Про розвиток зеленого туризму від колег з Польщі на Кіровоградщині розповідає «НДО-Іфнорм» Збігнев Меруньськи, Центр активності локальної, Польща.
Збігнєв, наразі ви тісно співпрацюєте з працівниками культури на Олександрійщині Кіровоградської обл. Розкажіть нам чим саме ви займаєтеся і які вже є результати співпраці?
– Декілька років тому на тренінгах в рамках проекту Інституту соціокультурного менеджменту «Школа громадської участі», я познайомився з його учасницею Тетяною Шоколовою. Ми ще тоді домовилися про ідею співпраці, реалізації спільної ініціативи. Ми з Тетяною поспілкувалися і визначили, що на Олександрійщині Кіровоградської області є села, якs хочуть розвивати сільський зелений туризм, а також актуальною є потреба представлення польського досвіду в Олександрійському районі. У 2017 році ми розпочали працювати з чотирма селами на Олександрійщині – це Нова Прага, Головківка, Протопопівка та Попельнасте. З місцевими активістами ми створили карти ресурсів цих сіл і на основі цих карт ресурсів, ми створили чотири мікро стратегії розвитку. Всі ці чотири місцевості виявили бажання саме розвивати сільський зелений туризм. Тепер, опираючись на розроблені мікро стратегії, вони почали працювати над її виконанням. Коли наступного разу у 2018 року ми приїхали до Олександрії, ми зустрілися з минулорічними учасниками проекту, які показали нам, що саме змінилося у громадах за рік.
Наприклад, в Попельнастому є озеро, яке має оздоровчі особливості. Люди часто відпочивають біля озера, але при цьому створювали там безлад і забруднювали місцевість. Тому в цьому році учасники проекту самостійно, без стороннього фінансування взялися за прибирання місцевості біля озера, поставили у декількох місцях смітники та зробили ремонт дороги, що веде до пляжу на озері. В Головківці організували та провели великий мистецький фестиваль. В Протопопівці люди запросили фотографів та художників, які зробили цікаві витвори мистецтва про місцевість.
Ми зробили евалюацію проекту. Побачили, що проект працює, має свої результати і вплив. Ці міні стратегії були основані на їх ресурсах, у них є можливість та потенціал розвитку громади без сторонніх ресурсів.
У Польщі ви займаєтеся підтримкою діяльності саме будинків культури. Що саме ви робите і як допомагаєте будинку культури повноцінно функціонувати, не дивлячись на ризик їх закриття?
Вже 8 років я співпрацюю з Національним центром культури. Наша громадська організація «Центри активності локальної» (ЦАЛ), створила ще 8 років тому основу програми «Будинок культури + місцеві ініціативи». На базі цієї програми щорічно оголошується конкурс для будинків культури, які хочуть розвиватися за методико програми.
В чому полягає суть методики з програми «Будинок культури + місцеві ініціативи»?
Методика програми полягає у тому, що ми розпочинаємо з карти ресурсів і потреб мешканців громади. Ми акцентуємо увагу саме на культурних потребах – що громада очікує від будинків культури, в яких заходах хотіла б брати участь тощо. На основі цього будинки культури отримують кошти – 25 000 злотих, які направлені на проведення ними конкурсу на підтримку реалізації місцевих ініціатив. Будинки культури мають в рамках конкурсу підтримати від трьох до семи ініціатив мешканців громади, які вони будуть реалізовувати на основі їх ідей, потреб та ресурсів.
Чи можете навести декілька прикладів цікавих ініціатив, що пропонувалися мешканцями громад?
Наприклад, одна з яскравих ініціатив – в одному селі виникла ініціатива, що полягала у розповіді історії села цікавим способом. Задля цього вони зробили квест – спираючись на історію, ресурси, місцевості села. Учасники квесту мандрують по всій громаді у пошуках відповідей квесту. Коли учасник дають всі відповіді на питання, вони потрапляють у цікаве місце «печач», що свідчить про завершення квесту. Це дуже цікава ініціатива, тому що учасники знайомляться з історією, культурою, людьми, які проживають на цій території.
Також є багато ініціатив, де проводяться різні майстер класи, свята тощо. Такі заходи особливо актуальні у селах, де немає будинку культури, але люди мають бажання щось робити.
Яка ваша безпосередня роль у програмі «Будинок культури + місцеві ініціативи»?
Моя роль у програмі – підтримка будинків культури, які тільки починають працювати за цією методикою. Я працюю з директорами, працівниками будинку культури як радник «animator doradca», опрацьовую з ними методику щодо того, як ми будемо робити діагноз громади. Ми заохочуємо будинки культури використовувати у своїй діяльності активні методи залучення громадян до дослідження й участі.
Ви можете познайомити наших читачів із цими активними методами залучення громадян? Зокрема, навести приклад найбільш дієвого методу?
Таких методів багато, наприклад, один із них – метод «Дослідницька прогулянка». Разом із активними мешканцями визначаємо, що ми хочемо дізнатися про місцевість. Потім групою йдемо по селу чи по містечку і шукаємо відповіді, робимо фотографії, знімаємо, а потім монтуємо у маленькі фільми. Це дає основу для подальшої роботи.
Спілкувалася Анастасія Шевченко
Фото взяті з тренінгу “Польський досвід розвитку громад”, що проводився в рамках проекту “Школа громадської участі-4”.