Для сучасного етапу розвитку України притаманно становлення та побудова громадянського суспільства. Важливим елементом такого суспільства є недержавні, неприбуткові об’єднання громадян (НДО). Світовий досвід свідчить про те, що НДО, які направляють зусилля на вирішення проблем соціального життя, активізують енергію громадян, надають їй творчий характер і тим самим знижують соціальну напругу в суспільстві.
Специфіка громадських організацій та їх роль у побудові громадянського суспільства може розглядатися в конексті функцій, які вони виконують.
Функції третього сектору визначають взаємовідносини з державою, бізнесом і, відображаючи власні інтереси, потреби, у кінцевому результаті спрямовані на зміцнення демократичних процесів, що відбуваютьчся у суспільстві.
Функції відносно держави.
Діяльність організацій третього сектора утримує сучасні демократичні держави від надмірної централізації і відіграє вирішальну роль у створенні державою умов для оптимального функціонування і життєдіяльності суспільства. Саме тому громадські організації по відношенню до держави виконують наступні функції:
o опозиційну;
o творчу.
Опозиційна функція по відношенню до держави спрямована на розлад державних планів і програм, що негативно впливають на демократичні перетворення.
Форми опозиційного відношення можуть бути різними:
1) організація акцій протесту;
2) використання судів для перегляду офіційних рішень;
3) об’єднання зусиль з політичною опозицією або профспілками;
4) використання засобів масової інформації і неофіційних каналів зв’язку для формування громадської думки.
Творча функція знаходить своє вираження в тому, що неурядові організації третього сектора розвивають власні програми у напрямку розширення послуг для різних верств населення. При виконанні власної творчої функції організації третього сектора іноді по відношенню до державних структур виступають у позиції співдиректора тих державних служб, які надають населенню послуги. Форми такої творчої співпраці різноманітні:
o громадські організації на основі контрактів виконують роботи з розвитку урядових соціальних програм;
o громадські організації проводять тематичні тренінги для державних структур;
o громадські організації пропонують державі оригінальні технічні розв’язання тих або інших проблем.
Функції відносно бізнесу.
Своєрідно складаються стосунки громадських організацій з бізнесом. Бізнес для третього сектора є одним із джерел фінансування. У той же час третій сектор може створювати сприятливе середовище для розвитку підприємництва і сприяти у створенні інфраструктури підтримки бізнесу (особливо малих підприємств).
Однією з основних форм такої співпраці є консультування малих підприємств з питань організації бізнесу, а саме:
o управління фінансами;
o управління персоналом і побудова адміністративно- управлінської системи підприємства;
o оптимізація оподаткування;
o проведення маркетингових досліджень та інше.
Функції відносно інтересів членів своєї організації або її клієнтів:
Третя група функцій громадських організацій стосується своїх членів (клієнтів) (функція захисту, допомоги). Громадські організації захищають своїх членів (клієнтів) від державних структур. Це особливо важливо тоді, коли законотворчий демократичний процес перебуває у стадії формування і коли існує негативна тенденція невиконання законів та неуважного ставлення до особистості державними структурами. Функція допомоги знаходить своє вираження в тому, що громадські організації за допомогою владних структур надають можливість своїм членам (клієнтам) вирішувати власні особисті проблеми.
Основна функція третього сектора – розвивати і зміцнювати демократичні процеси, тобто такі процеси, “в яких люди зі спільними цінностями і інтересами об’єднуються і самі створюють для себе правила, з метою захисту цих цінностей та інтересів усієї групи, встановлення індивідуальної і колективної відповідальності, а відтак, спромагаються поважати ці правила; а найважливіше – оцінити правила, виправляти і поліпшувати їх у звя’язку зі змінами к реальному житті”. (Толанд П. „Погляд добровольця”; с.10).
Таким чином організації третього сектори відіграють стабілізуючу роль у демократичному суспільстві, приймають участь у вирішенні складних соціальних проблем, сприяють реалізації прав громадян в усіх сферах життя, і тим самим зміцнюють взаємовідносини між державою та громадянами.
Розвиток громадського сектору України останні роки характеризують наступні тенденції:
o бурхливе зростання кількості зареєстрованих НДО;
o значна кількість фактично не працюючих громадських організацій;
o залучення НДО великої кількості іноземних інвестицій у соціальну сферу (гранти міжнародних благодійних організацій);
o повільний розвиток вітчизняної системи підтримки громадських ініціатив, яка б відповідала критеріям відкритості, прозорості та конкурентності;
o зростання професійності НДО, розробка та впровадження громадськими організаціями інноваційних соціальних технологій;
o „закритість” багатьох НДО, не дотримання йми етичних норм.
Виходячи з зазначених тенденцій стають зрозумілими основні напрямки діяльності, робота по яким, дозволить громадському сектору нашої держави повноцінно виконувати свої функції в суспільстві, а саме:
o удосконалити систему ліквідації непрацюючих НДО;
o впровадити систему соціального замовлення з боку держави;
o створення сприятливих умов по розвитку системи комунальних фондів, у тому числі за рахунок підтримки створенню „недоторканого капіталу (ендаументу)” в благодійних організаціях;
o прийняти закон, який би дозволив громадянам (за бажанням) перераховувати 1% своїх податків до НДО;
o контроль з боку суспільства за дотриманням НДО етичних норм;
o створення системи розповсюдження „історій успіху” в діяльності НДО