Коли ми чуємо слово робота, у нас виникає багато різних асоціацій і як на мене, то не дуже і багато позитивних слів. Зусилля, напруження, труд. Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як від роботи та життя отримувати задоволення. Я пропоную вам зробити спочатку невеличку презентацію себе, відповівши на декілька питань – моє ім’я; мене цінять за те, що; останнім часом мене на роботі тішило; останнім часом мене на роботі засмучувало і я очікую від майстер – класу…
– Алла. Мене цінять за те, що я в любий час можу прийти на допомогу. Останнім часом мене на роботі тішило те, що у мене була активна команда. Останнім часом мене на роботі засмучувало те, що наші конкуренти вели не чесну, підлу гру. Я очікую від майстер-класу – навчитися, як не вигорати.
– Наталія. Мене цінять за те, що я можу знайти вихід з любої ситуації. Останнім часом мене на роботі тішило моє ставлення до роботи. Останнім часом мене на роботі засмучувала недостатня винагорода за зусилля. Я очікую від майстер-класу – реальних способів допомогти собі.
– Наталія. Мене цінять за те, що я професіонал в своїй роботі. Останнім часом мене на роботі тішив мій колектив. Останнім часом мене на роботі засмучувала несправедливість. Я очікую від майстер-класу – навчитися, як отримувати задоволення від роботи.
– Людмила. Мене цінять за те, що я відповідальна і працюю на результат. Останнім часом мене на роботі тішило спілкування із користувачами бібліотеки. Останнім часом мене на роботі засмучувала хитрість працівників і небажання працювати. Я очікую від майстер-класу – проявити себе в чомусь новому.
– Іванна. Мене цінять за те, що я працьовита та відповідальна. Останнім часом мене на роботі тішив ремонт в бібліотеці. Останнім часом мене на роботі засмучувала заздрість колег і відчуваю професійне вигорання. Я очікую від майстер-класу – як допомогти собі і що робити далі.
– Наталія. Мене цінять за те, що я вмію працювати з людьми. Останнім часом мене на роботі тішило те, що у мене гарні колеги, які можуть допомогти. Останнім часом мене на роботі засмучувало те, що багато навколо нас несправедливості і нас не чують. Я очікую від майстер-класу – почути як правильно вийти з цієї ситуації.
– Людмила. Мене цінять за те, що я відповідальна, якщо взялася за роботу, то дороблю її обов’язково до кінця. Останнім часом мене на роботі тішить колектив. Останнім часом мене на роботі засмучує те, що іноді не рахуються з думкою. Я очікую від майстер-класу – як не вигорати і як собі допомогти.
– Люба. Мене цінять за те, що я «під хватити» нестандартних речей. Останнім часом мене на роботі тішив наш колектив. Останнім часом мене на роботі не засмучувало нічого, іноді важко йти рано-вранці. Я очікую від майстер-класу – практичні поради як не дійти до вигорання.
– Ліля. Мене цінять за те, що я добра, і нею користуються. Я очікую від майстер-класу – нові знання щодо тематики.
Дякую вам всім! Тепер прошу сісти зручно, перед вами стаканчик. Закрийте, будь ласка, очі, і подумайте про щось хороше і покладіть це у стаканчик. Можливо, свої бажання, любов, те, що для вас важливо тощо. Уявіть це собі.
Тренерка зжимає стаканчик…
Що ви відчуваєте в цей час? Біль, розчарування, неприємно. Насправді те, що ви відчували зараз – це ваша реакція на стрес. Такі почуття, які ви відчули, коли чекаєш чогось, а воно не сталося, коли є втрата. А куди потім діваються ці почуття? Ваші реакції на стрес залежать від типу вашої нервової системи. І зараз я вам пропоную визначити вашу психологічну врівноваженість за допомогою тесту.
Виконання вправи, тест.
