань та ін.
При розробці альтернативних стратегій доцільно брати до уваги
наступні рекомендації:
• Недоцільно нарощувати кількість можливих стратегій. Стратегія,
що пропонується, повинна бути оригінальною, новаторською,
унікальною;
• При розробці стратегії доцільно використати переваги своїх
організацій і відпрацьовувати стратегію, що буде втілюватися.
Після опрацювання альтернативних стратегій наступає важливий етап – прийняття стратегічного рішення, тобто, вибір найоптимальнішого варіанту стратегії. При цьому, обов’язково необхідно оцінювати ступінь ризику та загроз щодо очікуваної ефективності.
Наприклад, якщо організації приймають рішення відкрито заявляти про підтримку певної політичної партії чи конкретного кандидата, може виникнути загроза формування у масовій свідомості уявлення про НДО як про інструмент та придаток політичної влади.Таким чином порушується один з головних принципів неурядової організації – принцип незалежності від держави.Виникає невідповідність між громадською думкою про цінність, самодостатність НДО і тими діями, які вона здійснює під час передвиборчої кампанії. Ця загроза довготривала, причиною тому – стереотип, що створився у суспільній свідомості (“НДО – придаток політичної сили, а не щось необхідне, цінне для громади”); після виборів важко буде забезпечити життєздатність НДО та виконувати свою місію.
Другий приклад. Організація приймає рішення під час передвиборочї кампанії заявити суспільству про свої корпоративні інтереси шляхом проведення відповідних акцій (виставки, круглі столи і т.ін.). на шляху реалізації даної стратегії виникає загроза незабезпечення акцій відповідними ресурсами, оскільки в період передвиборчої кампанії всі засоби (інформаційні, організаційні, фінансові) спрямовані в основному у сферу політики. Через це, знову ж таки, понижується життєстійкість НДО: в один сектор надходить багато ресурсів, у інший – мало.
Як відомо, збалансованість вихідних і вхідних ресурсів – це одна із умов стійкості НДО. До джерел забезпечення діяльності ресурсами відносяться: місцевий бюджет, бюджетні організації, які можуть надавати гроші, приміщення, зв’язок, інформацію, а також Ресурсні центри для НДО, які надають безкоштовної праці волонтерів, партнерські відносини між НДО, гранти, благодійність бізнесу і приватних осіб.
При аналізі джерел фінансування необхідно звернути увагу на наступні питання:
• Які джерела фінансування є для втілення стратегії передвиборчої кампанії потужними і надійними?
• Які з цих джерел найімовірніше підтримають передвиборчі акції організацій третього сектору?
• До кого конкретно можна звернутися за фінансовою підтримкою?
• Яку питому вагу у фінансуванні цих акцій займає бізнес?
Аналізуючи наявні у регіональної НДО ресурси в аспекті можливостей їх використання під час виборів, потрібно звернути увагу на наступне:
• Хто зі співробітників має час для проведення заходів передвиборчої кампанії?
• Які офісні приміщення можна використовувати?
• Хто може стати союзником НДО, розташованої в територіальному виборчому окрузі?
• Які організації в регіоні користуються більш заслуженою репутацією і як використати цю репутацію?
* – Азарова Т.В. Абрамов Л.К. Стратегія неполітичної НДО під час передвиборчої кампанії – Кіровоград:ЦПТІ, 2001 – 120 с., розділ 2.1.
|
|