За останнє десятиліття в Україні швидкими темпами розвиваються недержавні неприбуткові організації. Роль НДО в демократичному суспільстві важко переоцінити. Реалізуючи конституційне право на свободу об’єднань, громадяни активно діють у тих сферах життя, котрі раніше вважались прерогативою держави. Активізація громадян у рішенні соціальних проблем супроводжується створенням та розвитком особливого інформаційного поля, яке можна назвати інформаційним простором третього сектору.
Виступи соціально активних громадян на радіо, телебаченні, участь в круглих столах, конференціях, презентації своїх організацій, методичне забезпечення освітніх програм, велика кількість видань НДО створили своєрідний інформаційний простір, котрий потребує узагальнення та систематизації.
Класифікацію джерел інформаційного простору НДОможливо подати на основі загальноприйнятого підходу до систематизації вербальної комунікації. Основу комунікативного акту становить мовленнєва діяльність, що існує у двох формах: усній та писемній. Саме тому, можна виділити інформаційний обмін за допомогою усної комунікації, а також письмову інформацію.
Інформаційний обмін за допомогою усної комунікації відбувається під час неформального спілкування на ділових переговорах з партнерами, представниками влади, бізнесменами; під час презентацій своїх організацій на радіо, телебаченні, за круглими столами, на конференціях, присвячених діяльності громадських організацій. Обмін усною інформацією відбувається також під час навчальних програм лідерів НДО.
Успішна комунікація має свою специфіку –спілкування тут обмежується умовами простору та часу. Разом з тим, необхідно враховувати, що в період усного спілкування відбувається двосторонній рух інформації, оскільки учасники комунікативного процесу особливим чином впливають один на одного, орієнтують і переконують один одного, прагнуть досягти певного вміння поводитися.
Під час усного обміну необхідно привабити до себе людей. Для цього треба:
1 .”Виявляти відверту зацікавленість іншими людьми. “Людина, яка не виявляє цікавості у своїх співбраттях, людях, переживає найбільші труднощі у житті та спричиняє найбільшу несправедливість по відношенню до інших.”
2.Намагатися зрозуміти достоїнства іншої людини і щиро визнати, похвалити ці достоїнства. Дати людям змогу відчути їх значущість.
3…. критика у 99-ти випадках із ста, безплідна, оскільки ставить людину в позицію оборони і спонукає її шукати для себе виправдань.
4. Бути доброзичливим, привітним, посміхатися.
5. Звертатися до людини по імені та по-батькові…
6. Враховувати бажання, смаки, інтереси вашого співрозмовника…
7. Бути добрим слухачем…
8. Виявляти повагу до думок іншого… Вступаючи у розмову, шукайте подібностей у поглядах, не починайте з тих питань, у яких між вашими поглядами існують розбіжності, а спонукайте
співрозмовника з самого початку відповісти «так», тобто, ставте такі питання, з якими співрозмовник змушений погодитись. Виграючи одну згоду за іншою, легше досягти повної згоди.
9…. Ставте питання, нехай співрозмовник думає і говорить сам, усвідомить свої протиріччя та помилковість. Ні в якому разі не перепиняте його, якщо ви з ним не погоджуєтесь. Хай відчує, що віднайдене рішення, ідея належить йому самому.
10. Спробуйте подивитися на речі з точки зору іншого, поставити себе на його місце” (13; с.646-647).
Письмова інформація подається у вигляді тексту. Порівняно з усною інформацією, вона більш концентрована за змістом та фіксована.
Письмова інформація розповсюджується у вигляді друкованої продукції.
Друковані видання є основним постачальником інформації про розвиток громадського сектору. Саме з публікацій громадськість довідується про соціальні проблеми та можливі шляхи їх рішення.
У інформаційному просторі НДО можна виділити кілька груп джерел:
1. Нормативно-правові документи, що регулюють діяльність НДО: Законодавство України, що регулює діяльність неприбуткових організацій, складається із законів, ухвалених Верховною Радою України, постанов Кабінету Міністрів України та наказів Державної податкової адміністрації України.
2. Книги, присвячені дослідженню однієї теми (монографії).
3. Навчально-методична література.
Навчально-методична література, адресова наперсоналу і лідерам НДО, має за мету підвищити рівень їх професіоналізму. Як правило у цих виданнях у конкретній формі викладається та чи інша сторона діяльності громадської організації. Значна питома вага у системі навчальних посібників припадає на перекладну літературу.
4. Довідкова література в основному представлена брошурами, котрі містять базову інформацію регіональних НДО.
5. Дайджести видаються Інформаційно-аналітичним центром філантропії(ІАЦФ).
6. Брошури з певних проблем діяльності громадських організацій. Наприклад: А.Рекун, О.Рекун, Ю.Новиков. Коаліції громадських організацій. – Черкаси: Товариство фахівців з промислового менеджменту, 1998, сі2.В брошурі розкрито поняття “коаліція НДО”, описано переваги та перешкоди роботи в коаліції, описано етапи її створення, наведено приклади існуючих коаліцій.
7. Матеріали наукових та науково-практичних конференцій часто оформлюються у вигляді доповідей та їх тез.
8. Засоби масової інформації третього сектору є
досить молодою галуззю журналістики, тому класифікувати їх доволі важко. Проте, можна виділити кілька груп видань: /. Видання, що містять інформацію про міжнародну діяльність громадських організацій, а також: подається анонс програм та конкурсів, що проводяться донорськими організаціями в Україні.
Таким чином, інформаційний простір НДО містить значну кількість друкованої продукції, самостійне вивчення якої допомогло би громадянам у рішенні соціальних проблем на локальному рівні. Однак через відсутність систематизації, доступ до цієї літератури обмежений. Важливо виявити, описати, відібрати, систематизувати друковані видання НДО і розкрити їх зміст шляхом анотування, реферування та критичної оцінки.
Суттєву допомогу соціально активним громадянам у їх самоосвіті, ознайомленні з позитивним досвідом рішення соціальних проблем в інших регіонах України і за кордоном могла би надати бібліографія третього сектору: бібліогрфічні покажчики, огляди, списки літератури, каталоги друкованих видань, бібліографічні картотеки.
Велику допомогу у складанні бібліографії для громадського сектору можуть надати періодичні видання НДО, де можливо публікувати рекомендаційні реєстри книг, покажчики навчально-методичних посібників, надавати огляд книг, статей, рецензій. Доцільно використовувати також сучасні інформаційні технології.
Для складання бібліографії НДО можливо використовувати загальноприйняту класифікацію:
• за цільовим призначенням – обліково-
реєстраційна, рекомендаційна, критична
(огляди, рецензії’);
• за часом видання – поточна, ретроспективна;
• за змістом та типом – загальна, що містить літературу з усіх питань НДО, та спеціальна – з окремих напрямків діяльності НДО.
• за територіальною ознакою – видання певних регіонів України.
* – Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційне забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні – Кіровоград:ІСКМ, 2003 – 116с., розділ 4.