Сьогодні з’явився термін, як професійне вигорання. Це стан людини, який пов’язаний з постійним стресом на роботі. Дуже часто емоційне або професійне вигорання плутають з банальним виснаженням. Але є чіткий маркер того, чи є у вас професійне вигорання чи це просто втома. Якщо ви після відпустки, коли ви відпочили, ви приходите на роботу і відчуваєте апатію, або не хочете йти на роботу взагалі – у вас професійне вигорання. Емоційне вигорання, яке пов’язане із постійним стресом на робочому місці іншими словами має назву професійне вигорання. Емоційне вигорання може бути пов’язане з іншими якимись речами. Сьогодні ми говоримо саме про професійне вигорання.
Якщо ми говоримо про громадських активістів, то вони найчастіше вигорають. Тому що якщо вчитель може побачити плоди своєї праці дуже швидко, то громадські активісти це роблять через тривалий час. А жити в постійному стресі, очікуванні результату, змін досить важко.
Якщо ми говоримо про професійне вигорання, то є перші дзвіночки, що ви на якійсь стадії. Це апатія, низька самооцінка і ви відчуваєте емоційну виснаженість. Термін професійне вигорання з’явився в психологічній літературі зовсім недавно. В 70-х роках американські психологи робили дослідження і з’ясували, що є стан людей, який характеризується емоційним виснаженням і найчастіше цим хворіють ті, хто постійно спілкується з людьми, робота пов’язана з людина-людина. До цього схильні працівники бібліотек, лікарі, поліцейські, психіатри, юристи тощо. Нині він має вже діагностичний статус в міжнародній кваліфікації хвороб. І називається проблеми, пов’язані з труднощами управління власного життя.
В нашій країні професійне вигорання – це типу ти не хочеш працювати. Стереотипні міркування найчастіше. В деяких країнах Європи, якщо людям, які працюють на державу, поставлений діагноз професійне вигорання мають право на оплачувану відпустку, лікування. І ця відпустка може тривати до 6 місяців. У нас в класифікації хвороб не ставлять, а ставлять астенічний синдром, тобто втома. Виснаження, пов’язане з вашою роботою – про це не говориться, а говориться, що ви не хочете працювати. Ви можете побути в лікарні максимум до 21 дня. Синдром згорання – це досить складний психо -фізіологічний феномен, який визначається як емоційне фізичне розумове виснаження через тривале емоційне навантаження. Якщо людина прибуває в стані постійного стресу, то йде удар по всьому організму. Якщо починає говорити тіло, а саме боліти голова, шлунок – це реакція нашого тіла на ситуацію, що відбувається. І тут ніякі ліки, пігулки не допоможуть.
Які ж сфери особистості страждають, якщо людина вже має емоційне вигорання? Звичайно, це самооцінка. Самооцінка себе, як професіонала. якщо ми говоримо про сферу емоцій. Дуже часто буває відчуття, щоб нас залишили, то це більший поштовх, що треба щось робити. Розмовляйте з тим, хто вас підтримає. Якщо ми говоримо при силу психіки, то в цьому випадку важливо робити перерозподіл роботи. Дозуйте свої навантаження. Ще буває страшніше, коли ми обрали не ту професію. Я вам пропоную ще один тест.
Виконання вправи, тест.
Ми говоримо про те, що гнів – це неадекватна реакція. В Японії можна кидати дротиками в портрет боса, тим самим робітники скидають емоції. А бос може робити висновки, можливо, щось міняти в компанії. Для того, щоб заспокоїтись, робота руками, наприклад, в’язання, малювання – це добра арт-терапія. Дуже допомагає вода зняти з себе навантаження. Я вам пропоную на одному аркуші написати від 1 до 12 справ, які для вас важливі, починаючи з першої – що є найважливішою, конкретні справи.
Найголовніше зрозуміти, що ви у себе – одна. Тому, для того, щоб уникнути емоційного професійного вигорання ви маєте перш за все піклуватися про себе.
Тренерка – Наталія Макаренко, ГО «Центр соціального партнерства», м. Ромни Сумська обл.
*Стаття взята із Матеріалів п’ятої національної конференції «Соціальна анімація для розвитку культури та громад»