Делегування повноважень – це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. За допомогою делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв’язки працівників в організації. Саме вони слугують основою для упорядкування спільної діяльності підрозділів і забезпечують можливості координувати роботу організації.
Демократія – політичний лад, порядок здійснення влади, спосіб управління суспільними справами за участю та в інтересах народу; практичне втілення ідеалів свободи, справедливості, рівності можливостей, людських прав; соціальна активність, участь громадян в ухваленні та здійсненні суспільних рішень, у житті громади, розв’язанні проблем. Д. – це не лише формальне визнання народу джерелом влади, сувереном, стосовно якого влада відіграє обслуговуючу роль, не тільки переважне право більшості при ухваленні суспільних рішень, а й поважання прав і потреб меншості, загальне дотримання закону й конституційного порядку, чітке визначення політичних процедур, суспільних заходів, політичної комунікації за допомогою регламентів, толерантне, терпиме ставлення її учасників до інших думок і позицій, готовність до компромісу у вирішенні спірних питань. Ознакою Д. є участь громадян у формуванні органів державної влади, контролі за їх діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів тощо, участь у розв’язанні суспільних проблем.
Демократія участі – у політології цей термін означає альтернативу представницькій демократії або спроби її доповнення. Представницька демократія означає, що народ (або для спільноти – його члени) реалізує владу через обраних ним самим представників, а демократія участі означає інші канали надання впливу. Загальною вихідною точкою демократії участі є те, що основою прийняття рішень і для законно обраних представників має бути вислуховування ними людей, яких стосується рішення, що розглядається; багато рішень (наприклад, на місцевому рівні) можуть прийматися незалежно від представницьких зборів або виділених ними повноважень. В інтересах демократії участі обговорення кожного важливого політичного питання має відбуватися з максимальним залученням членів спільноти (або розглянутого об’єднання), яких це питання стосується; в ідеалі таке обговорення повинно забезпечувати представлення всіх точок зору, а на його результат не повинна впливати позиція в ієрархії влади або інші ресурси особи, яка висловлює свою позицію. Каналами демократії участі можуть бути, наприклад, створені публічною владою поради щодо співробітництва та інші форми партнерства, публічні дискусії, демонстрації, громадянська ініціатива, лобі, інші цивільні об’єднання та соціальні рухи, в крайньому випадку також цивільна непокора.
Демократичний стиль управління – управління, при якому рішення приймаються на основі обговорення проблеми, обліку думок співробітників. Виконання рішення контролюється і самим керівником і співробітниками. Керівник виявляє цікавість і доброзичливе відношення до особи співробітників.
Державні структури виконують різні функції: розвиток законодавства; затвердження законності та правопорядку; регулювання соціальних конфліктів; забезпечення узгодженості інтересів і потреб індивідів і соціальних груп; контроль за освітою, охороною здоров’я і сферою культури; забезпечення екологічної безпеки; захист інтересів держави у всіх сферах міжнародних відносин.
Дискримінація – будь-яке розрізнення, виключення або обмеження за ознаклю риси, національності, статі і тому подібне, яке спрямоване на ослаблення або зводить нанівеуь визнання прав людини й її свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській або будь-якій іншій галузі.
Доброчинність – дарування коштів, здійснене з благодійницькою метою; грант, дар, премія чи внесок в благодійний заклад.
Договір – угода між людьми, направлена на твердження, зміну або позбавлення прав і обов’язків.
Документ – діловий папір, письмове свідоцтво, яке підтверджує якийсь факт або право на щось.
Донор – організація або установа, метою професійної діяльності якої є надання безкорисливої допомоги для реалізації соціально важливих проектів.
Другий сектор – бізнес або прибуткові організації.