Трансформація українського суспільства у напрямку його демократизації вимагає якісного й інтенсивного висвітлення засобами масової інформації процесів розвитку громадського сектора як інструмента рішення соціальних проблем.
Результати дослідження, проведеного Центром підтримки творчих ініціатив (16) свідчать про те, що збільшення активності громадян супроводжується зростанням кількості публікацій про діяльність НДО у місцевих ЗМІ. При цьому, в першу чергу, висвітлюються благодійні акції, взаємодопомога, окремі заходи, що проводяться громадськими організаціями. Однак, як показало дослідження, рівень інформаційного впливу НДО на соціальне оточення залишається незначним. У пресі переважають фрагментарні короткі інформаційні повідомлення про виступи громадськості. Відомо, що діяльність організації не може обмежуватися лише вдало проведеною акцією. Для подальшого поступального розвитку творчим ініціативам громадян необхідна підтримка місцевої спільноти для того, щоб хтось приєднався до починань, хтось обрав інший шлях рішення проблеми, а хтось просто схвалив цю діяльність. І завдання ЗМІ полягає у тому, щоби, формуючи громадську думку, громадянську небайдужість, сприяти активізації громадян у рішенні соціальних проблем місцевої громади. Рішення цього завдання вимагає всестороннього, систематичного і глибокого висвітлення процесів розвитку громадського сектору. Однак аналітичні статті про діяльність НДО займають незначне місце серед публікацій, присвячених третьому сектору. Прагнення деяких журналістів до всебічного висвітлення рішення соціальних проблем силами громадськості не реалізується через невідповідність цих матеріалів редакційній політиці. Все це в кінцевому підсумку призводить до слабкої поінформованості громадян, без чого активізація їх участі у рішенні соціальних проблем неможлива.
Важливим шляхом подолання цього протиріччя є пошук нових, нетрадиційних форм зв”язку громадських організацій зі ЗМІ.
Проблема взаємозв’язку НДО та засобів масової інформації є однією з найскладніших, що зумовлено, перед усім, різними підходами до побудови цих інституцій.
Специфіка громадських організацій – у їх незалежності від держави, некомерційному характері діяльності, її корисності для своїх членів та суспільства в цілому.
ЗМІ у своїй більшості належать до комерційного сектору. їх зв”язок з державними структурами має характер залежності, оскільки саме від держави те чи інше видання отримує дотації, оплату послуг, певні пільги. Ця обставина спонукає журналістів виявляти лояльність до органів місцевого самоврядування, котрі у своїх орієнтаціях надають перевагу політичним колізіям, лишаючи поза увагою низові громадські ініціативи з рішення проблем населення. Ось чому місцеві видання хоча й друкують повідомлення про окремі заходи НДО, все ж при цьому не висвітлюють їх цілісно, протягом тривалого часу, на усіх етапах просування громадського інтересу. А за умови невідповідності цього інтересу політиці влади, ЗМІ у своїй більшості підтримують позицію владних структур.
В той же час у ЗМІ та організацій третього сектору спільна мета – сприяти демократизації суспільства.
Наближення до цієї мети дає користь обом сторонам. Можливість просування інтересів різноманітних груп населення є одним із основних інструментів демократизації. З іншого боку, свобода слова, незалежність журналістів, їх соціальна захищеність реалізується в умовах громадянського суспільства, побудова якого неможлива без ЗМІ, оскільки громадянська компетентність та самостійність зароджується на основі об”єктивної та різнобічної інформації про ініціативи людей у просуванні своїх інтересів. Отже, мета єдина – демократизація суспільства. Шляхи досягнення цієї мети різні. Для ЗМІ – це інформування, що змінює свідомість, мислення громадськості у напрямку формування її громадянської компетенції. Для організацій третього сектора – це це зміна конкретної ситуації соціуму.
Досвід свідчить про те, що одним з найефективніших шляхів досягнення соціально значущих цілей є співпраця, тобто взаємна спрямованість на досягнення спільної мети з урахуванням обгрунтованих інтересів обох сторін.
На інституційному рівні таку взаємодію можна організувати в рамках існуючих в Україні прес-клубів, котрі створені у багатьох регіонах з метою більш ефективного інформаційного забезпечення соціально-економічних реформ. Перевага співпраці НДО і ЗМІ на базі прес-клубів, у порівнянні з поодинокими зв’язками окремих організацій та певних редакцій газет, радіо, телебачення, очевидна, оскільки забезпечує системність, цілісність, цілеспрямованість замість розрізненості, фрагментарності, стихійності. Прес-клуби, взаємодіючи з НДО, можуть багато зробити для інформаційного забезпечення регіонів соціально важливою інформацією, що дозволить створити основу для більш збалансованого й незалежного інформаційного простору в Україні.
Ініціатором інституційної взаємодії зі ЗМІ виступає та громадська організація, до місії якої входить завдання створення сприятливого середовища для розвитку соціальної активності громадян в рамках НДО, ініціативних груп і територіальних громад. У Кіровоградському регіоні ці функції виконує Інститут, соціокультурного менеджменту (ІСКМ). При цьому взаємодія НДО зі ЗМІ має спиратися на спільність мотиваційно-цільових і змістовних компонентів діяльності цих структур.
Таблиця 1. Подібність мотиваціно-цільових і змістовних компонентів діяльності журналістів і соціально-активних громадян.
|
Кінцева мета |
Сприяти формуванню якісно нового, більш гуманістичного способу життя, задоволення потреб місцевого населення. |
|
Ціннісні орієнтації |
Орієнтація на задоволення інформаційних, суспільних потреб, соціальна відповідальність відносно результатів діяльності. |
|
Мотиваційно-цільові установки. |
Престиж. Творчість. Альтруїзм. |
|
Змістовний компонент діяльності |
Просування інтересів різних груп територіальної громади. |
Опора на подібні мотиваційно-цільові і змістовні компоненти діяльності журналістів і соціально-активних громадян дозволяє конкретизувати напрямки співпраці
НДО зі ЗМІ в рамках прес-клубів.
Основний шлях рішення даної проблеми вбачається у створенні незалежної інформаційної інфраструктурної платформи для журналістів на базі мережевих інформаційних ресурсів (Інтернет). Відомо, що нова інформаційна технологія охопила усі сфери життя. Важко сьогодні віднайти сферу людського життя, якої би ще не торкнулась глобальна мережа Інтернет.
Президент України видав спеціальний Указ про заходи щодо розвитку національної складової інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні. У відповідності з цим указом розроблено проект державної програми розвитку мережі Інтернет в Україні та підключення до цієї мережі наукових установ та організацій, навчальних закладів, архівів, бібліотек, музеїв та інших закладів культури, включаючи розташовані у сільській місцевості.
Разом з тим слід відмітити, що на локальному рівні журналісти практично не мають доступу до цього важливого інформаційного ресурсу.
Інститут соціокультурного менеджменту разом з ЦПТІ організував роботу регіонального Агентства соціальної інформації (АСІ) для журналістів кіровоградського прес-клубу. АСІ – це консультативно-сервісна структура з організації інформаційного обміну з використанням сучасних технологій.
Розробляючи стратегію створення Інтернет-ресурсу для інформаційного забезпечення рішення соціальних проблем, необхідно на першому етапі враховувати професійні потреби й інтереси журналістів. Як відомо, основна потреба працівників ЗМІ – інформація. Щоб задовольнити цю потребу, для журналістів було створено веб-сайт “Каталог преси країн СНД та Балтії “Преса в Інтернет””.
* – Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційне забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні – Кіровоград:ІСКМ, 2003 – 116с., розділ 7.3.